Побачив що в Черкасах ряд вулиць перейменовано. Все добре. Але.. не побачив ще вулиць полковника Дмитра Жупінаса, поручника Михайла Бєсєдіна котрі пов'язані з Черкасами, Білозір'ям і Смілою. Трошки все ж таки нам черкасцям і черкащанам бракує "здорового сепаратизму".
А за своїх місцевих треба було б у першу чергу стояти. Не видко вулиці генерал-хорунжого Миколи Шраменка, отаманів Івана Лютого-Лютенка, Мефодія Черевика, Трохима Бабенка ( Голого), Якова Щириці... Ну чому так? Невже Черкаси не мають своєї військової історії? Ці люди сто років тому боролися за Вільну Україну.
Я не проти всих тих видатних людей, котрими прикрасили вулиці Черкас. Комусь хочеться аби назви вулиць були квітковими, названі іменами релігійних мучеників, просто назвами кольорів. Нічого поганого в цьому не бачу з одного боку, а з іншого це дуже схоже на небажання вчити пізнавати і визнавати справжніх героїв Черкащини.
Не хочеться шукати в цьому зради, але вона мимохіть напрошується. А що ви скажете, черкасці з черкащанами? -Не на часі? - Навіщо воно нам треба? Чи все ж таки : - ми виправимо, і ці імена будуть!!!
Живосил Василь Лютий, український бандурист, народознавець
*допис з "Фейсбуку"
реклама