«Прочерк» оприлюднює топонімічну концепцію Черкас

Перейменування вулиць і провулків Черкас викликало чимало дискусій. У цих обговореннях часто звучать посилання на концепцію топонімічної політики Черкаської міської ради. Проте, ознайомитися з цим документом – досить проблематично. Тому «Прочерк» звернувся до виконавчих структур міської ради з проханням надати офіційний текст цієї концепції. Отриманий документ пропонуємо увазі читачів.

Наголошуємо, що датується він 2011 роком. Відтоді в Черкасах уже відбулася низка перейменувань.

КОНЦЕПЦІЯ ТОПОНІМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЧЕРКАСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Окреслення предметного поля проведення топонімічної політики.

Це, передусім, площі, проспекти, бульвари, вулиці, провулки, узвози, а також – мости, шляхопроводи, проїзди, парки, сквери, алеї, долини, пагорби, ринки, кладовища, іменні назви установ і підприємств (передусім комунальної власності), пам’ятники та пам’ятні місця тощо.

Основні терміни у межах здійснення топонімічної політики: “топоніми”, “урбаноніми” – тобто міські назви, “годоніми” – назви лінійних об’єктів, “агороніми” – назви площ, “уніконіми” – унікальні назви, що зустрічаються лише в одному місті (суто черкаські назви – черкасизми), міські “мікротопоніми” – назви історичних частин міста (околиць, кутків, мікрорайонів тощо).

Одним з основних принципів топонімічної політики Черкаської міської ради має бути збереження і відновлення традиційного історичного середовища міста. При виборі нової назви пріоритет має віддаватися історичній назві, прийнятній у сучасних умовах. Тобто, вихідна позиція при проведенні топонімічної політики є не перейменування, а відновлення (повернення) старовинних назв та обов’язкове збереження тих, що уціліли або відновлені (див. додаток №1). При цьому особлива увага має бути приділена унікальним черкаським назвам, які є суто місцевими, не поширеними в інших містах.

Також важливо відтворити у назвах сучасних об’єктів (вулиць) зниклі на нинішній час історичні назви (мікротопоніми), що стосувалися окремих історичних частин міста: кварталів, кутків, урочищ тощо (додаток №2).

При наданні нових назв, вони мають відображати специфіку міста Черкас, передусім його український характер. Необхідно чітко показати його історичну роль та значення в сучасній українській державі. Варто нагадати, що Черкаси є центром області, розміщеної в географічному центрі України. Саме тут відбувалося становлення українців як етносу. Місто виникло за доби середньовіччя і відіграло визначальну роль у формуванні українського козацтва, як етноформуючого та державотворчого чинника. У ХVІІ-ХХ ст. місто перебувало у епіцентрі історичних подій загальноукраїнського значення: Хмельниччини, Коліївщини, національного відродження, соціальних та національного рухів, української революції 1917-1921 рр., подій ІІ Світової війни тощо. Серед уродженців міста та краю чимало видатних постатей українського і світового рівня. Тому при виборі нової назви пріоритет має віддаватися саме українськім діячам, передусім – пов’язаним з містом та областю.

При залученні до найменування неукраїнських діячів, слід зважати на їхню позитивну причетність до української історії та культури і безпосередній стосунок до міста, наприклад – К.Паустовський.

При назовництві неприпустимі повтори і дублети назв. Треба враховувати територіальне розташування вулиці, як правило, центральні та магістральні вулиці мають називатися іменами найбільш видатних постатей. Назви вулиць та площ повинні корелюватися з відомими історичними об’єктами та пам’ятниками, на них розташованими.

Агороніми, назви площ, мають відігравати формоутворюючу роль, тобто задавати тон щодо назв вулиць, які від них відходять, або їх перетинають. Назви міських об’єктів повинні точно відтворюватися українською мовою у відповідній формі та згідно з історичним написанням – неприпустимі такі назви як “пров. Кирпічний”.

В українській мові, як традиційно і у решті слов’янських мов, найоптимальнішими назвами для міських об’єктів є прикметникова форма від власних назв (не тільки вул. Бидгощська чи Гвардійська, але й вул. Гоголівська, а не вул. Гоголя). У Черкасах цей принцип практично повністю проігнорований.

Загальна характеристика сучасного стану урбанонімів м. Черкаси.

Сучасна топонімічна ситуація є наслідком цілеспрямованої державної політики, яка проводилася протягом ХХ століття. тому домінуюча частина назв (понад 85%) є наслідком насильницького впровадження панівної ідеології за часів існування комуністичного тоталітарного режиму. Нові “класово-пролетарські” назви впроваджувалися без врахування думки громади міста. Основною метою комуністичного назовництва була нівеляція національних, передусім етнокультурних особливостей міст, зі стандартизованими комуністичними чи російськими назвами. З місцевих українських діячів допускалися лише ті, хто був реально чи уявно лояльний до російської імперської або радянської влади.

Серед радянських назв варто виділити кілька окремих груп. Перша, яку можна визначити як відверто комуністично-тоталітарні назви. Це, передусім, назви на честь діячів комуністичної партії та радянського уряду, серед яких чимало відповідальних за масові репресії і знищення населення в Україні, а також назви на честь місцевих діячів, що встановлювали тут комуністичний режим і боролися проти української державності: вул. Будьонного, Ворошилова, Калініна, Котовського, Постишева, Вербовецького, Ільїна, Рябоконя, пров. Дзержинського тощо. До цієї ж групи слід зарахувати черкаські вулиці, що увічнюють головних ідеологів комуністичного режиму: вул. Леніна, Енгельса, Рози Люксембург, пров. Плеханова тощо. Суто радянськими назвами є також такі: вул. Чекістів, Пролетарська, Радянська тощо. В цілому комуністично-тоталітарні назви становлять понад 25% від загальної кількості черкаських вулиць, провулків та площ (див. додаток №3).

Друга за чисельністю група черкаських урбанонімів, що сформувалися у радянський час, пов’язана з подіями та іменами діячів періоду Другої Світової війни. Сумарно ця група становить 15% всіх назв. При всій повазі до героїв Великої Вітчизняної війни війни, слід відзначити, що всі ці назви пов’язані виключно з радянською традицією, немає жодної назви, пов’язаної з діячами національно-визвольного руху того часу.

Третя група радянського назовництва представлена урбанонімами, присвяченими діячам російської культури та історії. Це понад 12% усіх черкаських назв. На перший погляд у цьому нічого поганого немає, оскільки самі назви не мають будь-якого ідеологічного підтексту. Проте політизація присутня й тут. Ця група значно переважає аналогічну групу українських діячів (більше, ніж у 3 рази). Абсолютна більшість цих діячів не були пов’язані з Черкасами чи навіть з Україною взагалі. Така російськоцентрична топоніміка має бути відповідним чином відкоригована. Можливо не прямим перейменуванням вказаних об’єктів, а збільшенням кількості назв місцевого українського культурного кола.

Четверта група радянського назовництва представлена т.зв. “загальними назвами”, які масово “штампували” у всіх населених пунктах і абсолютно не були пов’язані з місцевими особливостями. Це такі назви як: “вул. Автомобілістів”, “пров. Курортний”, “пров. Праці”, “пров. Спортивний”. “пров. Дачний” тощо. Тут теж, на перший погляд, відсутня ідеологічна складова. Але негатив подібних назв полягає у знеособленні обличчя міста, оскільки їх можна зустріти у будь якому населеному пункті на величезній території колишнього Радянського Союзу.

Лише близько 15% сучасних черкаських назв можна віднести до групи “умовно українських”. Ця група теж не однорідна і складається з кількох підгруп.

