реклама

реклама

Журналіст зі Сміли Олександр Слєпцовський написав новий роман „Найда”, який невдовзі вийде друком. Подія цікава сама по собі, адже пан Олександр написав і видав уже близько двадцяти художніх творів, які були схвально зустрінуті читачами. Тобто, він є автором низки різножанрових літературних творів, перший з яких – документальна повість „Кавказька Голгофа” – побачив світ ще понад двадцять років тому. До речі, ця повість витримала декілька перевидань, її надрукували навіть у Канаді. Однак ця та інші книжки були написані російською мовою і здобули популярність серед широкого кола переважно російськомовних читачів, котрих цікавлять питання християнської віри й моралі. Найбільш відомими серед них є трилогії „Самарянка” і „Відлюдник”, а також романи й повісті „Ангеліна”, „Поцілунок Ангела”, „Закхей”. Ці твори є такою собі літературною новацією, котра здійснила прорив у написанні книг на церковну тематику, адже автор писав їх у пригодницькому жанрі. У них домінує гострий сюжет, інтрига, які не відпускають читача до останньої сторінки. Усі ці книжки були надруковані під його справжнім прізвищем – Олександр Горшков. Олександр Слєпцовський – то журналістський псевдонім смілянина.

najda

Нова книжка автора несподівана тим, що написана щирою українською мовою. Між тим, пан Олександр є етнічним росіянином, котрий народився і виріс на Північному Кавказі. Тридцять років тому Горшков разом із родиною оселився на Смілянщині, опинившись серед біженців, коли на його малій батьківщині Ічкерії спалахнула війна, розв’язана єльцинською, а згодом і путінською росією. Тож нинішні драматичні події в Україні ним уже пережиті, знайомі не з книжок і телебачення, а з власного життєвого досвіду.

Російська агресія проти України змусила автора докорінно змінити своє ставлення до використання ним російської мови. Він відмовився від неї у перспективі подальшої власної літературної творчості. Свідченням цього і став його перший українськомовний роман „Найда”.

– Для мене, етнічного росіянина, автора книжок написаних російською мовою, це неабияка подія, – каже автор. – Намір продовжувати віднині свою письменницьку творчість українською мовою є моєю особистою позицією, відповіддю на загарбницьку політику москви, котру, на жаль, підтримують більшість росіян. Нею я долучаюся до боротьби українського народу за свою свободу, до воєнних дій українських воїнів, які дають гідну відсіч російським агресорам, захищаючи кожен клаптик української землі. Бо рідне слово – це теж зброя. Українська мова стала мені рідною і її захист від потали російською, від насадження мови агресора – це теж лінія фронту, де поразку зазнає той, хто готовий капітулювати, хто не бажає захищати своє, хто вперто дотримується безглуздого принципу „акакаяразница”.

Варто наголосити, що Олександра Слєпцовського знають не лише в його рідному місті, а й далеко поза межами Сміли. Адже він є також автором численних актуальних публікацій у ЗМІ, активним учасником багатьох медійних проектів. Разом з волонтерами неодноразово бував у найгарячіших точках на Сході України, звідки привозив правдиві репортажі про російсько-українську війну, про мужність українських захисників.

Крім того, пан Олександр успішно реалізує себе як професійний фотожурналіст, фотомитець; його світлини про українську природу, українців публікуються на міжнародних сайтах майстрів художньої фотографії.

Новий літературний твір Олександра Слєпцовського роман „Найда” доволі об’ємний: книжка містить 320 сторінок. Її літературним редактором стала відома громадська діячка Сміли, кандидат філологічних наук, доцент столичного Університету сучасних знань Любов Дяченко-Лисенко.

„Мені пощастило долучитися до цього творчого процесу на етапі написання книги, тому можу свідчити про те, що автор доклав усіх зусиль заради того, щоби уникнути формального стилю, яким вирізняються чимало сучасних українськомовних видань і перекладів, натомість намагався максимально використати як власний українськомовний досвід, так і величезний скарб кращих зразків української літератури: як класичної, так і нинішньої, – пише вона у своєму післяслові до роману. – Написання будь-якої книги, навіть якщо вона здаватиметься комусь не надто обтяжливою, насправді є величезною працею, яка забирає в автора багато творчої енергії й навіть фізичного здоров’я. Роман «Найда», його головні герої, їх життєві перипетії, мова, стиль – теж свідчить про те, що автор доклав чимало зусиль для того, щоби він читався легко, з інтересом, наштовхував на роздуми”.

