Герб нашого міста цікавий, але якщо ми хочемо, щоб символ міста був лаконічним і впізнаваним, то герб не підходить. Саме спрямування закликає до історії, культурної спадщини, і це дуже добре. Погано одне: в цьому напрямку немає розвитку. Донедавна були масштабні забудови на Чигиринщині, зараз там нічого не будується. Тому треба звертатися перш за все до того символу, який буде мати перспективу. Якщо буде перспектива, то можна вже будувати плани по-хазяйськи. У чайки є така перспектива. Відразу виникають асоціації, що це місто відпочинку, розвитку туризму. І так воно було за радянських часів. Популярним був відпочинок у Сокирному, влітку в Черкасах завжди було багато людей. Крім цього, саме зображення чайки має дуже гарний вигляд, воно врізається у пам’ять. Картинка дуже лаконічна, не знаю, хто сказав, що вона недовершена. Я сказав би, що вона завершена: нічого не відняти, ні додати. І якщо місто розвиватиметься саме в туристичному напрямку, то чайка бажана як символ. Хоча, звісно, в неї є один великий мінус: є чайки набагато масштабніші, наприклад у Криму. Утім, в Черкасах вона прижилася.
Що стосується полуниці, то це узагалі цікавий образ. Полуниця не претендує ні на історичну пам’ять, ні на знакову пам’ять минулого. Але вона має потенціал молодості, потенціал життя. І потенціал символічний – червоний, білий, чорний кольори, як на українському рушникові. Це поєднання –то поняття нашої України. Полуниця має відтінки білого, червоний, зелений і ґрунт, на якому росте.
На жаль, ми на сьогоднішній день настільки в багатьох аспектах упали, передовсім у моральному, що в полуниці бачимо еротику і при цьому в негативному значенні. Чому не переважає таке мислення, що ми можемо гарно робити дітей? У мене полуниця асоціюється з дитиною. Якби робив скульптуру, то врахував би, що там і серце, і полуниця, і з неї виходить дитина назустріч нам. Тобто має бути зв’язок людини, котра живе сьогодні, і дитини як молодого міста, молодого покоління, розвитку всього молодого. Тож якщо над нею працювати, полуниця цілком могла би бути брендом. Торік я спілкувався з американцями, то в них Україна загалом асоціюється і з кошиком з продуктами. Це наша хлібосольність. Звісно, брендом бути це не може, швидше прикольним значенням чогось.
З того, що вже зроблено я підтримую чайку. Вона без претензій, дуже гарно читається і вже прижилася. І цей знак дійсно працював. Ось до чого треба прагнути й розвиватися в тому напрямку, який місто обрало,– а це туризм.
А взагалі-то, є такий вислів «бренд – справа городян». Тому добре було б послухати думку людей, особливо молодих, з чим у них асоціюється місто.
Владислав Димйон, черкаський скульптор
* виступ під час експертного обговорення «Козак. Чайка. Полуниця…Що є символом Черкас?»
реклама
Коментарі
Димйон - это придворный ваятель одарича и команды. Русалочку изуродовал - посадил на камень тётку килограммов на 100 срисованную с подружки радуцкого. Симоненко тоже не совсем удачный, о чём сказал его друг. Теперь, выполняя заказ одарича, будет *** рвать за клубнику. Это позор старинного козацкого города, а
не его символ! И сколько ещё эти пришельцы будут над нами издеваться???
А чайка уже стала родной, ассоциируется с чем-то историческим, свободой и легкостью, и кстати они у нас на мытнице довольно таки огромные...
А козака я бы сделал гербом вооруженных сил...
Стрічка RSS коментарів цього запису