Тиша заінтригованої зали, впевнений голос лектора, озвучення цікавих і загадкових фактів, показ інтригуючих слайдів з життя пошукових експедицій археологів, а згодом – жвава дискусія на тему історії Черкас… Зустріч, організована Черкаською міською бібліотекою імені Лесі Українки з відомим археологом, краєзнавцем та соціологом, керівником Черкаської лісостепової археологічної експедиції Михайлом Сиволапом пройшла «на єдиному диханні».
Майже три години директор Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини утримував цікавість аудиторії до теми, пересипаючи розповідь маловідомими фактами з історії та археології.
Захід розпочався з невеликим запізненням – лектор затримався на зустрічі з реставраторами, які принесли до музею декілька відреставрованих експонатів, адже хранителі черкаської історії навіть в умовах воєнного стану на жоден день не припиняють наукову діяльність. Кожен місяць фонди музею поповнює до сотні нових експонатів.
Пан Михайло – представник, без перебільшення, унікальної для України професії: на всю державу налічується всього близько двох сотень фахівців з археології. При цьому, за словами Сиволапа, в країні є близько мільйона «конкурентів» офіційних дослідників, – власників металошукачів, потенційних «чорних археологів», які свої знахідки практично жодним чином не обліковують, не описують місце їх знахідки й часто продають приватним колекціонерам в Україні та за кордоном – таким чином, для науки втрачається значна кількість раритетів, які мають унікальне значення для вивчення історії краю.
Констатував з гіркотою, що «чорні» копачі часто нищать і викидають як непотріб биту кераміку та скелети з поховань – концентруючись на дорогоцінностях та зброї. Натомість, у біографії самого Михайла Сиволапа був період, коли він навіть житло тещі та своє власне використовував як місце тимчасового зберігання більш як трьохсот скелетів з давніх поховань. 29 років потратив науковець на боротьбу за створення в Черкасах музею археології – і лише за підтримки мера Анатолія Бондаренка шість років тому нарешті було створено Черкаський міський археологічний музей Середньої Наддніпрянщини, куди дослідник передав усе, що було зібрано за довгі роки досліджень.
Археолог, який особисто взяв участь у розкопках 91 кургану, із захопленням розповідав про дослідження «наддніпрянських пірамід» скіфів, акцентуючи увагу на тому, що їх залишається все менше з-за активної аграрної діяльності наших сучасників. «Врятувати скарби з-під бульдозера цивілізації», – так влучно окреслив пан Михайло місію археологів.
Розповів про умови, в яких доводиться працювати – як доказ, демонстрував відповідні фото. Якщо на фотознімку біля розкопу горить вогнище – це означає, що так археологи відганяли димом хмари комарів. Якщо на іншому фото двоє археологів виносять між очеретами на плечах величезну й масивну давню кам’яну зернотерку – це означає, що знайшли її на островах біля Благодатного під Черкасами і добратися через болото до автомобіля не було іншого варіанта, аніж нав’ючивши важку зернотерку на власні плечі…
Найдавніші знахідки археологів на території області мають вік у 130 тисяч років (розкопки на Шполянщині), утім пан Михайло переконаний, що тут можуть бути зроблені знахідки і значно більшого віку – за умови поглиблення й розширення розкопок, які він планує продовжити у перспективі.
«Почуваєшся Колумбом, коли відкриваєш світу знахідки, які люди не бачили тисячі років – поки ті лежали десь в землі чи болоті, а головне – відкриваєш черкащанам історію їхніх предків», – говорить Михайло Сиволап.
Для аудиторії, з якою в ході лекції встановив тісний не лише словесний, а й емоційний контакт, легко «відкрив портал в інші часи» просто з приміщення бібліотеки, де відбувався захід. Розповів, зокрема, як про узвіз поруч з бібліотекою, який є не чим іншим, як залишками середньовічного фортечного рову, так і про дивовижні поховання слов’ян і аланів, знайдені під час будівництва ТЦ «Хрещатик-сіті».
Михайло Сиволап – автор 678 статей до «Зводу пам’яток історії та культури Черкаської області», має понад 80 наукових і більше двохсот науково-популярних і газетних публікацій. Разом з тим, провів майже півтори сотні соціологічних досліджень на території України, має власну думку на всі сучасні воєнно-політичні події у розрізі історичної ретроспективи ворожого ставлення росії до незалежності України. Болісно переживає втрати музеїв та музейних експонатів у зоні бойових дій і переконаний, що Україна має прикласти максимум зусиль для збереження й примноження власної історії та автентичності української культури.
Нині науковець готується до участі у Всесвітньому археологічному конгресі, який проходитиме 3-8 липня в чеській Празі. Тему доповіді археолога, що стосується вивчення пам’яток Ямної культури, погоджено європейськими організаторами заходу. Про знахідки, зроблені на Черкащині та перспективи майбутніх археологічних досліджень має дізнатися світ.
Про це йдеться на сайті ЧМР.
реклама
