Хотів би запитати думку людей щодо дня визволення Сміли від гітлерівських загарбників. Цьогоріч святкували 80-річницю цієї події. У Смілі відзначили цей день, як День визволення міста від фашистських загарбників. Однак насправді гітлерівські війська, як і сама Німеччина, не були фашистськими, вони були нацистським. А як писав українець Євтушенко, який став відомим радянським поетом, напівправда гірша брехні…
Отже, Смілу і справді звільнили від німецько-гітлерівських загарбників, яким щиро допомагали угорці, румуни, словаки, італійці, тощо. Українці, що воювали в рядах радянської армії, як і завжди виявили вражаючий героїзм. Як, до речі, і в американському війську, польському, канадійському. Полонені наші співвітчизники, яким вдавалося звільнитися з полону, вражали своїм героїзмом французів, югославів, і навіть норвежців…
От тільки за Україну вони тоді не воювали, а за радянський союз, у складі якого знаходилася Україна, після того як була поневолена радянською росією на початку 20-х років минулого століття. Хто забув, 29 січня цього року ще й 106 річниця бою під Крутами. Яскраве свідчення війни тодішньої росії проти незалежності України. На жаль, чомусь цю дату офіційно в Смілі не відзначили. У всякому разі не чув про таке і не читав. Хоча зараз ми знову обстоюємо Україну від агресії росії. Між тим, трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом нашого патріотизму і жертовності. І той бій вони за великим рахунком виграли, зупинивши московську орду на чотири дні. Саме ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував тоді молоду українську державність. Традицію незламності і самовідданості крутян продовжують нині воїни ЗСУ.
На жаль, змушений зробити такий висновок: оскільки в кінцевому рахунку незалежна Україна сто років тому потерпіла поразку, бій під Крутами для нашої влади не має такого значення, як витіснення радянською армією гітлерівської. Саме ця подія для неї сакральна.
Згоден, що будь-який загарбник є загарбником. Але що для нас, українців, змінила заміна одного окупанта іншим? Нагадаю: з Криму було повність депортовано автохтонне наслення, планувалося виселити до Сибіру і всіх українців, проте в останній момент сталін не наважився, його налякала запекла боротьба УПА. Він розумів, коли від безвиході на боротьбу піднімуться всі фронтовики-українці, ссср впаде. І все ж, упродовж тільки 1944-1953 років було депортовано понад 200 тисяч саме українців і близько 90 тисяч засуджено.
Сталін до останнього мстився фронтовикам за те, що вони бачили Європу і могли порівнювати. Тому й не дивно, що День Перемоги був оголошений неробочим днем Указом Президії Верховної Ради СРСР аж 1965 року.
Може після перемоги в Україні розквітло життя і запанувала демократія? На жаль, людей і далі запроторювали в концтабори, як бачимо, виселяли. Ті, що потрапили в окупацію під час відступу радянських військ, вважалися людьми другого сорту. У 1947 році українців знову виморювали голодомором, від голоду померло майже три мільйони українських селян, котрі залишалися закріпаченими. Це у той час, коли українське зерно везли в Румунію, Польщу, Чехословаччину, Францію і навіть в окуповану Німеччину… Українська мова і культура зазнавали все більших і більших утисків.
Як на мене, 29 січня ми повинні говорити не про визволення, а про героїзм українців, що сприяв розгрому гітлерівців. А також про те, що будь-який завойовник є злом. Адже тепер путін нахабно заявляє, що росія виграла б війну з Німеччиною і без українців. Це у той час, коли українців, які воювали в лавах радянської армії налічувалося від 4,5 до 7 мільйонів. Війна забрала життя від 8 до 10 мільйонів наших співвітчизників…
От тому саме нинішня війна з росією, війна за Свободу України є для нас Великою Вітчизняною! Ми повинні, змушені здобути перемогу, щоб ніколи більше не гинути в чужих арміях за чужі інтереси, святкувати перемоги інших. Бо й переможці нас принижуватимуть, незважаючи на весь наш героїзм…
Як гадаєте?
Олександр Вівчарик, журналіст
*допис з "ФБ"
Коментарі
Думаю там, де все поділено на успішних та невдах, янелохів та лохів.
Охолонь хлопче і не показуй що ти сильно "розумний".Совіцьке керівництво пропихнуло в ООН Україну разом з Білорусією зовсім не через те що вони понесли найбільші втрати під час війни, а виключно через те щоб мати якнайбільший вплив в цій організації.Це по-перше.За весь час свого існування ООН не зупинила і не запобігла жодному серйозному воєнному конфлікту(хоча була створена і для цього також).Це по-друге.Нещодавно ізраїльтяни заявили і показали документи що серед терористів, які вчинили злочини на їхній території в жовтні 2023р., були діючі співробітники ООН.Це по-третє.Ще питання будуть?
Якщо тобі треба пояснювати, який стосунок мали українці до перемоги над гітлерівською Німеччиною - іди отримай хоча б початкову освіту. Україна та Білорусь - співзасновники федеративної держави СРСР, що зазнали найбільших втрат від гітлерівської окупації, та внесли найбіцльший внесок в перемогу.
А якщо ти мелеш про ООН штампами путлерівської пропаганди - то ЧИЙ ти солдат?
В якому документі відображений внесок України в розгром Німеччини, який став підставою для надання їй статусу члена ООН? І чого Ви так ниситесь з цією ООН? Який з неї толк?І чи вважаєте Ви , що між режимами Муссоліні,Гітле ра і Леніна-Сталіна не було геть ніякої різниці?
Стрічка RSS коментарів цього запису