– Тук-тук.
– Хто там?
– Виборці!
– Вам чого?
– Хочемо бачити кандидата! Є серйозна розмова! Ми вирішили, що треба особисто познайомитися з ним. А може він не такий хороший, як пишуть в газетах?
– Та як ви можете так думати?!
– Таки можемо! Ваш кандидат виграє вибори, поїде і ми тут залишимося зі своїми проблемами. Так було минулого разу. А нам он треба гарні дороги зробити, теплу воду включити, ціни знизити, а зарплати підняти.
– Зачекайте, це все глобальні питання. Вони в компетенції влади, до якої наш кандидат ще не потрапив. Пишіть петицію до органів державної влади.
– Нема кому писати. І голова місцевої адміністрації, і міський голова пішли на вибори. А ваш кандидат, кажуть, чесний і порядний, та ще й допомогу по округу роздає. Дітей виборців у школу збирає, а пенсіонерів у санаторій возить.
– Так-так, наш кандидат найкращий. Он на час виборів у штабі двадцять осіб працевлаштував! Та он, власне, і він приїхав. Чого очі вирячили? Що, ніколи такого автомобіля не бачили? Це простий автомобіль економ класу, подарований кандидату його дружиною. Бо наш кандидат з народу. Сам на таке авто не заробив би. Він взагалі альтруїст. На вибори пішов заради виборців, щоб усі їх біди вирішити. І хоч він місяць тому до вас приїхав, та згадав усі ці краї. Він, виявляється, тут народився. Він – місцевий.
– Ну-ну, вітаю!!! Бачу вас зібралося чимало. У кого є питання на мої відповіді? Тільки пам’ятайте, що я не забуваю нічого. Як тільки стану депутатом, усе зроблю для вас. А поки що ось вам по двісті гривень. І зауважте, це в той час, коли інші дають по сто!
– Дякуємо вам! Зразу відчувається – щира людина. І де ви раніше були?
– Ви читали мою біографію-двотомник? Всього у своєму житті я досягав сам. І пройшовши такий довгий шлях, нарешті, у свої двадцять п’ять я відчув, що можу обігріти вас і нагодувати. Моє піклування ви повинні відчути серцем, а не розумом. Для мене головне не те, щоб сподобатися вам, а щоб була справедливість. А справедливість полягає і в тому, щоб ви не забули мене у виборчій дільниці.
– Та за кого ви нас маєте? Ми чесні виборці. Якщо взяли гроші від вас, то за вас і проголосуємо. Не переживайте. А якщо дасте нам ще по двісті, то ми й сусідів загітуємо. А ще ми, виборці, цінуємо таку рису як відкритість.
– Так-так, мало не забув. Це ж ви знаходитеся у орендованому мною дворищі. Отут просто у наметі ми й проводимо штабні наради. Бо цей трьохповерховий будинок належить місцевому олігарху і на його оренду в мене грошей немає. Я проживаю у своїй єдиній «комуналці», до якої вас завтра зводжу. Там і представляю свою передвиборчу програму під загальною назвою «Спаситель». Це й допоможе вам прийняти усвідомлений вибір.
Назарій Вівчарик, відповідальний редактор інтернет-сайту «Прочерк»
реклама
Коментарі
а ти маладєц, шо написав!
Можно было бы поострее написать.
Молодец.
Стрічка RSS коментарів цього запису