Звертаємося до ІМІ з проханням зреагувати на прикрий випадок, що мав місце у засобі масової інформації в Черкасах. Цінуємо роботу ІМІ щодо дослідження професійних стандартів, водночас, не раз беручи участь в публічних дискусіях щодо діяльності медіа, чув від директорки ІМІ пані Оксани Романюк тези щодо можливості звернення до інституту задля об’єктивної критики в інфопросторі.
Наразі маємо сумний натяк на аналітику в медіасфері Черкас. Мова про аналіз контенту місцевих сайтів з 2 по 6 вересня 2024 року. Серед проаналізованих ЗМІ є і онлайн-медіа «Прочерк», редактором якого я є. Зауважуємо, що Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення 8 серпня зареєструвала ПП «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО "ПРОЧЕРК", м. Черкаси, суб’єктом у сфері онлайн-медіа та присвоїла ідентифікатор у Реєстрі. Редакція має публічну редакційну політику, інформацію щодо маркування реклами, дані про редакцію. Окрім того, редакція співпрацює з українським кризовим-медіацентром, українською природоохоронною групою, ГО «ІРРП», ГО «Черкаський правозахисний центр», ГО «Волинський прес-клуб», ГО «Платформа прав людини», з Інститутом регіональної преси та інформації (ІРМІ) тощо. Унаслідок співпраці з кожною з перелічених установ і організацій у нас було реалізовано ряд проєктів, було опубліковано ряд цікавих і суспільно важливих матеріалів.
Водночас, прикро вразило згадане дослідження щодо контенту медіа. Його опублікувала на сайті 18000 представниця ІМІ і співзасновниця видання 18000 Єлєна Щепак.
Видання «Прочерк» найбільше згадано в негативному контексті у цьому моніторинговому звіті. Претензії наступні: багато прес-релізів, «паркетні новини», заходи висвітлюємо, а вони на думку аналітикині з 18000 виявляється відверта джинса (і байдуже, що до цих заходів є суспільний інтерес, бо там ми згадали організаторів).
За що нас критикують в моніторингу змі, уточню, з 2 по 6 вересня? Наприклад, за матеріал, де мер міста зустрічається з нардепкою, видатною легкоатлеткою, та й взагалі особою, що має ще ряд титулів, і яка ознайомлюється в Черкасах зі спортивною адаптацією ветеранів. В іншому матеріалі йдеться, наприклад, про дітей військових, хоча до заходу й долучилися спонсори (МХП). Такий матеріал теж піддали критиці. Виходить, що медіа взагалі не може писати про заходи, куди долучаються спонсори? Їх називати не можна? Тобто читач не має права знати, за чиї кошти організовано той чи інший захід? Ну якщо такий підхід застосувати до діяльності 18000, то як назвати їхні заходи зі збору донатів для ЗСУ (з залученням певних публічних осіб): благодійною акцією чи піаркомпанією сайту з прицілом на майбутнє?
Зауважимо, що видання 18000 не вперше прискіпливо намагається знайти помилки в нашій роботі.
Водночас, ми не розуміємо, нащо моніторити медіа такий короткий строк. Що це дає і яка тут показана картинка? Яка тоді ціль дослідження? Черкаси місто відносно маленьке, побіжно подивившись стрічку новин згаданих в моніторингу Єлєни Щепак ЗМІ, я помітив ряд зауваг, які вона не висвітлила, зосередившись лиш на сайті «Прочерк».
У цілому сказати можна багато, але медіаспільноті міста і так відомо, чому деякі сайти закривають очі на діяльність певних осіб і не згадують їх, не проводять розслідувань, не "докопуються до істини" (обійдемося без назв і прізвищ). Бо очевидно, десь є чиїсь інтереси.
Але описувати все це зараз… Як на мене, колеги з 18000 не з тими воюють. У час війни от просто брати і боротися з колегами по цеху публічною критикою, ще й використовуючи гранти, ну, якось дивно...Та ні, не дивно... Огидно...
Наскільки моніторинг може бути об'єктивним, коли представниця одного медіа моніторить і критикує інші медіа цього ж міста, тобто своїх конкурентів. Пригадується мені, попередній представник Інститут Масової Інформації (ІМІ) в області Захар Колісніченко не мав стійких асоціацій з жодним із змі Черкас і тому, очевидно, міг бути неупередженим. Бо навіть допис в кінці моніторингу, що авторка себе і свій сайт не аналізуватиме через конфлікт інтересів, не може її виправдовувати. Все ж, до конкурентів при складанні моніторингу вона може мати своє чітке ставлення. Окрім того вона є колишнім працівником видання «Прочерк», не виключено, може мати своє бачення щодо конкурентів…
Ми не вважаємо, що подібна аналітика сприяє демократії та формуванню громадянського суспільства (саме так обґрунтовуються в грантових заявках подібні моніторингові проєкти).
Більше того, у час війни та кризи в медіа це може лише погіршити стан галузі, особливо, коли конкуренти починають за рахунок грантів публічно критикувати колег.
Назарій Вівчарик, редактор сайту "Прочерк"
Відповідний допис, можливо в дещо скороченому вигляді, був опублікований в соцмережі "Фейсбук", але за якийсь час видалений адміністрацією соцмережі, бо хтось на допис поскаржився. Тож тепер допис публікується на сайті Прочерк.
Коментарі
При всій повазі, кому цікаві ваші внутрішні розборки? Чи зараз не має інших проблем?
Те що "Нова Доба" була стовідсотково державним виданням вплинуло значною мірою на "Прочерк", але треба вміти зацікавити аудиторію аби бізнес потягнувся з рекламою або наймати команду менеджерів з реклами. А щоб видання було цікавим потрібно залучати більше молоді.
Ну їм інші платять)
Стрічка RSS коментарів цього запису