Про що ж ця книжка? Роман „Найда” поглиблює тему, яку автор розпочав у захопливій повісті – „Грішниця”. Не зраджуючи притаманній йому манері писати дохідливим стилем з яскравим пригодницьким сюжетом, з ненав’язливим, але водночас відчутним присмаком таємничості, загадковості, навіть містичності, автор вдається до надскладної теми, яка перебуває на стику християнської моралі і філософії, передусім філософії буденного людського життя, в якому за добрі справи доволі часто доводиться чомусь страждати. В основі цього оповідання зворушлива доля звичайної людини, котра від народження була позбавлена батьківського тепла і ласки, але попри життєву скруту її серце не озлобилося, а навпаки, зберегло притаманні більшості з нас добро і милосердя. Автор проводить свого головного героя різноманітними життєвими обставинами, випробовує його доброту різними способами. У роману „Найда” є інтригуюча підназва: „Історія одного падіння”.

Свою першу українськомовну книгу Слєпцовський присвятив пам’яті нині спочилого митрополита Черкаського і Канівського Софронія – видатного українського архіпастиря, патріота, знавця й захисника української мови. У своїй передмові до роману автор пише:

„Владика любив українську мову, подавав особистий приклад того, як її потрібно захищати, відстоювати, ні перед ким не прогинаючись, нікому не догоджаючи. Саме з благословення цього видатного архіпастиря вийшли наші найбільш популярні книги, які викликали широкий читацький інтерес. Саме мудрі батьківські поради владики допомогли виписати характери багатьох літературних героїв, їхні життєві пригоди”.

Видання роману у цей непростий час уможливилося завдяки сприянню добродія Володимира Сазонця, а збір коштів з продажу накладу піде на підтримку Збройних Сил України. Частину книг буде передано в бібліотеки.

Роман „Найда” має вся шанси стати неабиякою літературною подією в сучасному культурному житті України. Як відомо, нещодавно провідні українські видавці й книгорозповсюджувачі закликали президента Володимира Зеленського підписати нарешті закон про заборону поширення російської видавничої продукції, вже ухвалений народними депутатами. Автори звернення відзначають, що цей закон дозволить не лише перекрити імпорт нових книг з росії й білорусі, а й припинити поширення ввезених раніше, поставити заслін ввезенню пропагандистської антиукраїнської літератури з третіх країн, виданню творів громадян держави-агресора. Журналіст і письменник Олександр Слєпцовський збагнув небезпеку поширення російських книг в Україні, їхній шкідливий вплив через розмивання свідомості українців тезами про нібито спільний з росіянами культурний простір, які і сприяли поширенню рашистської ідеології під назвою „Русскій мір”. Він знайшов у собі сили відмовитися від нього. Хочеться вірити, що це вдасться зробити під час війни з Росією і українському президенту…

„Нації вмирають не від інфаркту, – стверджує наша видатна співвітчизниця, українська письменниця, поетка Ліна Костенко. – Спочатку їм відбирає мову”. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема є для нас актуальною і на початку ХХІ століття, і якщо не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу.

Кожна прочитана нами книга залишає після себе особливий, притаманний лише їй післясмак. Тому одна книжка забувається, тільки-но перегорнув її останню сторінку, а інша тривалий час бентежить наші думки, наводить на роздуми, змушує знову взяти її до рук і зануритися в читання. Це залежить не тільки від того, наскільки глибокою і змістовною вона є, наскільки їй вдається торкнутися струн нашої душі, але й від того, якою мовою книга написана автором: скупою, стислою, обмеженою чи навпаки – соковитою, багатою живим словом. Читач визначиться сам, який післясмак залишить в нього розповідь про долю добряги Найди. Сподіваємося, що приємний, пізнавальний.

До речі, репрезентація роману „Найда” планується незабаром у центральній міській бібліотеці Сміли ім. Олени Журливої.

Олександр Вівчарик

На світлині: такою буде обкладинка нового роману смілянина

реклама

Коментарі  

 
+1 #1 Загребля 30.07.2022 22:35
Супер! Якби ж то всі московити були такими то й війнм б не було
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100