Десять пустих будинків готові надати безоплатно переселенцям у селі Лип’янка на Шполянщині. Як розповіла соцпрацівниця громади Аліна Масляна, це хати, в яких ніхто не жив тривалий час.

Нові мешканці можуть їх ремонтувати, обживатися та користуватися городом, інформує Суспільне

acd4a0b6804e5d17

Нова хата нагадує музей, а не звичайний житловий будинок, розповіла його мешканка Вікторія Вишневська. Разом із 80-річною мамою вони приїхали сюди з Авдіївки. З її слів, тікали похапцем, тому чіткого плану порятунку не мали:

"Я обдзвонювала усі ОТГ і тут мені дуже сподобалось, як до мене поставилися. Було дуже страшно їхати в нікуди, ніби стрибаєш у прірву".

У Лип’янці їм допомогли знайти дім. Тут вони два місяці. За цей час встигли побілити стіни та навели лад у кімнаті:

"Тут дід із бабою жили. Ми побілили і якось все облаштували".

Зручностей в будинку небагато, зазначила пані Вікторія:

"З умов у нас криниця і світло, більше в нас нічого немає, побутових приладів теж немає".

Та такий побут сім’ю не лякає. Для них найголовнішим критерієм нового дому була тиша:

"Нам подобається, що тут не стріляють. Для нас — це найголовніше, ми на ці умови не звертаємо уваги, бо людина пристосовується до будь-яких умов".

32e2620943815b02

Зараз родина готується до зими. Рубають дрова та заготовляють продукти.

Сім’я Чалих із Попасної, що на Луганщині у господарстві мають 15 качок та 12 перепілок. А ще мають город, врожай з якого зібрали на передодні. Мама сімейства — пані Ганна розповіла, що це село — мала батьківщина її чоловіка, тож куди евакуюватися з-під обстрілів знали відразу. До переїзду жили у квартирі, але до життя у приватному будинку звикли швидко:

"Тут ти завжди на свіжому повітрі, труднощів немає ніяких, бо я народилася в такому домі. Для мене це не важко, дітям дуже подобається приватна територія".

Доньки Ганни – Марія та Поліна зазначили, що їм теж до вподоби жити в селі та за рідним містом сумують.

"Тут добре, але я дуже хочу додому", — зауважила донька Поліна.

Будинок сім’ї надала жителька Лип’янки Тетяна Сердюк. Її хата розташована по сусідству:

"У нас стояв будинок, де ніхто не проживав, бо в нас є свій будинок, де є всі умови. Намагаємось підтримувати одне одного, бо зараз люди, які до нас приїхали, їм дуже важко психологічно і вони потребують підтримки".

Як розповіла соцпрацівниця Лип'янської громади Аліна Масляна, вулиця Козацька донедавна була майже порожньою. А тепер тут вирує життя і пустих хат в селі майже не лишилось.

"Багато хто приїжджає з міста, то їм в селі адаптуватися тяжко. Але є ті, хто живуть в нас по пів року, то вони вже як наші, сільські. Стараються вживатися. Допомагаємо людям шукати дім, допомагаємо продуктовими наборами, одягом, взуттям".

Аліна Масляна зазначила, що нині їхня громада готова прийняти три сотні людей.


реклама

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

реклама Делікат
bigmir)net TOP 100