Виставку архіву Українського державного інституту національної пам’яті під назвою «Комунізм=Рашизм» відкрили 7 липня у Черкаському обласному краєзнавчому музеї, – про це повідомляє кореспондент видання «Прочерк».
Створена на основі архівних документів виставка має на меті показати паралель між злочинами СРСР та сучасної росії. Катування, мародерство, масові розстріли, переслідування – геноцид українського народу. Усе це відбувалося, як у ХХ столітті, так і триває у ХХІ, зокрема, під час повномасштабного вторгнення рф в Україну з 24 лютого 2022 року.
«Комунізм=Рашизм» демонструє, на конкретних історіях знищенних людей, що криваві методи росії не змінилися ще з минулого століття. Експозиція містить 8 стендів.
«Можемо побачити на цих стендах паралелі людських доль і у конкретних фактах зрозуміти: хто є наш ворог і що методи їхні не змінюються. В основі є тотальна ненависть до України та всього українського. На щастя, що тоді, що зараз, їм не вдалось зломити Україну, народ та нашу державність», – сказав заступник голови Черкаської ОВА Роман Карманнік.
Виставку раніше було представлено на Михайлівській площі у Києві.
Перший заступник голови Черкаської обласної ради Роман Сущенко зазначає: «Кілька тижнів тому вперше цю виставка демонстрували у нашій столиці і сьогодні Черкащина першою приймає цей унікальний історичний документ у вигляді стендів, щоб продемонструвати нашим людям деталі тих жахливих подій, які трапилися 100 років тому і факти, свідками яких ми є сьогодні».
Виставка наочно демонструє 15 історій українців з ХХ та ХХІ століть. Попередники постраждали від комуністичного режиму, а сучасники від рашистського.
«Часто і в Україні, і у старій Європі можна спостерігати схвальне і позитивне ставлення до комунізму. Причиною цього є те, що ми, на жаль, не засудили комунізм, на відміну від нацизму», – поділився думками директор Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик.
На кожному стенді зображено історії двох людей: герой ХХ і герой ХХІ століття. Серед них директори шкіл, науковці, підприємці, науковці, аграрії – люди з чіткою проукраїнською позицією.
Ігор Кулик зазначає: «Для цієї виставки ми свідомо підібрали цивільних людей, на кожному стенді вони поєднані за певним принципом – за своєю ідентичністю. Всі вони є жертвами лише за те, що хотіли бути українцями, говорити рідною українською мовою та жити на своїй землі. На думку росіян: це неможливо і це потрібно знищити».
Останній стенд присвячений Любові Панченко – шестидесятниці, яка поєднала у собі ці дві епохи: ХХ і ХХІ століття. Вона вивчила українську давню культуру і намагалася елементи цієї культури втілити в сірому одязі радянських жінок, надавши їм особливість та унікальність.
«Її не зломив КГБ, але вона не пережила рашизм. Вона жила у Лісовій Бучі. Серед усіх будинків там, рашисти прямим попаданням знищили лише два: перший – шестидесятниці Любов Панченко, другий – шістидесятників Плохотнюків і Чорновола, разом з ним був частково знищений їхній архів. Це доводить, що розстрільні списки існують і росіяни продовжують знищувати українців», – розповів Ігор Кулик.
Попри тиск кремлівської влади та повсюдну цензуру, Любов Панченко змогла розвивати українську культуру в радянські часи. Під час Бучанської різанини жінці довелося голодувати цілий місяць. Після деокупації Бучі українську художницю, вишивальницю та модельєрку доправили до лікарні, проте 30 квітня 2022, у віці 84 роки, вона померла.
Ігор Кулик додає: «У назві виставки ми вирішили не проводити паралелі, а поставили знак «дорівнює», адже рашизм вийшов з комунізму».
Після Черкас виставку планують відвезти і в інші міста, зокрема, деокуповані: у Бучу, Ірпінь та Гостомель. Також закордон, щоб люди розуміли, що не засуджене зло існує і прогресує.
Також відвідувачам виставки показали майстер-клас із показом п’ятьох навчальних відео з пошуку репресованих. Їх можна переглянути на YouTube-каналі «Архів національної пам’яті».
https://www.youtube.com/channel/UC7s71I-GXlEBEWyy6tVhz1Q/videos
«Дуже цікава презентація для тих, хто має бажання з’ясувати, за що репресували предків. Мене особисто це надихнуло надіслати запит до архіву та знайти справу мого прадіда. Він був засуджений за допомогу односельчанам під час Голодомору. Мені, як науковцю, цікаво віднайти його добре ім’я. Буду шукати зачіпки», – поділилася відвідувачка заходу Марина Бугеря.
Виставка у Черкасах триватиме місяць: до початку серпня. У Краєзнавчому музеї розміщено Книгу відгуків, у якій всі охочі можуть залишити «фідбек».
Анастасія Бут
реклама
