реклама

реклама

Головний сержант взводу - це не просто відносно нова посада в ЗСУ. Для бійців головний сержант - це підтримка, надійне плече та запорука безпеки. Позивний “Дядя Ваня” - яскравий тому приклад. Він служить командиром 156 батальйону Черкаської ТрО ЗСУ. Під час виснажливих боїв в Попасній Дядя Ваня був прикладом витривалості та людяності для всіх своїх бійців.

284396326_323751623271529_8214173654752846807_n

Кулеметник батальйону Антон розповів, як одного дня по їх відділенню почав бити снайпер. Дядя Ваня прийняв рішення, що треба йти у розвідку, дивитися, звідки той працює. При цьому, із своїм характерним гумором, він сказав хлопцям:

“Ви тут всі молоді, ви маєте повернутися додому та народити дітей. Мінімум трьох, краще чотирьох. Тому ви тут тримайте позиції, а я прошвирнуся по поверхах”. І у цій своїй розвідці Дядя Ваня припустився невеличкої помилки. Сховавшись за кутком будинку, він дістав бінокль і однією його половиною почав роздивлятися сусідню величезну будівлю, що стояла буквою “Г”. Вікон у тій будівлі була величезна кількість, і Дядя Ваня повільно роздивлявлявся кожне, вишукуючи схованку ворожого снайпера. Бінокль був не військовий, а побутовий. Скоріш за все, в якийсь момент той прилад дав невеличкий блік, і снайпер спіймав командира. Постріл потрапив у плече й утворив наскрізну рану.

Дядя Ваня по-пластунськи виповз із приміщення, спустився вниз на позиції і наказав медикам швиденько заштопати рану. Він витримав операцію без наркозу та знеболювальних і побіг до хлопців - продовжувати керувати. “Ніякої евакуації, доки йде бій. Рана не така страшна, в мене з психікою все в порядку, продовжуємо працювати”.

З тією сквозною раною Дядя Ваня активно і з жартами докерував до завершення бою, потім призначив собі заміну. І тільки після погодився евакуюватися на лікування, бо плече, звичайно, давало про себе знати. Кулеметник Антон каже, що дивлячись на те, як Дядя Ваня керує із скрізним пораненням і при цьому випромінює впевненість та спокій ніби додавало сил кожному бійцеві. Командири з таким духом були неабиякою підтримкою під час надзвичайно важких боїв у Попасній.

Дякуємо всім головним сержантам Територіальної Оборони ЗСУ за їх фах та міцні характери, і всім бійцям за довіру до своїх сержантів. З такими людьми наша перемога наступить зовсім скоро!

Прес-центр Сил Територіальної Оброни ЗСУ

реклама

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100