Перша з них це суто черкаські назви або “уніконіми”, тобто унікальні історичні назви, що трапляються лише у нашому місті. Нині їх лишилося тільки одиниці: вул. Розкопна, Підгірна, пров. Кривий, Старий, Судовий та ін. (див. додаток №1). За час незалежності були відновлені деякі назви – вул. Смілянська, Різдвяна, Кавказька, за історичною аналогією сформовані нові назви – вул. Чигиринська та Канівська. В цілому давні назви нині становлять заледве 5%.

Наступна група – це урбаноніми, присвячені українським діячам історії та культури. Основна частина з них лишилася від радянського часу, адже вони належали ідеологічно нейтральним постатям, або ж тим, образ яких підганявся під пропагандистські потреби комуністичного режиму. Кілька з них, як то вул. Байди-Вишневецького чи ОстафіяДашковича, виникли вже в роки незалежності. Проте сумарно ці назви складають теж мізерний відсоток черкаської топоніміки – менше 5%.

Нарешті, остання група назв українського походження має “збірний” характер. Тут і загальні назви: “пров. Вишневий”, “пров. Степовий” тощо: назви історичного спрямування “вул. Козацька”, “Замковий узв.”, назви географічного походження, що локалізують територіальний простір України чи Черкащини: вул. Полтавська, Одеська, Золотоніська, пров. Суботівський тощо. Сумарно таких назв можна всього у межах 5%.

Загальний висновок: сучасний стану черкаської топоніміки – вкрай незадовільний і зовсім не відображає місцеву специфіку.

Мета топонімічної політики.

Основною метою топонімічної політики Черкаської міської ради має бути рішуче виправлення цього незадовільного стану, спираючись на вказані вище наукові принципи. Досягти цього можливо лише завдяки свідомій відмові від тоталітарної міської топоніміки (фактично декомунізації основного масиву назв міських об’єктів), повернення Черкасам їх справжнього обличчя.

Основі заходи з реалізації топонімічної політики.

Передусім необхідно відродити історичні назви: вул. Надпільна – нині Ільїна, вул. Верхня Горова – нині Фрунзе, вул. Нижня Горова – нині Калініна, вул. Гуржіївська – нині Рози Люксембург та інші (див. додаток №1). Кількість назв, які можуть бути повернені, невеликий – лише 23, адже до повернення не рекомендуються немилозвучні (Кладовищенська та ін.). При їх повному поновленні історична топоніміка Черкас буде складати лише до 10% від усіх назв міських об’єктів.

Наступним кроком має бути максимально можливе збереження унікальних черкаських історичних назв – мікротопонімів (див. додаток №2).

Основним завданням має бути рішуче вилучення комуністично-тоталітарних назв у відповідності до 3-го пункту Указу Президента України №250/2007 від 28.03.2007 “Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні”. Проект списку цих назв у вигляді додатку №3 має бути затверджено рішенням Міської ради. Далі, по мірі надходження заявок від громадян, громадських організацій, партій, розглядати їх на засіданнях топонімічної комісії і впроваджувати у життя відповідно до “Положення про топонімічну комісію”.

Нові назви підбирати відповідно до вказаних вище наукових (а не ідеологічних принципів) і впроваджувати в установленому порядку. Додаток №4 містить приклади відповідних пропозицій.

Проект концепції склали:

Масненко В.В., д-р іст. наук, проф., завідувач кафедри історії та етнології України ЧНУ ім. Б.Хмельницького, дійсний член Наукового Товариства ім.Шевченка (НТШ), член топонімічної комісії виконавчого комітету Черкаської міської ради.

Сиволап М.П., ст. викладач кафедри архівознавства, новітньої історії та спеціальних історичних дисциплін ЧНУ ім. Б.Хмельницького, Голова Археологічної секції Черкаського осередку НТШ, член топонімічної комісії виконавчого комітету Черкаської міської ради.

2011 р.

Додаток №1.

Топонімічні пам’ятки м.Черкас, котрі мають бути збережені

Вулиці: Розкопна, Смілянська, Хрещатик, Дахнівська, Кавказька, Різдвяна, Берегова, Василицька, Весела, Полтавська, Набережна, Підгірна.

Провулки: Вергунівський, Грузевича, Короткий, Кривий, Рибальський, Смілянський, Старий, Судовий, Черкаський, Гайдамацький, Звенигородський.

Старовинні назви вулиць і провулків,котрі доцільно відродити

Виділені жирним курсивом – вже проголосовані топонімічною комісією 18.11.2010р.

Додаток №2.

Мікротопоніми-уніконіми (черкасизми) м.Черкас, котрі мають бути увічнені у назвах вулиць і провулків

Бешта, Василиця*, Водопарк, Вокзал, Грецька гора, Гуржіїв хутір, Гуржієве болото, Дахнівка*, Дзеленьгора, За́мок*, Затон, Змагайлівка, Кавказ*, Казбет, о.Королевець, Косинська, Кривалівка, Машбуд, Митниця, Остріг, Пахарі (Пахарів хутір), Попівка, Порт, Рафзавод, Середина (нині Центр), Соснівка, ур.Хмільник, ур.Чехове, Чорний Яр.

* - уже увічнені.

Єдино можливі варіанти увічнення деяких мікротопонімів

* - комуністично-тоталітарні назви.

Таким чином може бути збережено лише 19 черкаських мікротопонімів з 29 виявлених на даний момент.

Вулиці Василицька, Дахнівська, Кавказька і Портова та узвіз Замковий уже існують, а Митницька має бути відновлена замість вул.Піонерської як її старовинна назва і тому, що вона прямує до Митниці.

Щодо таких мікротопонімів, як Бешта і Дзеленьгора та ряду інших, то немає можливості увічнити їх у назвах вулиць, провулків чи площ, отже вони мають бути увічнені іншими способами, можливо в назвах міських об’єктів, розташованих поблизу них.

Додаток №3.

Список комуністично-тоталітарних топонімів м. Черкас

1.Артема, пров.

2.Бєлінського, пров.

3.Боженка, пров.

4.Будьонного, вул.

5.Вербовецького, вул.

6.Володарського, вул.

7.Воровського, пров.

8.Ворошилова, вул.

9.Гайдара, вул.

10.Галана Я., вул.

11.Горького, вул.

12.Дзержинського, пров.

13.Дзержинського, узв.

14.Енгельса, вул.

15.Енгельса, пров.

16.Жовтневий, пров.

17.Зої Космодем'янської, вул.

18.Зої Космодем'янської, пров.

19.Ільїна, вул.

20.Калініна, вул.

21.Кірова, вул.

22.Кірова, пров.

23.Колгоспна, вул.

24.Комсомольський 1-й, пров.

25.Комсомольський 2-й, пров.

26.Комсомольський 3-й, пров.

27.Комсомольський 4-й, пров.

28.Котовського, вул.

29.Котовського, пров.

30.Красіна, вул.

31.Красіна, пров.

32.Краснодонський, пров.

33.Криленка, вул.

34.Крупської, вул.

35.Крупської, пров.

36.Леніна, вул.

37.Ліхачова, пров.

38.Луначарського, вул.

39.Маяковського, пров.

40.Морозова, пров.

41.Нижня Комсомольська, вул. (узвіз)

42.Орджонікідзе, вул.

43.Орджонікідзе, пров.

44.Островського, узв.

45.Паризької Комуни, вул.

46.Паризької Комуни, пров.

47.Пархоменка, пров.

48.Першотравнева, вул.

49.Першотравневий парк.

50.Першотравневий, пров.

51.Петровського, вул.

52.Піонерська, вул.

