Дають змогу батькам відволіктися та зайнятися справами, поки самі доглядають за малечею — йдеться про соціальних працівників Канівського відділення денного догляду для дітей з інвалідністю. Тут працює восьмеро педагогів, які допомагають таким дітям пізнавати світ.
Як відбувається реабілітація малечі з інвалідністю, Суспільне дізналося до дня працівника соціальної сфери, який в Україні відзначають у першу неділю листопада.
На лікувальну гімнастику для зміцнення м’язів мама привела 3-річного сина — Владислава. Соціальний педагог Любов Сікан хвилюється за результат кожного свого вихованця, бо і сама має дитину з інвалідністю:
"Ми їх не заставляємо, а зацікавлюємо в ігровій формі. Беремо іграшку, ставимо ведмедика, а потім дитинка за цим повторює. Бачу, як краще для діток, знаю, як з ними треба поводитися, щоб вони відчували турботу".
У хлопчика рідкісне генетичне захворювання, пояснила мама Оксана Кравченко. Після занять помічає зміни на краще:
"Займаємося фізкультурою, масаж нам роблять, дитина спілкується з працівниками, в іграшки граємо тут, практично кожен день ми сюди ходимо. Можна залишити дитину, самій відійти на деякий час, і педагоги займаються з нею тут".
Можливість зайнятися власними справами, поки дитина у безпеці та турботі, дає змогу батькам трохи відволіктися, розповіла вихователька Тетяна Філь:
"Вони не бачать вад, які є у цих діток і вони дуже їх люблять. Але бувають такі моменти, коли вони також втомлюються, бо це дуже велика праця. Ми можемо залишити дитину у себе, а мамі сказати: сходіть, будь ласка, або в магазин, дві-три години подаруйте собі".
Лідія Тимошенко веде уроки творчості:
"Ми застосовуємо не лише творчі підходи, а й на розвиток логіки, у нас різні підходи є. У нас різні тут дітки та до кожної дитини повинен бути свій підхід".
Серед улюбленців всі ті, хто приходять найчастіше, жартує педагог. Під час розмови до неї підходить вихованка Аліна.
"Ми вже давно працюємо з цими дітками, ми вже їх усіх знаємо, ми бачимо їхній настрій, ось наша красуня — Аліна. Бачимо, які вони у нас ласкаві, добрі. Утім настрій у них теж буває різний", додала пані – Лідія.
Людмила Хруленко змалечку займалася у закладі. Нині вона вже доросла, але продовжує навідувати вихователів:
"Приходжу сюди, мені все тут подобається, як ставляться, як усе пояснюють, як викладають".
У закладі є усі можливості надавати соціально-реабілітаційні послуги, пояснила завідувачка Валентина Гребенюк. Тут нині займається 30 дітей різного віку:
"Наші дівчата працюють, як масажисти, вихователі, на ЛФК. Батьки задоволені, бо мають можливість залишити дитину на утримання і зайнятися своїми справами"
Всі заняття з дітками проводяться безоплатно, розповіла директорка територіального центру надання соцпослуг Антоніна Петренко:
"Ми беремо на масаж діток від 0 років. Якщо це направлення є сімейного лікаря, то ми беремо їх і працюємо з ними, складається план індивідуальний на кожну дитинку, що саме їй треба для проходження саме цього періоду".
реклама
