Похід проходить не спонтанно, йому передує підготовка, що триває майже півроку, беруть в ній активну участь ліцеїсти, адже щоб захід пройшов вдало, потрібно передбачити всі моменти, детально спланувати час.
– Якщо говорити про плюси такого походу, треба зауважити, що уже в процесі підготовки проходить вишкіл лідерських здібностей керівників. Дорослих з ними лише десятеро і це майже на дві сотні дітей, тому важлива особиста відповідальність учнів за ту чи іншу ділянку роботи. Це спілкування, навчання, прищеплення любові до природи та і відпрацювання дій у випадку виникнення надзвичайної ситуації в місті, – розповідає заступник директора з виховної роботи Ніна Соломаха.
До речі, надзвичайно цікавим є те, як ліцеїсти долають шлях до Чапаївки (саме поблизу цього населеного пункту зазвичай розбивають табір). Вони не пливуть Дніпром, не їдуть автобусом. А з першими променями сонця збираються на території навчального закладу і йдуть пішки у напрямку мосту. Там автобус перевозить через міст, а далі – знову піша хода. Таким чином молодь долає 13 км шляху.
Єгор Птащук в похідному житті досвідчений, бо з однокласниками на березі Дніпра вп’яте. Зізнається, що спочатку відірватися від комп'ютерних ігор та віртуального техногенного життя було непросто, лише згодом зумів прийняти природу у своє серце і полюбити її.
– На мене була покладена відповідальність забезпечувати тил усім необхідним. А це близько 30 палаток, інвентар, польова кухня, забезпечення питною водою, спальні мішки, – одним словом – чимало. Усе це далося нелегко, та пишаюся тим, що впорався, – ділиться враженнями інший старшокласник Андрій Храмцов.
Похід це ще й своєрідне заохочення за кращу успішність у навчанні чи громадську роботу. До речі, очолювали похід цього року дівчата, очевидно, вони були активнішими.
– У дівчат зовсім інше мислення, вони більше прораховують деталі, аналізують. Було нелегко, та залишилося багато яскравих вражень, отримала можливість проявити себе, розкрити свою особистість, – зауважує Єлизавета Іщенко.
Велике значення має і організація дозвілля, цього разу воно було дуже різноманітним, а найбільше до душі ліцеїстам припали вікторини.
– Дозвілля було поділено на три структурні частини: спорт, військово-патріотичне виховання та саме дозвілля. Залучали школярів як до традиційних футболу, волейболу, перетягування канату, стрільби з луку, настільного тенісу, так і до різноманітних квестів, саперної справи та тактичної підготовки, – ділиться спогадами Віолетта Капура.
Цього року на піку популярності були історичні вікторини, естафети та перейменування вулиць міста.
– Черкаський гуманітарно-правовий ліцей багато років поспіль звертається до нас за дозволом на проведення навчально-виховного походу своїх вихованців на верховому укосі Золотоніської захисної дамби. Вони завжди виконують природоохоронні заходи, дотримуються правил охорони праці, пожежної безпеки та поводження на воді. А територію після себе, на відміну від багатьох дорослих туристів, залишають чистою. Їх можна поставити за приклад, як потрібно поводитися біля водних об'єктів. Тому ми йдемо їм назустріч, – коментує начальник Черкаського РУВР Олександр Бовсуновський.
реклама
