Днями був присутній на похоронах ще одного Героя…
І на 9-му році війни з росією церемонію поховання проводила ворожа церква — митрополія РПЦ. А рідні цього Героя стояли на колінах перед московським попом, який належить до структури:
яка нещодавно побила у Хмельницькому нашого військового;
яка не пускає тіла українських героїв до своїх храмів;
яка колись вкрала українську митрополію, привласнивши собі історію;
яка підтримує російську агресію проти України шляхом колаборанства;
до тої ж структури священники якої при окупації територій одразу переходять на російську сторону (тоді як українських священників беруть у полон і вбивають росіяни);
яка проповідувала любов до росії і російської мови служачи на ній свої служби, роздаючи в лаврах агітаційні листівки, проповідуючи що ми і росіяни - один, братній народ;
яка до 2022 року, яро, проповідувала покору патріарху Кирилу і іншому, своєму, церковноначалію;
яка поширює єресі, що українська церква є раскольніками і неблагодатними (цікаво з ким же ж ми розкололися на їх думку? Звісно ж з російською церквою, від якої вони й самі зараз всіляко, публічно, відхрещуються і надалі лишаючись її філією;
яка не визнає український, військових, капеланів і говорить, що їх молитви не дійсні і безблагодатні...
Що ще треба щоб наша нація прозріла? Допоки свідомі будуть гинути за несвідомих?
Володимир Педько, капелан
*допис з "ФБ"
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису