Є одна дивна річ, яку я помічаю постійно. Люди купують нову техніку, користуються нею роками, а потім щиро дивуються: «Раніше ж батареї були кращі». І кожного разу мені хочеться обережно уточнити: кращі для чого саме?
Я застав ще ті часи, коли ноутбук важив як цеглина, заряджався пів дня і грівся так, що взимку можна було не вмикати опалення. Але батарея, кажуть, «жила довше». Формально - так. По відчуттях - не зовсім.
Старі батареї були простіші, але не розумніші
Раніше акумулятор - це була майже тупа банка з енергією. Вона не думала, не аналізувала, не берегла себе. Працювала до останнього, поки не помирала різко і без попереджень.
Такі батареї можна було розряджати «в нуль», заряджати до 100% і тримати на кабелі тижнями. Вони це терпіли. Недовго, але терпіли.
Сучасна техніка так не грає. Вона надто дорога для експериментів.
Що змінилося насправді
Головна різниця не в ємності і навіть не в матеріалах. Вона в логіці роботи.
Сьогодні батарея:
- постійно аналізує температуру;
- регулює швидкість зарядки;
- обмежує пікові навантаження;
- може спеціально не заряджатися до 100%, якщо вважає це шкідливим.
Саме тому порівнювати старі батареї з тим, що ми маємо зараз, не зовсім чесно. Логіка роботи сучасних систем живлення побудована не на максимальній віддачі тут і зараз, а на виживанні в довгій дистанції.
У цьому і є ключова різниця сучасних акумуляторів: вони не намагаються сподобатися користувачу миттєво, вони намагаються не померти через пів року активної експлуатації.
Як я розібрався в цьому на своїй шкурі
Пам’ятаю, як одного разу мій робочий лептоп почав поводитися, немов старий мудрий пес - уповільнено і без енергії.
Батарея тримала не більше години, навіть коли були відкриті тільки нотатки та музика. Замість того, щоб оновлювати весь пристрій, я вирішив підійти розумно (чи принаймні так мені здалося).
Спочатку поліз у технічні форуми, пройшов через купу діагностичних утиліт, аж поки не натрапив на інформацію про конкретну модель батареї, яка стояла в моєму ноуті. І серед купи технічних позначень впала в око саме вона - AL10B31, просте позначення, яке допомогло мені зрештою знайти саме те, що треба.
І коли я замінив стару батарею на функціонально новий елемент (з тим самим маркуванням), ноутбук наче прокинувся: знову 4+ години автономності, система не тримає зайві обмеження, і навіть вентилятор почав менше кричати.
Чому автономність здається меншою
Тут є неприємна правда. Старі ноутбуки робили небагато. Браузер, текст, максимум відео у невисокій якості.
Сучасний ноутбук за 10 хвилин відкритого браузера встигає:
- синхронізувати хмару;
- оновити фонові сервіси;
- перевірити безпеку;
- відрендерити пів сторінки анімацій.
І все це їсть енергію. Не тому, що батарея погана, а тому що навантаження інше.
Контроль замість вседозволеності
Колись ми самі вирішували, як поводитися з батареєю. Зараз це вирішує система. І чесно кажучи, це навіть добре.
Я пам’ятаю, як випадково вбив один акумулятор, залишивши ноутбук у машині на спеці. Він ще працював, але вже ніколи не був тим самим. Сучасні батареї просто відмовилися б заряджатися в таких умовах - і зберегли б собі життя.
То вони кращі чи гірші?
Вони - інші.
Старі батареї були як механічний годинник - прості, зрозумілі, але неточні і недовговічні. Нові - як смарт-годинник: іноді дратують обмеженнями, зате живуть довше, якщо не лізти проти логіки.
І якщо дивитися на це без ностальгії, стає очевидно: проблема не в батареях. Проблема в наших очікуваннях, які залишилися в іншій епосі.
*Реклама
реклама
