Територіальний центр соціальної допомоги Соснівського району м. Черкаси щодня відвідує близько півсотні підопічних. Це й одинокі старенькі, й громадяни, котрі перебувають у складній життєвій ситуації, й інваліди. Особливі пацієнти – у вчителя-реабілітолога Дмитра Валяєва. Він займається з хворими дітками, аби навчити їх радості руху.
– Головні напрямки – це масаж і лікувальна фізкультура. Залежно від індивідуальних потреб, розробляється спеціальна програма для кожного, – розповідає Дмитро В’ячеславович.
У терцентрі фахівець працює вже четвертий рік. Каже: для роботи дуже потрібні спеціальні тренажери. Однак на це не виділяється бюджетних коштів.
З потребами терцентру представників благодійного фонду ознайомив директор департаменту соцполітики міськвиконкому Валерій Вишиваний
Вирішити потребу дітей з особливими потребами узявся благодійний фонд «Лицем до лиця». Дізналися про це завдяки активній позиції директора департаменту соціальної політики міськвиконкому Валерія Вишиваного, котрий намагається донести до представників влади та благодійних організацій проблеми галузі. Також він розповів про них і кандидатові у народні депутати Володимиру Зубику, адже функціонування центрів допомоги потребує серйозної підтримки з боку держави.
У першу чергу фонд «Лицем до лиця» вирішив допомогти дітям-інвалідам, виділивши кошти на спеціальний апарат – вертикалізатор.
– Наш вчитель-реабілітолог вже давно просив таке обладнання, – розповідає директор центру Альона Щербак. – Це дуже потрібно дітям, які самостійно не можуть ходити і стояти. Для нас придбання апарата – непосильне, оскільки він коштує в межах 20 тисяч гривень.
Уже незабаром Дмитро Валяєв займатиметься з дітками на новому тренажері.
– Дитина за допомогою вертикалізатора вчиться стояти. Звикають її внутрішні органи, кістки, м’язи. Якщо вона весь час до цього сиділа чи лежала, то самостійно встояти на ніжках їй дуже важко, – каже він.
Ще одна потреба, яку озвучило керівництво терцентру перед благодійниками – ремонт у кабінеті психолога.
– Ми просимо хоча б елементарні офісні меблі, адже психолог має займатися з дітьми, сидіти навпроти. А з нашим столом це неможливо. Література складена на підвіконні, бо не можемо придбати в кабінет навіть шафу, – каже пані Альона.
Зауважує: цього року терцентру особливо скрутно. Коштів ледь нашкрібають на зарплату. Соцпрацівникам не виплачують ні допомоги на оздоровлення, ні премій, навіть кошти на проїзд додатково не виділяються.
– Нині в центрі працює 77 осіб, 46 із них обслуговують людей вдома. Таких у нас на обліку – 500 осіб, – каже Альона Володимирівна.
Директор департаменту соцполітики Валерій Вишиваний підтримує: працівники соціальної сфери сьогодні самі потребують захисту. Адже працюють на мінімальну зарплату, часто і після робочого дня, і не мають можливості ніде підзаробити.
– Територіальні центри, на жаль, працюють за якимись дідівськими методами, зі старезним обладнанням. Є кілька тренажерів, недавно закупили спеціальні велосипеди і все. Більше жодного оновлення бази не відбувалося. Тут потрібні і спеціалізовані басейни, ванни з електропідйомниками, є безліч новинок, які покращать життя інвалідів і дадуть змогу центру проводити реабілітацію ефективніше. Та, зрештою, нам потрібні навіть милиці з підлокітниками, – зауважує пан Валерій.
Відділення соціальної реабілітації дітей інвалідів потребує нового обладнання
Представники фонду «Лицем до лиця» пообіцяли: наступним етапом допомоги стане облаштування кабінету психолога, у перспективі ж – постійна підтримка матеріальної бази центру.
У свою чергу кандидат у народні депутати Володимир Зубик запевняє: для допомоги соціально незахищеним верствам населення необхідно залучати благодійні кошти. Однак не можна залишати такі заклади сам на сам і змушувати лише шукати спонсорів. Підтримка закладів соціальної сфери має здійснюватися і на державному рівні.
– Робота працівників соціальної сфери надзвичайно важка, часом і невдячна. Соціальні працівники – це приклад небайдужості і людяності, адже мало хто погодиться працювати за копійки, жертвуючи своїм особистим часом і подекуди здоров’ям. Тож я ініціюватиму прийняття відповідних законів про підвищення рівня заробітної плати для соцпрацівників та поліпшення умов їхньої роботи, – каже Володимир Зубик.
На часі – і розробка програм, котрі б допомогли поліпшити матеріально-технічне становище подібних закладів.
– Територіальні центри відвідують люди, котрі потрапили в надзвичайно скрутне становище. Потрібно, аби принаймні тут вони могли отримати належний комфорт і затишок, поліпшили своє здоров’я за допомогою спеціального медичного обладнання, отримали те, чого в першу чергу їм бракує, – зауважує Володимир Володимирович. – Я, звісно, дуже вдячний благодійникам, які відгукуються на прохання людей з особливими потребами. Бо ж кожен із нас повинен не забувати про тих, хто зараз у скруті.
* передвиборна агітація
реклама