53.Піонерський, пров.

54.Плеханова, пров.

55.Постишева, вул.

56.Пролетарська, вул.

57.Пролетарський, пров.

58.Радянська, вул.

59.Радянський, пров.

60.Рози Люксембург, вул.

61.Рози Люксембург, пров.

62.Рябоконя, вул.

63.Сакко і Ванцетті, пров.

64.Семашка, пров.

65.Серафимовича, пров.

66.Тельмана, пров.

67.Фадєєва, пров.

68.Фрунзе, вул.

69.Фрунзе, пров.

70.Фурманова, пров.

71.Халтуріна, пров.

72.Чапаєва, пров.

73.Червоноармійська, вул.

74.Чекістів, вул.

75.Чичеріна, вул.

76.Чкалова, вул.

77.Чкалова, пров.

78.Щорса, вул.

79.50-річчя Жовтня, парк

Додаток №4.

Перелік вулиць, провулків, узвозів, площ, назви яких дублюються

1.І-й Комсомольський пров.

2.ІІ-й Комсомольський пров.

3.ІІІ-й Комсомольський пров.

4.ІV-й Комсомольський пров.

5.Нижня Комсомольська, вул.

6.I-й Одеський пров.

7.II-й Одеський пров.

8.І-а Приміська вул.

9.ІІ-а Приміська вул.

10.Айвазовського вул.

11.Айвазовського пров.

12.Атамановського вул.

13.Атамановського пров.

14.Балакірева вул.

15.Балакірева пров.

16.Богдана Хмельницького вул.

17.Богдана Хмельницького пров.

18.Богдана Хмельницького площа

19.Бородіна вул.

20.Бородіна пров.

21.Ватутіна вул.

22.Ватутіна пров.

23.Вишнева вул.

24.Вишневий пров.

25.Волкова вул.

26.Волкова пров.

27.Гвардійська вул.

28.Гвардійський пров.

29.Грибоєдова вул.

30.Грибоєдова пров.

31.Гризодубової вул.

32.Гризодубової пров.

33.Громова вул.

34.Громова пров.

35.Дачний узвіз

36.Дачний пров.

37.Дзержинського пров.

38.Дзержинського узвіз

39.Зелінського вул.

40.Зелінського, пров.

41.Івана Франка вул.

42.Івана Франка узвіз

43.Кірова вул.

44.Кірова пров.

45.Космонавтів вул.

46.Космонавтів пров.

47.Котовського вул.

48.Котовського пров.

49.Коцюбинського вул.

50.Коцюбинського пров.

51.Красіна вул.

52.Красіна пров.

53.Крилова вул.

54.Крилова пров.

55.Крупської вул.

56.Крупської пров.

57.Курортна вул.

58.Курортний пров.

59.Можайського вул.

60.Можайського пров.

61.Молоткова вул.

62.Молоткова пров.

63.Нахімова вул.

64.Нахімова пров.

65.Невського вул.

66.Невського пров.

67.Некрасова вул.

68.Некрасова пров.

69.Одеська вул.

70.I-й Одеський пров.

71.II-й Одеський пров.

72.Орджонікідзе вул.

73.Орджонікідзе пров.

74.Паризької Комуни вул.

75.Паризької Комуни пров.

76.Парковий пров.

77.Парковий узвіз

78.Пастерівська вул.

79.Пастерівський пров.

80.Пастерівський узвіз

81.Пацаєва вул.

82.Пацаєва пров.

83.Перемоги пров.

84.Перемоги площа

85.30-річчя Перемоги вул.

86.Першотравнева вул.

87.Першотравневий пров.

88.Першотравневий парк

89.Піонерська вул.

90.Піонерський пров.

91.Пролетарська вул.

92.Пролетарський пров.

93.І-а Приміська вул.

94.ІІ-а Приміська вул.

95.Пролетарська вул.

96.Пролетарський пров.

97.Промислова вул.

98.Промисловий пров.

99.Пушкіна вул.

100.Пушкіна пров.

101.Пушкіна узвіз

102.Радянська вул.

103.Радянський пров.

104.Рєпіна вул.

105.Рєпіна пров.

106.Рози Люксембург вул.

107.Рози Люксембург пров.

108.Садова вул.

109.Садовий пров.

110.Сєдова вул.

111.Сєдова пров.

112.Слави вул.

113.Слави площа

114.Смілянська вул.

115.Смілянський пров.

116.Стасова вул.

117.Стасова пров.

118.Східна вул.

119.Східний пров.

120.Фрунзе вул.

121.Фрунзе пров.

122.Хіміків пров.

123.Хімічний пров.

124.Хоменка вул.

125.Хоменка пров.

126.Чайковського вул.

127.Чайковського пров.

128.Чигиринська вул.

129.Чигиринський пров.

Додаток №5.

Видатні діячі історії та культури України, що можуть бути увічнені у назвах вулиць і провулків

1.Бандера Степан – український державний і політичний діяч, борець за незалежність України, провідник ОУН (вул.Степана Бандери).

2.Гуня Дмитро – один з керівників козацького повстання 1638р., герой битв під Кумейками і на Старці (у гирлі Сули). (пров.Дмитра Гуні)

3.Мазепа Іван – український державний і політичний діяч, борець за незалежність України, Гетьман (1687-1709рр.), у 1669-1674рр. жив у Чигирині. (вул.Гетьмана Мазепи).

4.Орлик Пилип – український військовий та державний діяч, гетьман в екзилі (1710-1742рр.), автор першої української конституції (1710р.), найбільш ранньої у Європі, діяв також на території Черкащини (вул.П.Орлика).

5.Палій Семен – український військовий діяч, полковник білоцерківський, герой битви під Віднем (1683р.), керівник антипольської визвольної боротьби, відновник козацтва на Правобережній Україні (вул.Семена Палія).

6.Петлюра Симон – український громадський, військовий і державний діяч, один з керівників української національної революції 1917-1920рр, Головний Отаман армії УНР, загинув у Парижі у 1926р. від рук більшовицького агента (вул.Симона Петлюри).

7.Сагайдачний Петро – український військовий та політичний діяч, один із засновників Київської братської школи, поет, меценат (будівник церков, шкіл, шпиталів), полководець і флотоводець, гетьман Війська Запорізького (з 1606р.), відновник православної ієрархії в Україні, герой численних битв з турками, у тому числі Хотинської 1621р., помер від отриманих ран (вул.Гетьмана Сагайдачного).

8.Сірко Іван – військовий та державний діяч, український полководець, кошовий Запорізької Січі, борець з турецькою агресією (вул.Івана Сірка).

Діячі історії та культури загальноукраїнського масштабу, пов’язані з м.Черкасами та Черкащиною, що можуть бути увічнені у назвах вулиць і провулків

1.Біляшівський Микола (1867-1926) – видатний український археолог, історик і етнограф, академік, уродженець м.Умань Черкаської обл., похований у м.Канів (вул.АкадемікаБіляшівського).

2.Бурляй Кіндрат – український військовий і державий діяч, посол до Криму, Москви і Швеції, один з найближчих сподвижників Б.Хмельницького, медведівський сотник (1658р.) Чигиринського полку, полковник Гадяцький (пров.ПолковникаБурляя).

3.Вешняк Федір – один з найближчих сподвижників Б.Хмельницького, посол до Москви і Варшави, Чигиринський полковник (1648-1650рр.). (вул.ПолковникаВешняка).

4.Виговський Іван – український державний діяч, один з найближчих сподвижників Б.Хмельницького, Генеральний писар (1648-1657), Гетьман (1657-1659), тривалий час проживав у Каневі і Чигирині, розстріляний поляками під с.Вільхівець Звенигородського р-ну (вул.Гетьмана Виговського).

