У Звенигородці на Черкащині з’явилась нова крамниця – «Чайна лавка Кава Спеції», де можна придбати улюблені напої та приправи на будь-який смак. Невеличкий магазинчик, але атмосфера в ньому тепла, сімейна. Та й як інакше? Адже це сімейний бізнес. Власники – вимушені переселенці з Донеччини – пані Оксана Штепенко з чоловіком Володимиром Капшуком та сином Василем. Їм допомагає синів друг однокласник Олекса, який теж переїхав у Звенигородку, пишуть «Вісті Черкащини».
«Ми з родиною займаємось чайним бізнесом уже більше 20 років, все це знаємо, любимо; любимо спілкуватися з людьми. Нам ця справа подобається, не уявляємо себе без неї», – пояснює Оксана Геннадіївна, яка після переїзду на Черкащину спробувала перекваліфікуватись на перукаря, навіть отримала сертифікат, але все-таки повернулась до улюбленої роботи.
Відкрились на початку серпня. В крамниці пахне кавою й екзотичними прянощами. До кожного клієнта – особлива увага. Тут вам розкажуть про товар усе, що вас цікавить: склад, міцність, виробництво, корисні властивості, з чим краще вживати. Можна оцінити аромат (понюхати), придбати на пробу від 20 грамів або скуштувати обраний напій безпосередньо в магазині, де його з любов’ю та позитивом приготують.
Відгуки клієнтів якнайкращі. «Приємна історія маленької кави, – ділиться враженнями одна із відвідувачок Анастасія Голікова. – Зайшла сьогодні в магазинчик «Чайна Лавка Кава Спеції», замовила каву, почекала, отримала своє замовлення і ось це прекрасне…«Най Вам смакує»… від якого в мене аж мурахи по шкірі… ви тільки промовте це вголос, як гарно звучить…а краще відвідайте цей магазинчик, почуйте ці магічні слова самі, можливо вони зроблять і ваш день».
Родина 4 місяці тому переїхала з Лиману Донецької області, рятуючись від обстрілів. З ними також зважилась на подорож мати Володимира. Евакуювали й домашніх улюбленців – хаскі й папужку. Обрали Звенигородщину, бо тут живе товариш чоловіка. Думали, що переночують і поїдуть далі. Але місцева влада допомогла орендувати будинок, хоч із вигодами на вулиці, проте охайний, з газом, ремонтом. Оксані в Звенигородці подобається. Каже, що люди хороші (поганих ще не зустрічала), природа красива. А от донька з чоловіком ще на початку війни перебрались у Чернівці, де також відкрили чайний бізнес.
Про рідне місто Лиман донеччани згадують з гіркотою. Розповідають, що з 2014 року воно оновилось, розквітло, держава в нього вкладала чималі кошти. Зараз усе це знищено, як, власне, і їхнє майно. «Нікуди повертатись, облаштована, доведена до ладу, з усіма зручностями хата нині розгромлена, магазин згорів, – зауважує пані Оксана. – Трохи поплакала й перегорнула сторінку. Майна не шкода. Шкода людей. Поламані долі».
Уже тут відновили роботу з постачальниками. Нині мають кількасот видів чаю, кави, багато різноманітних спецій, хоча в Лимані був ще ширший вибір. Деякі постачальники через війну припинили роботу. «Орієнтуємось на ринок, замовляємо, щоб товар був смачним і не надто дорогим, – пояснює власниця. – Зараз користується популярністю кава в зернах з різноманітними ароматами, чай пуер, мате, ройбуш, матча, голландандське какао, масло какао, терте какао, яке ще й дуже корисне. Маємо багато видів перцю, спеції для випічки, напоїв, м’яса, риби. Можна все понюхати й обрати саме на свій смак. Популярна лікувальна й смачна куркума в нас преміумкласу».
Поки ми спілкувались, в крамницю заходили покупці. Обслуговував Олекса. Чарівна усмішка, неймовірна милозвучна українська мова, фахові поради і при цьому ненав’язливість, гостинність, скромність. В таку лавку, безумовно, захочеться прийти ще. Попити кави, придбати якусь екзотику, поділитись новинами.
реклама
Коментарі
Пора також знати, що Звенигородщина - Шевченків край і належить до Середньої Наддніпрянщини зі своїми діалектами.
Західноукраінсь кий діалект.Пора знати
Судячи з того що ти тут пописуєш коменти ламаною украінською мовою у твоіх родичів бізнес не задався
Стрічка RSS коментарів цього запису