Нещодавно 12 квітня я провела презентацію одразу двох книг “Топоніми Млієва: історичний аспект’’ і “Благодійна діяльність та її вплив на розвиток освіти, просвіти, духовності в Україні’’ в Черкаському комерційному технікумі. Як зазначила заступник директора з виховної роботи Алла Гущина видатні особистості досліджені в названих працях зробили вагомий внесок в розвиток історії педагогіки, історії України, краєзнавства. Автора книг Алла Гущина представила як великого аматора і великого спеціаліста.
Під час презентації студенти, бібліотекарі технікуми дізналися багато цікавих фактів з історії Млієва на Черкащині. Деякі з них закарбувалися у назвах. Поселення у цих краях існувало із давніх часів. Мліїв (давні назви Ітомгліїв, Імгліїв, Мгліїв, Імліїв ).
В основі назви села може бути апелятив – давньоруське і російське слово “мгла”, українські “імла’’, “мла’’, тобто темрява, туман, марево, які постійно стояли над поселенням на р. Вільшанці, яка була широкою і глибоководною.
Збереглися карти XVII ст. з позначенням Млієва і Нового Млієва. Мліїв хоч і змінював свою назву, завжди був вільнолюбивим і відчайдушно боровся з загарбниками монголо-татарами, поляками, росіянами та ін.загарбниками.
Брошура містить відомості про історію походження назв (топонімів) кутків, вулиць, хуторів, зокрема Платонового, Яхнового і ярів, полів рідного села та ін.
Зокрема, містить відомості про кутки, якими ходив Шевченко по Млієву, де зупинявся. Описано маловідомий факт коротенької зупинки Шевченка і в садибі Буркутів.
Пам’ятає село Симиренків, які утримували до десяти шкіл.
Презентовані “Топоніми Млієва:історичний аспект’’ дослідження історії, топоніміки Черкащини та“Благодійна діяльність та її вплив на розвиток освіти, просвіти, духовності в Україні’’ для педагогічного краєзнавства і духовно-морального, патріотичного виховання, професійного становлення соціальних працівників, які виступають в ролі посередника між громадянином та державою та громадськими, благодійними об’єднаннями соціального захисту населення та установами охорони здоров’я, закладами освіти, органами самоврядування та виконавчої діяльності, будинками-інтернатами для престарілих, інвалідів; в Товаристві Червоного хреста, в центрах нарахування та виплати допомог. Адже благодійність вища форма соціальної допомоги. Таким чином як дослідник, краєзнавець зробила вагомий внесок у справу вивчення, дослідження і популяризації історико-культурних багатств, традицій рідного краю і продовжує презентувати праці для зацікавлених. Детальніше можна дізнатися e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
З повагою член Національної спілки краєзнавців і журналістів України Тетяна Курінна
реклама
