Гарячі номера телефонів

Більше тридцяти нових назв обрали для черкаських вулиць та провулків на засіданні топонімічної комісії, яке відбулося 5 січня. Частково планується замінити старі топоніми, які мають радянське або проросійське походження. Частково – найменувати нові вулиці міста. Усього на розгляд комісії виносилося близько 60 назв.

324778722_1897533817277019_4629727215771495491_n

Так, у Черкасах мають з’явитися вулиці Петра Прокоповича,  Володимира Мономаха, Степанківська, Юрія Горліс-Горського,Івана Карпенка-Карого, Павла Полуботка, Дмитра Сангушка, Миколи Міхновського, Кирила Розумовського, Павла Скоропадського, Кароля Шимановського, Миколи Леонтовича, Пилипа Орлика, Івана Пулюя, Академіка Підоплічка, Семюеля Крамера, В’ячеслава Липинського, Агатангела Кримського, провулки Сергія Шелухіна, Монастирський, Марусі Чурай, Сливовий, Полуничний, Шовковичний, Виноградний, Ягідний, Тінистий, Терновий, Гарбузовий, Михайла Драй-Хмари, Лілії Лобанової, Петра Болбочана.

«Черкаси повинні мати своє, оригінальне обличчя, яке відображається у назвах міських вулиць. Назви, пов’язані із тоталітарним режимом або державою-агресором, мають зникнути з мапи нашого міста. Натомість у назвах вулиць і провулків будуть вшановані славетні українські та черкаські діячі. Позиція міської топонімічної комісії – чітко проукраїнська», – підкреслює її голова, перший заступник Черкаського міського голови Сергій Тищенко.

Із новими назвами, ухваленими топонімічною комісією, можна ознайомитися у таблиці. Слід зазначити, що вони також мають бути затверджені виконавчим комітетом і сесією Черкаської міської ради.

 perejmenuvanna 5

Довідково

Петро Прокопович — український бджоляр, основоположник раціонального рамкового бджільництва.

Володимир Мономах —  князь смоленський (1073—1078), чернігівський (1076—1077, 1078—1094) і переяславський (1094—1113), великий князь київський (1113—1125). Представник династії Рюриковичів. Розширив руське законодавство, додавши до нього свій «Статут». Автор дидактичної праці «Повчання».

Юрій Горліс-Горський —  український військовий і громадський діяч, старшина Армії УНР, розвідник, письменник. Автор роману «Холодний Яр».

Іван Карпенко-Карий — український письменник, драматург, актор, ерудит, один з корифеїв українського побутового театру.

Павло Полуботок — український військовий та політичний діяч. Чернігівський полковник, наказний гетьман Війська Запорозького Лівобережної України. Гетьман Глухівського періоду в історії України.

Дмитро Сангушко — військовий, державний діяч Королівства Польського, староста канівський, черкаський, житомирський і вінницький.

Микола Міхновський — український політичний та громадський діяч, ідеолог українського самостійництва, перший представник українського націоналізму, адвокат, публіцист, Діяч Української Республіки і організатор її війська, збройних сил.

Кирило Розумовський —  український військовий, політичний та державний діяч, останній гетьман Війська Запорозького. Граф та генерал-фельдмаршал Російської імперії.

Павло Скоропадський — гетьман України, український державний, політичний і громадський діяч, військовик.

Кароль Мацей Шимановський — польський композитор, піаніст, педагог, музичний діяч і публіцист.

Микола Леонтович — український композитор, хоровий диригент, піаніст, педагог, збирач музичного фольклору, громадський діяч.

Пилип Орлик — український політичний, державний і військовий діяч, Генеральний писар (1702–1709), гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710–1742), поет, публіцист.  Один із упорядників «Договорів і постанов» — конституційного акту, який є першою українською Конституцією, фактично — козацьким суспільним договором.

Іван Пулюй —  український фізик та електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч.

Іван Підоплічко — український зоолог, палеонтолог, теріолог, еволюціоніст, академік АН УРСР (1967), професор (1952), доктор біологічних наук (1951), заслужений діяч науки і техніки УРСР, лауреат Державної премії УРСР (1975).

Семюел Крамер — сходознавець, один з провідних шумерологів світу. Народився у м.Жашків.

В’ячеслав Липинський — український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму.

Агатангел Кримський — український історик, сходознавець, мовознавець, вчений, орієнталіст, письменник і перекладач, поліглот, один з організаторів Академії наук України (1918). Походив із кримськотатарського роду, що прийняв православ'я. Жертва сталінського терору.

Сергій Шелухін — український вчений, видатний юрист, історик, дипломат, громадський і політичний діяч, представник народницько-демократичного напрямку української політичної думки міжвоєнного періоду, письменник, педагог, член п'яти наукових товариств.

Маруся Чурай —  напівлегендарна українська народна співачка та поетеса часів Хмельниччини, яка, за переказами, жила в Полтаві. Їй приписують авторство низки відомих у народі пісень: «Ой не ходи, Грицю», «Котилися вози з гори», «Засвистали козаченьки» тощо.

Михайло Драй-Хмара —  український поет, літературознавець, перекладач доби розстріляного відродження.

Лілія Лобанова — українська співачка (лірико-драматичне сопрано), народна артистка України (1954), педагог, доцент Київської консерваторії.

Петро Болбочан — український військовий діяч, полковник Армії УНР, очільник Кримської операції проти більшовиків з метою встановлення на території півострова української влади та взяття під контроль Чорноморського флоту.

Пресслужба Черкаської міськради

реклама

Коментарі  

 
+6 #4 Авжеж 10.01.2023 21:53
Забули ще канцлера Російської імперії Олександра Безбородька і видатного українця князя Ярему Вишнивецького. Оце буде оригінально, бо Мономаха, Грушевського чи Бандери вже є в кожному місті і навіть селі. А ще Черкащина славиться у світі іменем уманського цадика. Дайош вулицю з оригінальною назвою імені ребе всіх хасидів світу!
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+9 #3 Конвейєр працює 10.01.2023 17:58
Яке відношення до Черкас має шумеролог Се́мюел Кра́мер (Сімха Ной Крамер), який народився в Жашкові, а усе життя прожив у Штатах? Ніколи і близько біля Черкас не був Іван Пулюй. Так само пасічник Петро Прокопович.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
+20 #2 Зінченко 10.01.2023 17:32
чим гірший письменник В.Короленко, який народився в Житомирі, помер у Полтаві за фельдмаршала російської імперії К. Розумовського???
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 
 
0 #1 Оля 10.01.2023 16:27
Против переименований! Они там курят что такого в названии Садова, 8 марта?
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

реклама Делікат
bigmir)net TOP 100