Інститут аналітики і адвокації дослідив закупівлі тестів у 12 регіонах, де сконцентровано 80% епідемії ВІЛ. Цього разу зосередили увагу лише на тих тестах, які лікарні самостійно закуповують через систему ProZorro. Тобто джерелом їх фінансування виступають місцеві бюджети. Важливо враховувати цей аспект, оскільки постачання діагностичних тестів для виявлення ВІЛ в цих регіонах відбувається за рахунок щонайменше трьох різних джерел:
У перших двох випадках закупівлі тестів відбуваються централізовано державою (через міжнародні організації) або неурядовими організаціями. В такому випадку лікарні, які проводять тестування на ВІЛ, просто приймають тест-системи, які їм надходять.
Разом з тим, лікувальні заклади можуть і самостійно закуповувати або докуповувати діагностичні тест-системи за кошти, які їм виділяють місцеві бюджети, якщо в них виникає така потреба. В такому випадку лікарням необхідно самостійно організувати процес від формування потреби до підписання угоди із постачальником.
- Проаналізувати обсяги тестів, закуплених таким способом в різних регіонах України, дозволяє електронна система закупівель (за умови, якщо заклад оголошував закупівлю через ProZorro). Необхідно також врахувати і особливості тестів на виявлення ВІЛ, які загалом можна об'єднати у дві великі групи - лабораторні та швидкі. У боротьбі з епідемією використовуються обидва види тестів, швидкі - переважно для первинного тестування, лабораторні - для повторного тестування-підтвердження. Проте це не єдиний критерій відмінності тест-систем, що може впливати на їх вартість, тож розрахували вартість швидкого тесту однієї торгової марки, які лікарні закуповували найчастіше. Так у першому кварталі 2018 року 1 швидкий тест обходився лікарні в середньому у 78,1 грн/од, - пояснила Олена Дмитренко, менеджер напрямку моніторингу закупівель ІАА[1] [2] .