Міською топонімічної комісією пропонується перейменувати вулицю Генерала Рибалко в Черкасах на вулицю Євгена Коновальця, день загибелі якого, 23 травня, став Днем Героїв, коли Україна вшановує усіх загиблих за її Волю.

282046449_591655458696201_3829109394453032888_n Член більшовицької партії від 1919 року, Павло Рибалко, ім’я якого досі носить вулиця у нашому місті, воював проти Дієвої Армії Української Народної Республіки та об’єднаних українсько-польських військ, потрапляв у цей час в полон під українською Охтиркою, разом з армадою Будьонного зазнавав поразки під польським Замостям. На момент одночасного німецько-радянського вторгнення до Польщі 1939 року був військовим аташе СРСР у Варшаві. Коли ж Гітлер пішов війною проти колишнього союзника Сталіна, Павло Рибалко командував танковою армією. Після війни був  командувачем бронетанкових військ СРСР та депутатом Верховного Совєта СРСР.

У 1983 році одну з вулиць черкаської Дахнівки перейменували з вулиці Воровського на вулицю Генерала Рибалко.  Дещо дивна назва, адже коли Павла Рибалко з почестями хоронили в Москві, він вже був не генералом, а маршалом…

Євген Коновалець, в честь якого пропонується назвати вулицю зараз, був затятим борцем за українську державність та звільнення українців з оков московської окупації.

Народжений у вчительській родині, високоосвічений та інтелігентний, юрист за фахом Євген Коновалець став взірцевим воїном, блискучим офіцером Української Держави. «Шлях до вільного Львова веде через вільний Київ», – стверджував Коновалець, чиї Січові Стрільці були одним з найдисциплінованіших підрозділів українського війська і підтримали курс Петлюри на максимально швидке «прощання» з Москвою, чиї щупальця тягнулися до Києва з прагненням задушити самостійність держави.

Навіть в часі тимчасової поразки Визвольних змагань він на жоден день не припиняв боротьбу – вже в липні 1921 року полковник Коновалець очолив Українську Військову Організацію (УВО). МІлітарна організація усвідомлювала важливість і політичної діяльності – зрештою, у 1929 році постала й Організація Українських Націоналістів (ОУН), яка ставила за ціль позбавлення України будь-якого іноземного панування. До речі, розробником програмових засад ОУН став уродженець міста Черкаси, випускник Черкаської чоловічої гімназії і Петербурзького університету Макар Кушнір. Першим очільником ОУН було обрано Євгена Коновальця.

Унікальна партія, яка презентувала інтереси великої європейської нації, що не мала власної державності з-за окупації її земель, розгорнула потужну й успішну міжнародну діяльність. Зокрема, черкащанин Кушнір представляв інтереси ОУН на перемовинах у Бельгії, Великобританії, Фінляндії та Румунії. ОУН під керівництвом Коновальця зуміла відкрити осередки українських націоналістів, як представництва єдиної організації, у Франції, Бельгії, Канаді, США й Маньчжурії. Паралельно з політичною діяльністю, ОУН вела військовий вишкіл майбутніх українських старшин – за дорученням Коновальця для цього було створено єдиний штаб та школи з підготовки старшинських кадрів, які діяли на території Польщі, Австрії та Чехословаччини.

За успіхами ОУН з тривогою спостерігала більшовицька Москва, розуміючи, що сильні, розумні й мотивовані українці з цих шкіл зовсім скоро візьмуть до рук зброю, щоб звільняти українські землі від окупації. Після вбивства Симона Петлюри Москва визначила Коновальця за ворога №1 – і рівно через 12 років терорист з НКВД Павєл Судоплатов виконав замовлення Москви на вбивство.

Євген Коновалець загинув 23 травня 1938 року у кафе «Атланта» в столиці Нідерландів Роттердамі - від спрацювання вибухового пристрою, цинічно замаскованого під коробку цукерок з українським орнаментом на упаковці, вручених зі словами: «Від друзів!» Сталін, який особисто замовив вбивство, був щасливий від української крові, пролитої у європейській столиці – кілер, який виконав замовлення, швидко пішов угору по кар’єрних сходах і зрештою став генералом КГБ.

Та загибель Коновальця не принесла Кремлю ефекту, якого він прагнув: українські націоналісти продовжували гуртуватися навколо нових лідерів, а кадри, підготовлені у військових школах Коновальця, стали основою потужного збройного опору – Української Повстанської Армії (УПА).

Прикладом для військових Євген Коновалець залишився і в ХХІ столітті.

У листопаді 2021 року на стіні колишньої тютюнової фабрики на вулиці Надпільній в Черкасах з’явився мурал із зображенням Євгена Коновальця. Ініціатори створення цього муралу зараз воюють проти російських окупантів.

Знаково те, що полк, який навесні 2022 року прославився як «сталевий» у боях за український Маріуполь, на командирських посадах має багато випускників Військової школи імені Євгена Коновальця – і серед них теж є черкащани.

«У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю», – ця фраза Євгена Коновальця стала крилатою і залишається актуальною і до сьогодні, в часі боротьби проти одвічних ворогів України…

Про це йдеться на сайті Черкаської міської ради.

реклама

Коментарі  

 
-1 #1 Коля 24.05.2022 09:40
Ось чим треба займатись як перейменуванням и????
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100