5.Височан Семен – видатний український військовий діяч, керівник антипольського повстання на Прикарпатті (1648р.), полковник Корсунського і Лисянського козацьких полків (1664-65рр.). (вул.Семена Височана)

6.Гладкий Йосип (1789-1866) – останній кошовий отаман Задунайської Січі, наказний отаман Азовського козацького війська, уродженець с.МельникиЧорнобаївського р-ну Черкаської обл. (пров.Йосипа Гладкого)

7.Глух Йосип – український військовий діяч, сотник Уманської полкової сотні (1649), полковник Уманського козацького полку (1649-1654рр.), керував обороною Умані від поляків (вул.Йосипа Глуха).

8.Голий Гнат – запорожець, керівник загону гайдамаків у 1730-40-х рр., герой народних пісень і легенд, скарав на горло зрадника Саву Чалого; похований у Холодному Яру (пров.Гната Голого).

9.Голуб Оліфер – гетьман реєстрового козацтва (1622-1623), соратник Петра Сагайдачного і Михайла Дорошенка, учасник Хотинської війни 1621р., загинув під час походу на Крим (1628р.), уродженець смт.Стеблів Корсунського р-ну Черкаської обл. (пров.Оліфера Голуба)

10.Гонта Іван – один з керівників національно-визвольного повстання Коліївщина (1768р.), уродженець с.ОрадівкаХристинівського р-ну Черкаської обл. (вул.Гонти)

11.Грушевський Михайло (1966-1934) – український історик і державний діяч, Президент УНР, його рід походить із с.Худоліївка Чигиринського р-ну Черкаської обл. (вул.Михайла Грушевського)

12.Гулак-Артемовський Степан (1813-1873) – український композитор і драматург, автор опери «Запорожець за Дунаєм» (1862р.), уродженець м.Городище Черкаської обл. (вул.Гулака-Артемовського)

13.ДжалалійФилон – український військовий діяч і полководець, дипломат, соратник Хмельницького, полковник Кропивнянського козацького полку (1649-1658), Генеральний осавул (1648-49), Наказний гетьман (1651р.). (вул.Джалалія).

14.Доманицький Василь (1877-1910) – видатний український літературознавець, бібліограф, історик, археолог, фольклорист, журналіст та кооперативний діяч, уродженець с.КолодистеТальнівського р-ну Черкаської обл. (пров.Доманицького)

15.Дорошенко Михайло – український військовий і державий діяч, Гетьман (1623-1628рр.), герой Хотинської війни (1621р.), оспіваний у відомій народній пісні «Ой на горі та й женці жнуть», загинув під час походу на Крим (1628р.), походив з давнього козацького чигиринського роду (пров.Михайла Дорошенка).

16.Дорошенко Петро (1627-1698) – український військовий і державий діяч, Гетьман (1665-1676рр.), полковник Канівського (1664-65рр.) і Черкаського (1665р.) козацьких полків, внук гетьмана Михайла Дорошенка, уродженець м.Чигирин Черкаської обл.

17.Жданович Антін – соратник Хмельницького, полковник Чигиринського (1648р.) і Київського (1649-53, 1656-57рр.) козацьких полків, Наказний гетьман (1657р.), Генеральний суддя, дипломат. (пров.Антона Ждановича)

18.Залізняк Максим (1740-1768) – один з керівників національно-визвольного повстання Коліївщина (1768р.), уродженець Чигиринського р-ну Черкаської обл. (вул.Максима Залізняка)

19.Золотаренко Іван – один з найближчих соратників Хмельницького, полковник Корсунського козацького полку (1648р.), Наказний гетьман Білорусі (1654-1655рр.), походив із міщан м.Корсунь Черкаської обл. (пров.Івана Золотаренка)

20.Їжакевич Іван (1864-1962) – відомий український художник, співець козацтва, уродженець с.ВишнопільТальнівського р-ну Черкаської обл. (пров.Їжакевича).

21.Капуста Лаврін – один з найближчих сподвижників Б.Хмельницького, суботівський городовий отаман (1648-1657), керівник розвідки Війська Запорозького (пров.Лавріна Капусти).

22.Кішка Самійло (1530-1602) – гетьман реєстрового козацтва (1599-1602), потрапив у турецький полон, раб-галерник, підняв повстання на галері, визволивши понад двісті невільників-християн; герой української народної «Думи про Самійла Кішку», уродженець Канева, похований у Каневі на Чернечій горі (вул.Самійла Кішки).

23.Красовський Фотій – відомий український художник, племінник Т.Шевченка, уродженець с.Зелена Діброва Городищенського р-ну Черкаської обл. (пров.ФотіяКрасовського)

24.Кривоніс Максим – український полководець, герой Визвольної війни українського народу ХVII ст., соратник Б.Хмельницького, черкаський полковник (1648р.), уродженець смт.ВільшанаГородищенського р-ну Черкаської обл. (вул.Кривоноса, зберегти)

25.Кричевський Михайло – український військовий діяч, один з найближчих сподвижників Б.Хмельницького, полковник Чигиринського козацького полку (1643-1648рр.) (пров.Михайла Кричевського).

26.Липківський Василь (1864-1938) - визначний церковний діяч, митрополит Української автокефальної православної церкви (з 1921р.), перекладач богослужбових текстів на українську мову, народився в с.ПопудніМонастирищенського району на Черкащині, у 1938 р. був заарештований і знищений за невідомих обставин (пров. Липківського).

27.Лупиніс Анатолій (1937-2000) – український правозахисник, член «Української Гельсінської спілки», дитинство і юність провів у с.СатанівкаМонастирищенського р-ну Черкаської обл. (вул.АнатоліяЛупиноса)

28.Максимович Михайло (1804-1873) – український історик, вчений-енциклопедист, перший ректор Київського університету (з 1834р.), уродженець с.БогуславецьЗолотоніського р-ну Черкаської обл., похований на Михайловій Горі у с.Прохорівка на Канівщині. (вул.Максимовича).

29.Морозенко Нестор (Мрозовицький Станіслав) – український військовий діяч, полковник Корсунського козацького полку (1645-1649рр.), соратник Хмельницького, герой української народної пісні «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче». (вул.Морозенка)

30.Наливайко Северин (1560-1597) – один з керівників козацького повстання 1591-1596рр., події якого відбувались і на Черкащині (під Моринцями є Яр Наливайка і Колодязь Наливайка). (вул.Северина Наливайка).

31.Нарбут Данило (1916-1998) – український художник, син відомого художника Г.Нарбута, проживав у Черкасах. (вул.Нарбута).

32.Нелюбович-Тукальський Йосип – видатний український церковний діяч, жив у Чигирині (пров.Нелюбовича-Тукальського).

33.Острянин Яків – керівник козацького повстання 1638р. (Жовнинська битва), Гетьман (1638р.), засновник старшинського роду Іскр. (пров.Яцька Острянина)

34.Павлюк Павло (Бут) – гетьман запорозьких козаків, керівник козацького повстання 1637р., після битви під Кумейками, під час переговорів під Боровицею на Чигиринщині, потрапив у полон до поляків, страчений у Варшаві (вул.Павлюка).

35.Підкова Іван – відомий керівник українського козацтва, борець з турецькою агресією, господар Молдови (1577-78); часто базувався у Черкасах; герой народних дум, був надзвичайно популярним серед тодішнього українського населення, страчений у Львові поляками на вимогу турецького султана, похований у Каневі на Чернечій горі, поряд і досі існує урочище Серпяжине (Серпяга – одне із прізвиськ Підкови) (вул.Івана Підкови).

