Важко повірити, що люди можуть бути такими агресивними і примітивними потворами або просто брехливими циніками.
Страшна війна оголила людські ницості одних і змусила задуматися про це інших.
Ця і майбутні війни вимагатимуть від суспільства складного, нелінійного і системного мислення.
Не зможе маленька «совєтська» армія перемогти велику «совєтську» армію.
Нас чекають важкі часи. Наше колективне мислення ще не здатне осягнути всю складність сьогодення, вже не кажучи про майбутнє.
Ми або переродимося у міцну державу або зникнемо, як нація.
Як бути, коли відчуваєш себе дрібною піщинкою у буревії нескінчених подій?
Як вижити, коли втрачаєш надію на справедливість?
Як втамувати лють за смерть близьких?
Відповідаю собі іноді так:
1. Будь чесним перед собою.
2. Навіть дрібні, але правильні кроки - є важливими.
3. Не бійся бути «не таким», бійся серед «таких» загубити самого себе.
Дякую, що живий рідним, близьким та українським воїнам!
Роман Боднар, екс-голова Черкаської облдержадміністрації
*допис з "ФБ"
Коментарі
Згинь, потворо колаборантська!
Не микай, служив він народу як і обіцяв.А заплямується хробачою кров'ю-він це теж зобов'язаний робити. Замість тебе-.....
Стрічка RSS коментарів цього запису