Відсутність електрики спочатку засмучує, а потім ти починаєш згадувати, що ще 100 років тому її в принципі не було на наших теренах.
При цьому люди продовжували господарювати, працювати, створювати сім'ї, жити. А між цим вишивати, майструвати, писати книги, творити, боротися за незалежність України.
Коли думаю про це, то якось стає легше. Так, звичайно, важко бути без елементів діджиталізації, побуту, до яких звик. Але відсутність електрики, як мінімум, змушує розвивати нашу креативність, дисциплінованість та дивитися на буденні речі з іншого боку.
Ну, а хто такі наші східні сусіди, ми й так всі знаємо.
Вікторія Михайлюк-Врачинська, журналістка
*Допис із фейсбуку
Коментарі
Брешеш, комуняко, дивився на лампочку ілліча, мріяв про сіяючи вершини комунізму та що скомуніздити наступного вечора, та строчив доноси куди слід. Для тебе нічого не змінилося, окрім декорації та читачів. Якщо з віком дехто стає розумнішим, то й тут тебе доля обійшла, був дурним, став ще дурнішим.
Бидло, дякую, що не став розповідати дурню про свою корову, йди в хлів, корова зачекалася.
Дурепа знову російською брехнею травонулася? Москалі на тину щось написали...
Чи ти не дурне, а на зарплаті? Викладай, с**о, посилання на джерело твоєї дезінформації. Або не гавкай!
На сваї елєктроприбори подивись як на бєсполєзний мотлох.Будєм іскрєннє прізнатільни якщо викинеш їх на смітник.Дякуємо напірьод.
На динозаврів полювали! - буркнув я.
А потім сказав чесно: я вечорами в футбол грав, поки сонце не сяде - "літнього часу" в 60-ті ще не вигадали, і сідало сонце близько 10 вечора.
А потім - читав, або й просто на зорі дивився...
Телевізор в нас з'явився лише в 1963. Всі сусіди вечорами приходили фільм подивитися. А потім - в кожного завівся власний зомбоящик, і потреба в спілкуванні в людей зникла.
Стрічка RSS коментарів цього запису