Вівчарик: Виконком і сонячне затемнення

Завдання на сьогодні – у день повного сонячного затемнення – перед членами черкаського виконкому стояло таке: задовольнити жителів мікрорайону Дахнівка, щоб вони мали зручний графік руху автобусів. Історія ця почалася ще 13 березня (це була п’ятниця 13-го – також особливий день для любителів містики). Тоді було ухвалене рішення про тимчасову зміну маршрутів автобуса №14 «Мікрорайон «Дахнівський» – Вантажний порт». Тобто маршрут був скорочений на 3 кілометри, бо приватному перевізнику Петру Копієвському не вигідно було доїжджати до центру Дахнівки.

Сьогодні члени виконкому після довгих обговорень та під тиском жителів Дахнівки таки скасували своє ж рішення. Ніби на цьому можна поставити й крапку. Але те, як відбувався цей процес, потребує особливої уваги. Бо якщо з такими скрєпами душі виконкомівці з’ясовують звичайне робоче питання, то що вже казати за безліч інших серйозніших питань, які впливають на кожного жителя міста? Не інакше, як всьому виною сьогодні було сонячне затемнення…

Картина нагадувала американський фільм-драму «12 розгніваних чоловіків», що увійшов до багатьох списків найкращих фільмів. Історія про те, як 12 присяжних у кімнаті засідань шукали відповідь на те, чи дійсно юний підозрюваний винен і має нести покарання. Сюжет фільму розгортається навколо складностей у винесенні вердикту через упередження деяких членів журі.

На засіданні черкаського виконкому за столом сиділи також 12 чоловік. Але підозрюваних було більше. Дахнівчани підозрювали, що члени виконкому грають на стороні перевізника. Перевізник припускав, що влада налаштована проти нього, а самі члени підозрювали самих себе у тому, що вони щось роблять не так. Бо протягом всього розгляду питання точилися дискусії, чи варто попереднє рішення виконкому заветувати, чи зупинити, чи внести до попереднього рішення зміни. Присутній юрист пропонував схвильованим чоловікам вирішення питання, та завжди знаходився хтось (наприклад, Валерій Макєєв), хто тлумачив все по-своєму.

Перший заступник міського голови Тарас Хвиль, який нібито вів засідання (інколи складалося враження, що засідання веде секретар міськради Олександр Радуцький), озвучив завдання: повернутися до старого графіку маршруту автобусу №14.

Дія перша: заслуховування активістів мікрорайону, котрі чітко дали зрозуміти, що проблем у відірваного від міста мікрорайону вже накопичилося чимало.

– Онкохворим потрібно пішки йти який шлях, щоб добратися до обласної лікарні! А нам, кухаркам, на роботу на 6 ранку треба приїхати! Чим добиратися? Альтернативи цьому автобусу немає! Тож поверніть старий графік і нехай маршрут починає роботу раніше і закінчує увечері пізніше! – озвучували вимоги активісти.

Слово взяв і перевізник Петро Копієвський. Він сказав, що мав учора розмову з представниками влади і в нього склалося враження, що влада має намір тиснути на перевізника.

Посипалися взаємні звинувачення. У перепалці Олександр Радуцький назвав Дахнівку селом, що одних – обурило, а інших – розвеселило.

– Не село, а республіка!!! – заявив радісно депутат міськради Микола Мирза, який живе в Дахнівці.

Між тим, активісти вимагали подумати і над питанням впровадження альтернативного маршруту, щоб нинішній перевізник не відчував монопольного становища.

– Ну гаразд, а якщо повернутися до старого маршруту, але підняти ціну проїзду на 1 гривню, – фантазували члени виконкому.

– Ні! – обурилися активісти. – А чим же ми гірші за інших черкащан, які платять 3 гривні за проїзд в автобусах? Чому ми маємо платити 4 гривні?

– Бо у вас протяжність 30 кілометрів! – не втримався перевізник.

Член виконкому Валерій Макєєв запропонував людям самим перевірити перевізника: де він заправляється, за яку ціну тощо, щоб розмова у майбутньому була предметнішою.

Дехто з активістів стиха здивувався, невже в міськраді немає відповідного відділу, який би контролював роботу перевізників, щоб не робити з пасажирів приватних детективів…

– …крім того, в Дахнівці немає тролейбусів. Там немає комунального транспорту, що породжує соціальну несправедливість! Тож я б пропонував хоча б розглянути можливість продовження маршруту №31, щоб він не був «закільцьований» на зупинці «санаторій «Україна», а їздив далі – в Дахнівку, – озвучував свої думки начальник управління транспорту департаменту ЖКК Віталій Дядченко, якого до цього перевізник Копієвський звинувачував у повній некомпетентності.

Перехресні дискусії тривали.

Члени виконкому запитували, чи погоджується перевізник повернутися до старої схеми маршруту та ще й пустити додаткові рейси зранку і ввечері. Той був проти, нагадуючи про скрутне фінансове становище підприємства.

– Подивіться на Копієвського! Він же бреше і не червоніє! – обурювався хтось з активістів.

– Та ні, чого ви? Он же, червоніє! – зауважували спостережливі.

Дія друга: То яке рішення ухвалити?

Дядченко: Треба вносити зміни в паспорт за згодою сторін.

Копієвський: Так!

Радуцький: Ви згодні?

Копієвський: Ні!

Один з активістів: Цирк. Навіщо я сюди приходив…

Член виконкому Овчаренко до Копієвського: Вас просить громада і виконком! І я прошу! (тут на задньому фоні доречно було б увімкнути весільні пісні: «Просили батько, просила мати і я Вас прошу…»)

Копієвський: Ні!

У залі гул…

Раптом оригінальну думку озвучує член виконкому Макєєв. Він каже, що сьогоднішній день вже настав, тож рішення про повернення старого графіку руху автобусів №14 має почати діяти від завтра. З таким залізним твердженням усі погоджуються, бо сьогодні, ніде правди діти, таки вже настало.

Кличуть юриста і починають радитися, як же вирішити питання. Мовляв, можна ж і зміни до попереднього рішення виконкому ухвалити, а можна попереднє рішення просто скасувати. Юрист каже свою думку. Макєєв – свою. Дискусія. Гул в залі.

Наслідуючи сюжет фільму «12 розгніваних чоловіків», 12 членів виконкому також ухвалюють рішення: дахнівчанам повернути старий графік маршруту №14.

А присутній Дядченко таки пропонує не забути і за продовження маршруту №31 до Дахнівки.

Хтось знову помиляється і називає Дахнівку містом.

– О-о-о-о-о!!! – задоволено виголошує депутат Микола Мирза, радіючи, що мікрорайону Дахнівка раптово надали такого високого статусу.

…І наостанок про сонячне затемнення: Найкраще його буде видно в Арктиці і Північній Європі, зокрема – на Фарерських островах і Свальбарді. Максимальний ступінь затемнення, який можна буде спостерігати в Україні, відбудеться у Львові – 59%.

Назарій Вівчарик, відповідальний редактор сайту «Прочерк»