У роботі ІХ-го Всесвітнього археологічного конгресу, який днями завершився у столиці Чехії Празі, взяв участь директор Черкаського міського музею археології Середньої Наддніпрянщини Михайло Сиволап.
Престижний серед археологів усього світу захід, проведення якого два роки поспіль відкладалося через ковідні обмеження, зібрав 670 науковців з п’яти континентів. Війна внесла суворі корективи: жоден археолог з росії, як країни-агресорки, не зміг отримати візу Чехії. А окремим блоком наукових доповідей стали військові злочини, скоєні російськими окупантами проти історичних пам’яток на тимчасово окупованих територіях України.
Натомість черкащанин, який отримав запрошення на Конгрес ще три роки тому, добрався попри всі перешкоди воєнного часу і тимчасову відсутність цивільного авіасполучення з території нашої держави. А мандрівку через польський Краків до чеської Праги ще й використав з додатковою користю – для перегляду експозицій і вивчення нових надходжень Краківського музею археології та Національного музею Чехії.
«Не зміг пропустити такої унікальної можливості заявити на весь світ про Україну,Черкаси, Черкаський міський археологічний музей та його науковий доробок, - говорить Михайло Сиволап. - До того ж, при цьому жодна бюджетна гривня не постраждала…».
Черкащанин взяв активну участь у роботі секції "The Beaker Age. Exploring the IIIrd mil. BC spread of shared cultural identity in Eurasia", присвяченій різним аспектам індоєвропеїзації Європи. Доповідь Михайла Сиволапа "Поселення середньодніпровського варіанту ямної культури" викликала жвавий інтерес у європейських колег. А спілкування у перервах між доповідями дало сподівання на продовження співпраці вже у прикладній, а не теоретичній площині – на археологічних розкопках після української Перемоги.
Під час доповіді черкащанина учасників Конгресу найбільше вразила карта поселенських пам'яток ямної культури Середньої Наддніпрянщини, відкритих автором доповіді за останні чверть століття та знімок з космосу острівного поселення, що виходить на поверхню лише під час зимового падіння рівня води на Черкаському водосховищі.
Сам же доповідач був приємно вражений, коли на розкладці відомого британського видавництва BAR, яка експонувалася в залі, де проходив захід, серед інших книг виявилася праця українського археолога Олександра Шелеханя "Мечі та кинджали скіфського лісостепу". Фактично - каталог відомих науці скіфських клинків та їх типологізація. Серед опублікованих тут скіфських мечів виявився і меч (під №177), знайдений ще 1997 року якраз самим Михайлом Сиволапом поблизу гирла річки Коврай на лівобережжі Черкащини. Нині меч перебуває у фондах Черкаського обласного краєзнавчого музею.
Представник видавництва Шпрінгер подарував Сиволапу для бібліотеки музею прекрасне видання "Лабораторія археолога", котре є фактично енциклопедією і настільною книгою археолога і музейника. А секретар Конгресу доктор Ян Турек підписав для музею в Черкасах свою зі співавторами монографію, присвячену святилищам і ритуалам епохи міді.
«На жаль, археологія пострадянського простору за технічним оснащенням і можливостями відстає на декілька десятиліть від того, що можуть робити наші колеги зі «старої» Європи, - говорить Михайло Сиволап. – А війна ще й додатково обмежує наші можливості. Заважає повноцінному функціонуванню музею – на жаль, ми не можемо зараз проводити екскурсії. Хоча маємо безліч заявок і прохань про організацію екскурсій до музею як від мешканців міста, так і від вимушених переселенців та військових.
Участь у таких заходах, як Конгрес у Празі, відкриває нове поле для співпраці з Європою у археологічній справі. Поки росія намагається максимально розкрасти нашу історичну спадщину – мусимо робити все, щоб зберегти її і примножити».
На сьогодні працівники музею продовжують активно займатися науковою діяльністю і попри всі виклики часу, навіть зуміли реалізувати 9 археологічних розвідок – від часу початку повномасштабного вторгнення росії. Шкода, що й тут у подальшій роботі стає на заваді війна, - зокрема, у найближчі дні йде на фронт добровольцем студент-історик, який «подає надії», як майбутній науковець і днями став фактично першовідкривачем ранньослов’янського поселення в околицях Черкас…
Нагадаємо: у Черкаському міському музеї археології Середньої Наддніпрянщини, який нині займає частину будівлі кінотеатру «Україна», до початку повномасштабної війни можна було бачити більше тисячі експонатів, хоча це – лише заледве два відсотки фондової колекції, зібраної завдяки ентузіазму Михайла Сиволапа. Музей створено в березні 2016 року відповідно до рішення міської ради та розпорядження міського голови Анатолія Бондаренка.
Міська влада має за пріоритетну мету переїзд музею до більш просторої, старовинної будівлі, - і до цього питання ще повернуться після Перемоги України. Михайло Сиволап гарантує, що як тільки це буде зроблено, кожна з вітрин музею буде розгорнута в окрему експозиційну тематико-хронологічну залу – експонатів для цього зібрано вдосталь і планується зібрати ще більше під час наступних археологічних експедицій.
Про це пише сайт міськради
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису