Знала, чим ризикує, і не злякалася. Дружина репресованого священника, українка Олександра Шулежко під час нацистської окупації у Другій світовій війні врятувала від смерті сотню дітей, серед них були і євреї.
Таких людей світ називає праведниками. Із 2021 року вшановують їх і в Україні — щороку 14 травня. Суспільне поспілкувалось із жінками, для яких тема голокосту та війни близька.
Щороку до меморіальної дошки Олександри Шулежко несуть квіти.
«Вона врятувала життя майже 100 дітям. Дітям, які просто загинули б», — розповіла дослідниця життя Олександри Шулежко Раїса Загоріна.
З-поміж них — 25 єврейських дітей. Таких, як Олександра Шулежко, називають «праведники народів світу». Саме у центрі Черкас вона переховувала дітей від нацистської розправи.
«Саме на цій території (біля «Будинку торгівлі») був дитячий садок, який ще існував перед війною і в якому Олександра Максимівна створила дитячий притулок», — прокоментувала членкиня єврейської громади Таміла Шапіро.
Зі слів Раїси Загоріної, у дитячому садку діти Олександру Максимівну називали мамою:
«Коли почалася війна та окупація, вона підібрала на вулиці маленьку дитину біля тіла вбитої жінки. Дитину забрала додому і тоді в неї з’явилася думка створити притулок».
Тоді Тамілі Абрамівні було три роки. З мамою та сестрою вони теж були змушені переховуватися:
«Мені випало в 1944 році повернутися з евакуації, мені було шість років, коли звільнили Черкаси. Ми повернулися, це був дитячий садочок №4. І я в нього ходила».
Жінки у співавторстві написали книгу про життя та подвиги Олександри Шулежко. Вона є і в краєзнавчому музеї. Там зберігається її фото, блуза та медаль.
«Антисемітизм – це повне знищення єврейського народу. Це була одна із основних, наріжних каменів нацистської ідеології. Гітлер у своїй ідеології оголосив євреїв винних у всіх бідах. Олександра Максимівна та люди, які працювали з нею у притулку, записали цих дітей під різними вигаданими іменами, національностями, врятувавши їх від неминучої загибелі», — розповів завідувач сектору воєнної історії краєзнавчого музею Денис Кулик.
Таких праведників на Черкащині було 57, а по всій країні — понад дві з половиною тисячі, зазначив Денис Кулик. Їхні імена є у довіднику, що зберігається у музеї. Одне із них може з’явитися і на черкаській вулиці. У квітні топонімічна комісія вирішила перейменувати вулицю Пушкіна на Олександри Шулежко.
«Ми добивалися, щоб її ім’я було у нашому місті на одній із вулиць понад 15 років. І якщо це трапиться – це буде день щастя», — поділилась Таміла Шапіро.
Таміла Шапіро зателефонувала доньці Олександри Шулежко — Ларисі:
«Стоїмо коло мамочки. Переказуємо від тебе вітання».
Вони не оминули й тему війни теперішньої. Це ніби знову все пережити. Як ніколи зараз Україна потребує нових праведників, зауважили жінки.
реклама