36.Підоплічко Іван (1905-1975) – академік, видатний український палеонтолог, антрополог і археолог (відкрив всесвітньовідому палеолітичну стоянку в с.Межиріч Канівського р-ну), уродженець с.Козацьке Звенигородського р-ну Черкаської обл. (вул.Академіка Підоплічка).

37.Полтавець-Остряниця Іван (1890-1957) – український державний і військовий діяч, один з організаторів українського козацького руху на початку ХХст., генеральний писар (1918р.), керівник Холодноярської республіки у 1921р., уродженець с.Балаклея Смілянського р-ну Черкаської обл. (пров.Полтавця-Остряниці).

38.Ракушка-Романовський Роман (1623-1703) – учасник Визвольної війни під проводом Б.Хмельницького, Генеральний підскарбій Лівобережної України, автор козацького літопису «Літопис Самовидця», уродженець с.РоманівкаТальнівського р-ну Черкаської обл. (пров. Ракушки-Романовського).

39.Скоропадський Іван (1646-1722) – український державний та військовий діяч, Гетьман (1708-1722), уродженець м.Умань Черкаської обл. (вул.Гетьмана Скоропадського).

40.Старицький Михайло (1840-1904) – видатний український письменник, поет, драматург і режисер, співець козацької історії України, уродженець с.КліщинціЧорнобаївського р-ну Черкаської обл. (вул.Михайла Старицького).

41.Трясило Тарас (Федорович) – український військовий діяч, гетьман нереєстрового козацтва, полковник Корсунського козацького полку (1630р.), керівник козацького повстання 1630р. (Тарасова ніч). (вул.ТарасаТрясила).

42.Тютюнник Юрій (1891-1930) – український військовий діяч, генерал-хорунжий армії УНР, один з організаторів Вільного Козацтва, уродженець с.Будища Звенигородського р-ну Черкаської обл. (пров.Юрія Тютюнника).

43.Ханенко Михайло (1620-1680) – полковник Уманського козацького полку (1656-1658рр.), кошовий Січі Запорізької (1669-1670), Гетьман (1670-1674рр.), родоначальник роду українських козацьких старшин, згодом промисловців і меценатів Ханенків. (пров.Ханенків)

44.Хвойка Вікентій (1850-1914) – український археолог ХІХ ст., першовідкривач трипільської, черняхівської та зарубинецької культур (с.Зарубинці Канівського р-ну), провадив дослідження і в інших районах Черкащини, зокрема в Холодному Яру (вул.Археолога Хвойки).

45.Чорновіл В’ячеслав (1937-1999) – український правозахисник, член «Української Гельсінської спілки», політичний діяч, лідер НРУ, уродженець с.Вільхівець Звенигородського р-ну Черкаської обл. (вул.Чорновола замість Енгельса). Прийнято

46.Шах Яків (†1583) – гетьман українського козацтва (1578р.), сподвижник Івана Підкови, помер у Канівському монастирі, похований на Чернечій горі (пров.Якова Шаха).

47.Яковлів Андрій (1872-1955) – видатний український історик, громадсько-політичний діяч, уродженець м.Чигирин Черкаської обл. (пров.Яковліва).

Стародавні народи, племена та етнічні і соціальні групи, що проживали на території Черкащини і можуть бути увічнені у назвах вулиць і провулків

1.Анти – давнє слов’янське плем’я, що проживало у Подніпров’ї, зокрема й на Черкащині. (пров. Антський)

2.Бродники – войовниче населення давньоруського походження, що жило у степах за межами державної території Русі (південніше р.Рось), жили також на Черкащині (поховання досліджені у Суботові на Чигиринщині та під Вергунами Черкаського району); можливі попередники запорозьких козаків (вул.Бродницька).

3.Готи – давнє східногерманське плем’я, що проживало в Україні у ІІ-Vст. н.е. і засвідчені й на Черкащині, їх відхід з України призвів до розпаду праслов’янського етносу та до розселення слов’ян на місця свого нинішнього проживання, присутній готський антропологічний компонент і у складі сучасного українського народу (пров.Готський)

4.Грабарі – наймані робітники на земельних роботах, зокрема на будівництві залізниць; відіграли значну роль у відродженні і розвитку м.Черкас, починаючи з 1870рр., коли у зв’язку з будівництвом залізниці з навколишніх сіл прийшло багато грабарів, вони суттєво посприяли збільшенню населення міста (частина нинішніх черкасців є їх нащадками) та його економічному розквіту, оскільки пізніше черкаські грабарі брали участь у будівництві залізниць до Архангельська, Ташкента, Владивостока та ін., а розбагатілі керівники грабарських артілей набудували у Черкасах численні особняки і будинки, котрі є зараз окрасою міста, зокрема особняк грабаря Щербини – ЗАГС (вул.Грабарська замість вул.Чекістів, бо вона проходить саме по трасі розібраної першої залізниці, збудованої грабарями ще у ХІХст.).

5.Дейнеки – вояки селянських повстанських загонів, озброєних лише палицями (пров.Дейнезький).

6.Кіммерійці – найдавніший народ з території України, назва якого дійшла до нас. (пров.Кіммерійський)

7.Компанійці – вояки найманих охочекомонних (кавалерійських) козацьких полків часів Гетьманщини (пров.Компанійський).

8.Печеніги – тюркомовний кочовий народ, відіграв певну роль в етногенезі українців (пров.Печенізький).

9.Пластуни – козацькі розвідники і влучні стрільці, козаки Пластунівського куреня Війська Запорізького. (пров.Пластунівський).

10.Половці – тюркомовний кочовий народ, вороги давніх русичів, частина їх була поселена у Пороссі і, змішавшись з місцевим населенням, стала однією зі складових українського народу (пров.Половецький). Прийнято

11.Поляни – давнє слов’янське плем’я, що проживало у Подніпров’ї, зокрема й на Черкащині, основа давньоруського етносу. (пров.Полянський). Прийнято

12.Сармати – іраномовний народ, що проживав на території України у ІIIст. до н.е. – ІІІст. н.е., зокрема й на території Черкащини, частина сарматів, передусім алани, змішалася зі слов’янами (протягом V-ХVст.) і зіграла важливу роль в етногенезі українців (пров.Сарматський). Прийнято

13.Сердюки – вояки найманих охочепіхотних козацьких полків часів Гетьманщини, гетьманська гвардія (пров.Сердюцький).

14.Сіверяни – давнє слов’янське плем’я, що проживало у Подніпров’ї, зокрема на Лівобережній Черкащині. (пров.Сіверянський). Прийнято

15.Скіфи – іраномовний народ, що проживав на території України у VII ст. до н.е. – ІІІст. н.е., скіфи-орачі були праслов’янами, назви багатьох рік України (Дніпро, Рось та ін.), а також ряд слів української мови походять зі скіфської мови, згодом частина скіфів асимілювалася із слов’янами і зіграла важливу роль в етногенезі українців (пров.Скіфський). Прийнято

16.Слов’яни – стародавній етнос, одна зі складових індоєвропейської (арійської) мовної спільноти, що існував з ІІ тис. до н.е. до початку І тис. н.е. переважно на території України і розпався на окремі племена не пізніше V ст. н.е. у результаті Великого переселення народів, що призвело до появи сучасних слов’янських народів (вул.Слов’янська).

17.Трипільці – умовна назва землеробських племен, що проживали на території України і, передусім, Черкащини у ІV – на початку ІІІ тис. до н.е. і створили своєрідну і досить високорозвинену цивілізацію, що суттєво збагатила стародавнє населення України рядом культурних та технологічних цивілізаційних досягнень (пров.Трипільський).

