Пані Юко, ви маєте вже більше 30 років досвіду створення різноманітних культурних проектів – у вашому доробку і яскраві книжкові події, й художні виставки, й музичні імпрези. Однак я помітила, що зараз ви все більше часу та уваги приділяєте тренінгам, якимось навчальним програмам. Чому так сталося?
Ви праві – досвід великий, а сил з віком не стає більше. Тому і вибір активності логічний та, на мій погляд, очевидний – ділитися своїм досвідом, передавати нюанси професії, консультувати – це не менш важливо та вартісне під час чергового сплеску цікавості до української сучасної культури. Також я не припинила працювати літературним редактором та агентом, беру участь у інших проектах і продовжую навчатися.
Крайній ваш проект "Літературний ландшафт Черкащини: вчимося, досліджуємо, змінюємо" . Чому досліджувати літературні смаки мешканців вирішили саме в цьому регіоні?
Це невеличкий двомісячний проект, пілотний, так буде вірніше, котрий підтримав Український культурний фонд*. Я його виконую з дружньою громадською організацією з Черкас «Книжковий маестро». Вони дуже активно та плідно працюють. З мінімальною підтримкою, практично на голому ентузіазмі, ця організація створила і вже два роки поспіль проводить Черкаський книжковий фестиваль, а регулярні творчі зустрічі з письменниками, поетами, перекладачами, культурними менеджерами, років п’ять вже точно, вельми оживляють та додають яскравих фарб до культурного пейзажу Черкащини. Сподіваюсь, я не здаватимуся столичною снобкою, якщо зазначу, що важко назвати наповненим та різноманітним культурне життя в цій області?
А опитування літературних смаків черкащан ми вирішили зробити тому, що поки цього ніхто не робив.
Переконана, що така інформація стане у пригоді видавцям, письменникам, книжковим крамницям…
Ви даєте таку невисоку оцінку тому, що порівнюєте з бурхливим та багатим на події київськім життям?
Здивую вас, але це не тільки моя оцінка. Ми перед початком проекту і для правильного планування тем для тренінгів провели опитування місцевих експертів та активістів. Вони оцінили інтенсивність та різноманітність культурного життя у регіоні у 2,7 бали з 5 можливих. Тут вже як вам більше сподобається – двійка з плюсом чи трієчка з мінусом. До речі, пару років тому Асоціація видавців у своєму рейтингу областей України у видавничій справі поставила Черкаську область на передостаннє місце. Тож, наша оцінка більш оптимістична. З цими цифрами корелюється й така – лише два проекти від області були підтримані УКФ. А загалом по Україні підтримано 298 проектів. Не подумайте, що я тут принижую Черкаси, в жодному разі. Всі ці факти та цифри я наводжу для того лише, щоб був більш зрозумілим напрямок руху в бік більш значущої підтримки культурних ініціатив для місцевої влади та бізнесу.
Зараз в багатьох містах України, не тільки у столиці, відбувається культурний український ренесанс. Такий собі черговий початок. І Черкаси тут не є виключенням. Практично в усіх областях народжуються нові або відроджуються занепалі фестивалі, конкурси, якісь місцеві свята, знімаються кіна, ставляться вистави, коротко – культурна активність буяє. Просто інтенсивність цього процесу тут невелика, а дуже цінні і перспективні місцеві культурні ініціативи часто не мають підтримки зовсім, або занадто кволеньку, щоби повноцінно розвинутися й окріпнути, стати конкурентоздатними. Черкаський книжковий фестиваль вже довів свою спроможність, вижив у важких умовах, якимось чудом організатори навіть домоглися рядочка в місцевому бюджеті, а потім отримали жорстокий удар – їх з того бюджету просто викинули.
У чому причина, як вважаєте?
Достеменно цього я знати не можу. Проте можу зробити ряд припущень – у тих людей, хто приймав таке рішення, просто відсутня внутрішня культура та розуміння перспектив розвитку Черкас, а можливо до цього ще додалися політичні амбіції чи якісь персональні рахунки чи, навіть, порожнеча замість совісті. Однак для мене відсутність представників міської влади на стратегічній сесії, котрих, між іншим, неодноразово запрошували, на мій погляд, є показовою. Судіть самі: більше 100 подій в програмі фестивалю, котрі відвідали 22 000 мешканців. Про Черкаський книжковий фестиваль говорять провідні видавці та письменники по всій країні, засоби масової інформації пишуть та на книжкових подіях в інших містах експерти аналізують успіх на круглих столах. Не вірю, що органи місцевого самоврядування цього просто не помітили. І тут вже не мені треба з’ясовувати причини, а мешканцям міста.
А що на вашу думку варто розвивати у першу чергу: економіку, культуру чи освіту?
Відповісти я зможу тільки поставивши вам питання. Що треба розвивати у першу чергу: ліву ногу, слух, здорові легені? Не можна розвивати економіку без культури та освіти, не можна розвивати культуру без економіки, ну й далі у такому ж дусі.
Фінансувати культуру по залишковому принципу – то такий совковий спадок, котрий варто б якомога швидше у смітник. Також треба розуміти, що зараз грошей в місцевих бюджетах залишається набагато більше й органи самоврядування у розподілі цих бюджетів незрівнянно менше залежать від центру.
* Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду, згідно чинного законодавства, спрямовується та координується Міністерством культури України.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису