У Гуманітарному центрі Черкаської міськради, створеному за ініціативи міського голови Черкас Анатолія Бондаренка, звернули увагу, що багато людей, приїхавши з місць активних бойових дій, цікавляться українськими книгами, намагаються розмовляти українською. Тому вирішили створити мовний клуб «Говорімо українською!»
Про це інформують у міськраді.
Майже місяць щовівторка та щочетверга близько двох десятків людей збираються в Гуманітарному центрі на заняття клубу. Веде його кандидат філологічних наук Світлана Майстренко.
«Я багато їздила за кордоном, і не зустрічала німця, який би не говорив німецькою, англійця, який би не спілкувався німецькою, француза, який би не володів французькою, – розповідає Світлана Віталіївна. – І лише в Україні чомусь дехто живе і не хоче чи не може розмовляти українською. Тому надважливо, аби зараз, переживаючи війну й колосальні зміни в державі, ми відчули, наскільки необхідно розмовляти рідною мовою. Адже мова – ознака нашої нації. І якщо люди зрозуміють це і самі захочуть спілкуватися нашою солов’їною – то в України є майбутнє!»
«Люди телефонують нам, приходять, навчаються, – додає волонтерка Гуманітарного центру, філолог за освітою Інна Лисяна, яка допомагає вести мовний клуб. – Мене це дуже надихає і тримає в тонусі. Адже у часи війни мова теж зброя. І ми маємо бути озброєні рідним словом!»
Заняття відбуваються у формі вільного спілкування. Люди розповідають про себе, читають поезію та прозові уривки українською мовою, які вподобали у книгах, слухають рекомендації фахівців.
«Я працювала вчителькою хімії у школі, – розповідає Тетяна Барановська із Сєвєродонецька. – Українською мовою вела уроки, але вільно розмовляти було складно, бо у нас нею мало спілкуються. Коли ж місяць тому з чоловіком приїхали в Черкаси, були просто вражені великою кількістю людей, які вільно володіють українською. Я теж хочу навчитися, адже ця мова така співуча! Мрію після війни повернутися додому, прийти в школу – і грамотно спілкуватися з дітьми чистою українською мовою».
«Росія та її мова вбиває мою країну, зруйнувала наш дім, забрала дитинство моїх дітей і старість батьків, – бідкається переселенка з Лисичанська. – Тому я прийшла у мовний клуб, аби всупереч ворогам краще вивчити українську, бо це – мова моєї держави».
«Я взагалі росіянка, – розповідає пані Вікторія з Краматорська. – 10 років тому вийшла заміж і переїхала в Донецьку область. Це переважно російськомовний регіон, тож особливої потреби вчити українську не було. А коли під час війни в пошуках спокійнішого місця ми приїхали в Черкаси, я відчула зовсім інше мовне середовище. Тож прийшла до мовного клубу в Гуманітарний центр. Спочатку соромилася, тепер цікаво. Подобається атмосфера занять і атмосфера Черкас. Зручне, компактне місто, чудовий Дніпро, і ми відчуваємо, що живемо в рідній Україні».
«Російськомовні українці, почніть читати книжки українською!, – радить завідувачка кафедри журналістики, реклами і PR-технологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Тетяна Бондаренко. – Читайте вголос. Починайте з простих, можна дитячих. Пишіть пости українською. Курси потрібні, аби вивчити правила. А спілкування, вільна розмова, говоріння будуть лише з практикою».
«Я підтримую ініціативу стоврення мовного клубу в Гуманітарному центрі. Сьогодні це, як ніколи, на часі. Якщо ж хтось досі сумнівається, чи варто вчити українську і намагатися скрізь розмовляти рідною мовою, згадайте слова нашої поетеси-сучасниці Ліни Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». Тому живімо, українці!», - прокоментував міський голова Анатолій Бондаренко.
Довідково:
Засідання розмовного клубу для вимушено переміщених осіб "Говорімо українською!"
Щовівторка і щочетверга о 16.00 – у Гуманітарному центрі ЧМР (вул. Благовісна, 170).
Реєстрація з телефоном: 093 468 22 95 (Тетяна).