18.Уличі – давнє слов’янське плем’я, що до 910р. проживало у Потясминні на Черкащині, згодом більшість їх переселилась у Буго-Дністровське межиріччя. (пров.Уличів)

19.Чорні клобуки – тюркомовний кочовий народ, після розгрому їх печенігами були поселені київськими князями у Пороссі і Потясминні для несення прикордонної служби, відіграли певну роль у формуванні українського етносу, передусім, населення Черкащини (пров.Чорноклобуцький).

20.Чумаки – соціальна група, переважно із селян та козаків, котрі протягом XVI – початку ХХ століття займалися перевезенням та торгівлею сіллю, солоною рибою, крамом та різними необхідними для населення України товарами, чумацькі шляхи та стоянки знаходилися і на території сучасної Черкащини, а чималий відсоток її населення є нащадками чумаків (пров.Чумацький).

Діячі історії та культури місцевого значення, що можуть бути увічнені у назвах вулиць і провулків

Перші полковники Черкаського козацького полку

1.Грицько – перший відомий полковник Черкаського козацького полку (1634р.).

2.Гугнивий Яків – один з перших полковників Черкаського козацького полку (1637р.).

3.Прокопович Каленик – один з перших полковників Черкаського козацького полку (1637р.).

4.Гижицький Дем’ян – один з перших полковників Черкаського козацького полку (1638р.).

5.Якубовський – один з перших полковників Черкаського козацького полку (1644р.).

Полковники Черкаського козацького полку за часів Б.Хмельницького.

6.Топига Марко – сотник Маркової городової сотні Черкаського полку (1649р.), полковник Черкаського козацького полку (1648-1649рр.).

7.ВоронченкоЯцько – сотник Черкаської полкової сотні (1649р.), полковник Черкаського козацького полку (1649-1651рр.).

8.Шенделицький Василь – полковник Черкаського козацького полку (1651р.).

9.Барановський – полковник Черкаського козацького полку (1651-1652рр.).

10.Пархоменко Яків – полковник Черкаського козацького полку (1653-1657рр.).

Полковники Черкаського козацького полку після Б.Хмельницького.

11.Джулай Федір – полковник Черкаського козацького полку (1657-59, 1663-64, 1665-1666рр.).

12.Одинець Андрій – полковник Черкаського козацького полку (1659-1661рр.).

13.Гамалія Михайло – полковник Черкаського козацького полку (1661-62, 1667-68рр.).

14.Мурашко Денис – полковник Черкаського козацького полку (1662-1663рр.).

15.Головченко Яким – полковник Черкаського козацького полку (1668-1669рр.), Генеральний осавул Правобережжя (1669-1676рр).

16.Білий Павло – полковник Черкаського козацького полку (1671р.).

17.Григорович – полковник Черкаського козацького полку (1674р.).

18.Горілий Филон – полковник Черкаського козацького полку (1674р.).

19.Степанович Ждан – полковник Черкаського козацького полку (1675р.).

20.Калістрат Богдан – полковник Черкаського козацького полку (1676р.).

Сотники сотень Черкаського козацького полку за часів Б.Хмельницького.

Черкаські городові сотні

21.ШубецьФесько – сотник Шубцевої сотні Черкаського полку.

22.Синаданович Петро – сотник Петрашкової сотні Черкаського полку.

23.Драгиль Андрій – сотник Драгильової сотні Черкаського полку.

24.Мошенець Степан – сотник Мошенцевої сотні Черкаського полку.

25.Петрович Лазар – сотник Лазаревої сотні Черкаського полку.

26.Саварський Мартин – сотник сотні Саварського Черкаського полку.

27.Вовченко Фесько – сотник Вовченкової сотні Черкаського полку.

28.Кулаковський Степан – сотник сотні Кулаковського Черкаського полку.

29.Островський Олександр – сотник сотні Островського Черкаського полку.

30.Трохимович Микита – сотник Микитиної сотні Черкаського полку.

31.Гаркушенко Сава – сотник Савиної сотні Черкаського полку.

Правобічні сотні

32.Терещенко Нестір – сотник Мошенської сотні Черкаського полку.

Лівобічні сотні

33.Залеський Михайло – сотник Богушківської сотні Черкаського полку (1648р.).

34.Кияниченко Юхим – сотник Богушківської сотні Черкаського полку (1649р.).

35.Заєць Остап – сотник Золотоніської сотні Черкаського полку.

36.Цапко Степан – сотник Піщанської сотні Черкаського полку.

37.Федорович Кость – сотник Савиної сотні Черкаського полку.

Полковники козацьких полків часів Б.Хмельницького з території Черкащини.

38.Телюченко Михайло – полковник Іркліївського козацького полку (1648-49рр.).

39.Галайда Іван – полковник Канівського козацького полку (1648р.).

40.Голуб Євстафій – полковник Канівського козацького полку (1648р.).

41.Савич Семен – полковник Канівського козацького полку (1648-49рр.).

42.Решетило Василь – полковник Канівського козацького полку (1652р.).

43.Стародуб Іван – полковник Канівського козацького полку (1653-54, 1657-58рр.).

44.Нестеренко Максим – полковник Корсунського козацького полку (1648, 1655рр.).

45.Тишко Олексій – сотник Корсунської полкової сотні, полковник Корсунського козацького полку (1648р.).

46.Томиленко Василь – полковник Корсунського козацького полку (1648р.).

47.Шангірей Іван – полковник Корсунського (1648р.) і Канівського (1650р.) козацьких полків (1650р.).

48.Мозиря Лук’ян – козацький полководець, полковник Корсунського козацького полку (1648р.).

49.Гуляницький Іван – полковник Корсунського (1653-56рр.) та Ніжинського козацьких полків (1657-58рр.).

Iсторичнiмісцевостi та подiї, пов’язанi з Черкащиною, що мають бути увічнені у назвах вулиць і провулків

1.Битва під Кумейками (6.12.1637р.) біля с.Кумейки Черкаського р-ну між козаками і польським військом під час козацького повстання під проводом Павлюка – Павла Бута (вул.Кумейківська).

2.Боровиця – козацьке містечко над Дніпром на Чигиринщині, місце укріпленого табору повсталих козаків під проводом Павлюка взимку 1637р., тут і досі збереглись курган Павлюкова Могила і Павлюків канал (вул.Боровицька).

3.Виграїв – село Корсунського р-ну, на місці якого відбулася Корсунська битва (1648р.) (вул.Виграївська)

4.Дрижипiльська битва (1655р.) між сс.Охматів і ПобійнаЖашківського р-ну (вул.Дрижипільська).

5.Жовнинська битва (1638р.) біля с.ЖовнинЧорнобаївського р-ну між козацьким військом Якова Острянина та польськими карателями (вул.Жовнинська).

6.Конела – старовинне козацьке село на березі р.Конели, епонім Конельського куреня Війська Запорізького. (пров.Конельський).

7.Медведівка – сотенне козацьке містечко на березі р.Тясмин, епонім Ведмедівського куреня Війська Запорізького. (вул.Медведівська)

8.Поросся – історичний регіон у басейні р.Рось, пов’язаний з найдавнішою та середньовічною історією України, зокрема з формуванням термінів «Русь», «Руська земля» (вул.Пороська).

9.Раставиця – притока р.Рось, місце козацьких рад. (вул.Раставицька).

10.Росава – притока р.Рось, назва праслов’янського походження, місце козацьких рад. (пров.Росавський).

