Про проблеми землекористування, медицини та залучення коштів для благоустрою населених пунктів Черкащини йшлося нещодавно на круглому столі у ВО «ЧЕРКАЩАНИ» за участю журналістів.
Маніпулюють добрим ім’ям
– На Черкащині з’явилася серйозна проблема: певні сили, прикриваючись турботою про АТОвців, намагаються використовувати їхній статус для маніпуляцій із землею, – зазначив депутат обласної ради, секретар ради облорганізації ВО «ЧЕРКАЩАНИ» Олександр Коваленко. –– Ці нечисті на руку ділки начебто допомагають воїнам отримати землю, а насправді хочуть скупити її.
За словами представників ВО «ЧЕРКАЩАНИ», цьому мав би поставити заслін Держгеокадастр у Черкаські області. Але, на жаль, там не реагують на ці речі. Тож представники об’єднання звернуться до керівництва області з проханням створити робочу групу для вивчення цього питання та контролю за виділенням землі. Крім того, в обласній організації партії створили гарячу лінію (телефон – 094-881-03-50) для допомоги АТОвцям та тим сільгоспвиробникам, які втрачають землю внаслідок кулуарних «вирішень питань» Держгеокадастром.
-Ми повинні захистити малий і середній бізнес від корупційних схем, - каже Олександр Коваленко. – Бо сьогодні малий і середній бізнес, навіть великі підприємства не готові конкурувати з тими, хто скупляє землю. Як наслідок, землю втрачатимуть ті господарства, які вже роками її обробляють. А як же прописана в законі процедура аукціонів?
Голова координаційної ради учасників АТО, керівник обласного об’єднання ГО «Спілка воїнів АТО «ЧЕРКАЩАНИ» Олександр Тіхонов погодився, що ця проблема справді існує. Він також додав, що на сьогодні близько 30% атовців ще не подали заяв на отримання землі. Крім того, чимало людей і сьогодні перебуває у зоні АТО. Тобто, проблема ставатиме гострішою.
– Я вважаю, що, можливо, тим атовцям, які не можуть займатися сільським господарством, варто надавати грошове відшкодування за земельні ділянки, – додав Олександр Іванович. – Адже сьогодні страждають і сільські ради, які втрачають кошти від оренди цих земель. Крім того, ми на раді ветеранів АТО вирішили, що землю повинні в першу чергу отримувати люди, які проживають на території даного району, в другу чергу – ті, хто звідти родом, і тільки потім, якщо є вільні землі, – інші. Звісно, нам не подобається, що атовців просто використовують.
«Швидка допомога» їздить на старих розвалюхах
Значна частина автомобілів «швидкої допомоги» на Черкащині не придатні для перевезення хворих. Про це заявив депутат облради від ВО «ЧЕРКАЩАНИ» Валентин Галушко.
– Сьогодні вночі я викликав «швидку допомогу» до своєї хворої мами. Від працівників служби екстреної медичної допомоги я дізнався багато такого, що не може не хвилювати, – розповів Валентин Миколайович.
Так, у Корсунь-Шевченківському районі, який належить до Смілянського підрозділу екстреної медичної допомоги, – лише три автомобілі «швидкої». За ніч у районі до служби екстреної медичної допомоги надходить по 35-40 викликів. Через брак транспорту у деяких випадках диспетчери змушені просити хворих певний час почекати...
– З одного боку, плюс у тому, що на сьогодні автомобілі повністю забезпечено пальним і медикаментами. З іншого боку, автівки – переважно старі. Із згаданих трьох на Корсунщині один експлуатується 12-13 років, другий – 6 років, третій – 2 роки. Як мені пояснили працівники «швидкої», тільки одним із них реально можна довезти хворого (потерпілого у ДТП) до медзакладу. Решта два – лише для того, щоб виїхати до пацієнта.
За словами Валентина Галушка, подібна ситуація – й в інших районах.
– Приміщень для автомобілів немає, тож ремонтують їх по-старинці, лежачи на асфальті під машиною, – додав депутат.
Він також розповів, як рік тому сам потрапив до ДТП, під час якої зламав ногу.
– Тоді в Городищенському, Корсунь-Шевченківському районах не знайшлося транспорту, щоб доправити мене до Черкас. Я викликав приватну службу «Айболіт» і заплатив за доставку 2400 гривень, – пригадав Валентин Галушко.
Депутат запропонував, щоб область спільно з районами на умовах співфінансування придбала для кожного району хоч один додатковий сучасний автомобіль «швидкої допомоги».
Як з’ясувалося, наразі в Черкаській області 58 автомобілів «швидкої», яким більше 10 років. 44 – «віком» від 5 до 10 років. І тільки 41 автомобіль – сучасний.
У Черкасах відбудеться ще один інвестиційний форум
Інвестиційний форум відбудеться 9 грудня на Черкащині за підтримки ВО «ЧЕРКАЩАНИ». На відміну від організованого владою вересневого форуму, він буде орієнтований не на бізнесменів, а на потенційних фінансових донорів, надавачів грантів.
– До проведення форуму долучилися облдержадміністрація, обласна рада. Наше завдання – передусім обговорити ті можливості, які на сьогодні найбільш реальні й перспективні для Черкащини, – зазначив голова фракції ВО «ЧЕРКАЩАНИ» в обласній раді Анатолій Підгорний.
Наразі існує програма виділення коштів на потреби громад (на умовах співфінансування) із Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). Цьогоріч із Черкащини до цього фонду було подано близько двох сотень проектів.
– Профінансовано дуже небагато, і чимало зосереджено чомусь саме на Золотоніщині, – дорікнув пан Підгорний. – Я – представник Тальнівщини, і ми також пропонували свої проекти, наприклад – оновлення даху на чинній, перспективній школі. Але не отримали нічого. Вважаю, що коли одні отримають десятки мільйонів, а інші – зовсім нічого, – це не зовсім справедливо.
На думку депутатів із ВО «ЧЕРКАЩАНИ», такий розподіл коштів негативно впливає на репутацію ДФРР та зменшує кількість охочих готувати проекти. Отже, комісія, яка оцінює проекти ДФРР, потребує оновлення.
Інвестиційний форум, котрий відбудеться у грудні, покликаний урізноманітнити можливості фінансування потреб громад у благоустрої.
– До участі у форумі запрошено представників Мінрегіону, установ-грантодавців: ЄС/ПР ООН, Світового банку тощо, – додав Анатолій Вікторович.
За словами радника голови обласної ради Наталії Старікової, у будь-якому разі ресурсів ДФРР для потреб Черкащини недостатньо. Є безліч міжнародних грантових проектів, у тому числі ООН, канадських, німецьких, швейцарських тощо.
– Ми сподіваємося, що участь в інвестиційному форумі візьмуть не менше десяти потенційних грантодавців, – зазначила Наталія Старікова. – Проектів існує багато, підготовлені вони належним чином. Розраховуємо на міжнародну підтримку.
реклама