11.Славутич – стародавня праслов’янська назва Дніпра, було б дивним у місті на Дніпрі не увічнити цю предковічну назву, найлогічніше було б надати нинішній вул.Гагаріна (вул.Набережна Славутича), котра рано чи пізно все ж стане набережною і візитівкою Черкас.

12.Сула – одна з головних приток Дніпра, з якою пов’язано багато історичних подій зі стародавньої, давньоруської, середньовічної та новітньої історії України; назва Посулля засвідчена ще у давньоруський час (вул.Сульська, Посульська).

13.Татинець – давньоруське місто, очевидно, попередник Черкас, загинуло під час навали Батия (1239р.), розташовувалося навпроти броду Татинець (у ХХ ст. – Червонослобідський перекат) десь в районі силікатного заводу (вул.Татинецька замість вул.Чкалова)

14.Трахтемирів – козацьке містечко, нині село Канівського р-ну, центр реєстрового козацтва у 16-му столітті (вул.Трахтемирівська).

15.Тясмин – притока р.Дніпра, назва давньоруського походження, територія Потясминня була ареною багатьох важливих історичних подій давнього минулого України (вул.Тясминська, Потясминська)

16.Холодний Яр – природний та історичний регіон, багатий на історичні пам’ятки, пов’язаний з багатьма важливими подіями історії України (вул.Холодноярська).

17.Хортиця – острів на Дніпрі, відомий з давньоруських часів, місце розташування 1-ї Запорозької Січі, заснованої черкаським старостою Дмитром Вишневецьким (Байдою), залогу її склали черкаські та канівські козаки (вул.Хортицька).

18.Хотин – місце славнозвісної битви 1621р., у якій визначну роль відіграли козаки Черкаського та інших полків Черкащини (вул.Хотинська).

Сотні Черкаського козацького полку

19.Золотоноша – сотенне містечко Черкаського козацького полку (вул.Золотоніська, зберегти)

20.Піщана – сотенне містечко Черкаського козацького полку (вул.Піщанська)

21.Домонтів – сотенне містечко Черкаського козацького полку (вул.Домонтівська)

22.Богушкова Слобода (с.Чапаївка) – сотенне містечко Черкаського козацького полку (вул.Богушківська)

23.Мошни – сотенне містечко Черкаського козацького полку (вул.Мошенська)

Козацькі полки, територія яких входила до сучасної Черкащини

24.Іркліїв – центр Іркліївського козацького полку (вул.Іркліївська)

25.Канів – центр Канівського козацького полку (вул.Канівська, зберегти)

26.Корсунь – центр Корсунського козацького полку (вул.Корсунська)

27.Кропивна – центр Кропивнянського козацького полку (вул.Кропивнянська)

28.Лисянка – центр Лисянського козацького полку (вул.Лисянська)

29.Умань – центр Уманського козацького полку (пров.Уманський, зберегти)

30.Чигирин – центр Чигиринського козацького полку (вул.Чигиринська, зберегти)

31.Біла Церква – центр Білоцерківського козацького полку (вул.Білоцерківська)

32.Лубни – центр Лубенського козацького полку (вул.Лубенська)

33.Переяслав – центр Переяславського козацького полку (вул.Переяславська)

Обґрунтування пропозицій на перейменування

Старовинні назви та мікротопоніми

Старовинні назви

1.вул.Вербовецького – у 1893-1923рр. носила назву вул.Монастирська, до 1920-х років тут існували два старообрядницьких монастирі – чоловічий і жіночий. Старообрядці з’явилися у Черкасах ще у ІІ-й половині ХVІІІ століття, це були перші росіяни, що оселилися в нашому місті; хоча більшість з них потім і перейшли у православ’я, і досі багато російських родин міста ведуть свій родовід від цих перших російських поселенців. Повернення історичної назви цій вулиці було б актом поваги до російської громади міста та її історії.

2.вул.Ільїна – у 1893-1916рр. вул.Надпільна. Назва вказує на те, що на початок ХХ ст. вулиця була межею міста, своєрідним підсумком його розвитку в доіндустріальний період. Подібні вулиці-межі, що окреслюють історичне ядро, є в усіх історичних містах, наприклад, у Києві – це вул.Ярославів Вал, а також Верхній Вал і Нижній Вал. Назви є, а валів давно немає, і це нікого не дивує, навпаки сприймається як зрозуміле підтвердження старовинності міста. У Москві – це Садове Кільце, в Парижі – Єлисейські Поля, колишній вигін на околиці міста.

3.вул.Фрунзе – у 1893-1923рр. вул.Верхня Горова. Одна з найдавніших вулиць Черкас. Адже, як відомо, у 1826 році було прийнято план петербурзького архітектора Вільяма Гесте, згідно з яким Черкаси мали бути переплановані згідно з Гіподамовою (квадратною) системою. Таким чином протягом ХІХ ст. було знищене давнє стихійне планування черкаських вулиць та їх назви. Уціліли лише кілька вулиць та їх фрагментів поблизу дніпровських берегових схилів, де рельєф і порізаність берега не дали у повній мірі застосувати гіподамову систему. Таким чином, вулиці Верхня Горова і Нижня Горова, а також деякі інші (переважно узвози), є рештками давнього стихійно виниклого планування вулиць ХVІІ-ХVІІІ століть, а їх назви, ймовірно, є найдавнішими уцілілими назвами вулиць нашого міста, єдиними у своєму роді. Це вулиці, по яких, очевидно, ходили ще гайдамаки Максима Залізняка і могли ходити козаки Богдана Хмельницького.

4.вул.Калініна – у 1983-1923рр. вул.Нижня Горова. Як і вищевказана Верхня Горова є однією з найдавніших вулиць і вуличних назв міста Черкас, хоча, очевидно, й дещо молодшою, ніж Верхня Горова.

5.вул.Волкова – у 1893-1923 і 1957рр. вул.Гостромогильна (на поч. ХХ ст. тут існував великий курган Гостра Могила). Гострими Могилами в Україні народ називав великі крутосхилі скіфські, як правило, царські кургани (2,5 тис. років тому). Даний курган, заввишки 5-6м, було знищено, принаймні, його наземну частину, перед початком І-ї Світової війни. Назва Гостромогильна є надзвичайно рідкісною, унікальною (черкасизм), стосується не лише історії нашого міста ХІХ ст., але і його стародавньої доісторії, і тому її варто відродити, незважаючи на деяку незвичність подібної назви, а навіть і завдяки їй.

6.вул.Горького – у 1893-1923рр. вул.Зелена. Звичайна народна назва, адже наше місто і досі є досить озелененим, а в давнину і поготів.

7.пров.Дачний – у 1923р. пров.Цуперів. Виходячи з присвійної форми назви, вона походить від прізвища першопоселенця, котрий і започаткував цей провулок. Нині в Черкасах носії подібного прізвища відсутні, але в Україні вони є. Дане прізвище може бути як українським, так і єврейським.

8.вул.Добровольського – у 1893-1916рр. вул.Сінна. У минулому велику роль в усіх містах відігравала торгівля сіном, тобто фуражем, еквівалентом сучасного палива для транспорту, тому подібні назви раніше часто траплялися в містах з глибокою історією. Нині, звичайно, тут сіном не торгують, але відновлення подібної назви було б даниною нашим предкам, однією з ознак глибокої історії нашого міста. Наші північні сусіди дотримуються подібних принципів, так у одному з найрозвиненіших сучасних міст світу – у Петербурзі, була відновлена Сінна площа, очевидно, відома Вам з шкільного курсу Достоєвського. Парною до Сінної була вулиця Солом’янська. Подібна назва і досі існує у Києві.

9.вул.Котовського – у 1893-1923рр. вул.Білозірська. Ще у ХІХ ст. ця вулиця вела прямо через поля білозірських селян (нині мікрорайон Перемога) до с.Білозір’я згідно з давньою слов’янською традицією називати вулиці, що ведуть до якогось географічного об’єкту, назвою, похідною від нього і у прикметниковій формі.

10.вул.Мечнікова – у 1914р. вул.Горова. Походження її пов’язане з тим, що у Соснівці ХІХ ст. ця вулиця була найвищою топографічно, нині – одна з найвищих.

11.вул.Орджонікідзе – у 1893-1923рр. вул.Заводська. Назва пов’язана з одним із перших у Черкасах великих промислових металообробних підприємств, пізніше відомого як Машбуд (нині цю територію займає ВАТ «Темп»).

12.вул.Піонерська – у 1893-1916рр. вул.Митницька. У І-й половині ХІХ ст. ця вулиця вела на Митницю.

13.вул.Рози Люксембург – у 1893-1908рр. вул.Гуржіївська, до 1893р. - вул.Петрівська. Назва Гуржіївська пов’язана з одним із її першопоселенців. Це прізвище і нині поширене у Черкасах і на Черкащині (наприклад, відомий український історик Гуржій, уродженець с.Худяки Черкаського р-ну).

14.вул.Сєдова – у 1893-1916рр. вул.Новопречистенська. Після того, як була розібрана за ветхістю попередня церква Різдва Пресвятої Богородиці (на розі Шевченка/Пастерівської) саме сюди було перенесено цей храм, котрий у 1920-і рр. був єпископським кафедральним собором УАПЦ.

15.вул.Толстого – до 1916р. вул.Солом’янська – до 1923р. вул.Гетьманська. Є парною назвою до вул.Сінної і повязується з господарчою діяльністю давніх черкасців. Вулиця і навіть район з подібною назвою є і в Києві, де це не викликає жодного спротиву.

16.узв.Островського – у 1893-1923рр. Старособорний узвіз. Одна з найдавніших черкаських назв. Пов’язана з існуванням тут же, на Дзеленьгорі, між вул.Розкопною і узв.Островського давнього храму, котрий не існував вже у кінці ХІХ ст., тому узвіз вже тоді отримав цю назву.

17.пров.Бєлінського – у 1916-1923 пров.Кузубівський. Назва, очевидно, походить від прізвища першопоселенця.

18.пров.Герцена – у 1916-1923 пров.Хижняківський. Назва, очевидно, походить від прізвища першопоселенця.

19.пров.Дзержинського – у 1916-1923 Білоцерківський узвіз.

20.пров.Енгельса – у 1916-1923 пров.Клименківський. Назва, очевидно, походить від прізвища першопоселенця.

21.пров.Чкалова – у 1916-1923 пров.Гордіїв. Назва, очевидно, походить від імені першопоселенця.

22.пров.Юнацький – у 1916-1923 Заячий узвiз. Звичайна народна назва, досить рідкісна в топоніміці (“черкасизм”).

Мікротопоніми

23.вул.Комунарів - вул.Змагайлівська Проходить через рештки колишнього с.Змагайлівки, приєднаного до Черкас ще у 1930-х рр.

24.вул.Галана – пропонується назва вул.Пахарів Хутір. У дореволюційний час тут знаходився Пахарів хутір, один з хуторів, що оточували Черкаси, тому варто зберегти цей мікротопонім, як це було, наприклад, зроблено, у Києві, де на місці Червоного Хутора існують мікрорайон і станція метро Червоний Хутір та вул.Червонохутірська.

25.вул.Колгоспна – пропонується назва вул.Попівка Розташована в мікрорайоні Колгоспний – це колишній хутір Попівка, єдиний уцілілий хутір з тих, що оточували колись Черкаси.

26.вул.Паризької Комуни – пропонується назва вул.Кривалівська. Проходить через давній куток Кривалівку, поблизу знаходились Криві Вали, зниклі ще у ХІХ ст., від яких і походить назва цього унікального черкаського мікротопоніму.

27.вул.Пожарського – вул.Соснівська. Проходить через центр Соснівки, одного з давніх мікрорайонів міста.

28.вул.Крупської – вул.Привокзальна. Проходить через Привокзальну площу і є однією з магістралей мікрорайону Вокзал.

29.вул.Постишева – вул.Праслов’янська. Проходить через Привокзальну площу і є однією з магістралей мікрорайону Вокзал.

30.пров.Клубний – пров.Остріжний. Веде до колишнього Острогу, затопленої нижньої частини міста, розташованої навколо Черкаського Замку. Єдиний об’єкт, де можна увічнити цей історичний черкаський мікротопонім.

31.пров.Красіна – вул.Косинська. Колишня околиця Косинська, можливе місце загибелі гетьмана Криштофа Косинського (1545-1593). Єдиний об’єкт, де можна увічнити цей історичний черкаський мікротопонім.

32.пров.Піонерський – пров.Казбетський. Розташований у серці історичного Казбету. Єдиний об’єкт, де можна увічнити цей унікальний історичний черкаський мікротопонім.

33.пров.Радгоспний – пров.Рафзаводівський. Розташований поблизу Рафзаводу, у його мікрорайоні, одного з найстаріших цукрових заводів України, що відіграв велику роль в історії нашого міста у ХІХ-ХХ ст. (одне з містоутворюючих підприємств минулого).

34.узвіз Котовського – узвіз Грецький. Розташований поблизу Грецької гори, одного з відрогів берега Дніпра.

Історично вмотивовані назви

35.вул.Постишева – вул.Праслов’янська. Проходить поряд з праслов’янським Василицьким городищем зарубинецької культури (ІІ ст. до н.е. – І н.е.)

36.вул.Чекістів – вул.Грабарська. Проходить саме по трасі розібраної першої залізниці, збудованої грабарями ще у 1870-1875рр. Саме діяльність артілей грабарів викликала повторне відродження нашого міста наприкінці ХІХ ст., його економічний та демографічний ріст. Найдавніші пам’ятки архітектури Черкас – будинки грабарів, а їх нащадками є не менше, ніж кожен десятий черкасець.

37.вул.Чкалова – вул.Татинецька. Татинець – давньоруське літописне місто ХІІ-ХІІІ ст., очевидно, попередник Черкас, загинуло під час навали Батия (навесні 1239р.), розташовувалося десь в районі силікатного заводу.

Інші вмотивовані пропозиції

38.вул.Джаліля – вул.ФилонаДжалалія. ФилонДжалалій - полковник кропивнянський, сподвижник Б.Хмельницького, співзвучність спростить сприйняття.

39.вул.Пролетарська – вул.Андрія Химка. Український письменник Андрій Химко, політв’язень, жив і помер на цій вулиці.

40.вул.Кірова – вул.Святотроїцька. На клопотання Святотроїцької громади УПЦ Київського патріархату, кафедральний Святотроїцький собор якої знаходиться саме на цій вулиці.

41.вул.Леніна – вул.Святомакарівська. На клопотання громади УПЦ Московського патріархату, св.Макарій – єдиний православний святий, що просія́в на Черкащині, мощі якого зберігаються у Свято-Михайлівському соборі, розміщеному на цій же вулиці. Загинув у 1678р. в Успенському соборі у Каневі разом з останніми оборонцями міста від турецько-татарського війська.

Сиволап М.П., ст. викладач кафедри архівознавства, новітньої історії та спеціальних історичних дисциплін ЧНУ ім. Б.Хмельницького, зав. кабінету археології ЧНУ, член топонімічної комісії виконавчого комітету Черкаської міської ради.