У спеціалізованій школі I-III ступенів № 3 міста Черкаси від початку минулої осені діє і активно нарощує “потужності” виробництво окопних свічок для потреб військових. До процесу їх виготовлення залучений весь педагогічний та учнівський колектив. Свічки вони роблять разом у вільний від навчання час, пише «Про все».
Однак, щодня загальна цифра щодо кількості готових до вживання свічок змінюється. Бо у третій школі цей процес налагоджений так само, як на справжньому виробництві. Є він практично безперервним. Головне для цього, щоб був у наявності і в потрібній кількості парафін, або віск. А от робочі руки завжди напоготові. “Цехами” слугують два устатковані кабінети, де у мирний час школярі опановували предмет “трудове навчання”.
За словами директора освітнього закладу Валерія Завіновського, ідея благочинного виробництва на базі школи реалізувалась ще у листопаді минулого року. Від волонтерів та партнерів ГО “Черкаський батальон“та ГО “Койоти“ дізнались про велику потребу на передовій не лише у продуктах, медикаментах, але й в окопних свічках. Вона значно зросла ближче до зими. На фронті кожна окопна свічка — на вагу золота. Адже може зігрівати 4 військових протягом 1,5 години.
“Через “Наш батальон” та інші волонтерські організації наша шкільна спільнота з початку війни активно передавала зібрані продукти, медикаменти,тощо. Від волонтерів та від родичів учнів, чиї батьки захищають Україну на передовій, дізнались, наскільки затребуваними є окопні свічки, - розповідає керівник третьої школи. - Ми спробували їх робити, у нас вийшло і нині вже маємо добре налагоджене свічне виробництво”.
Спочатку виготовленням окопних свічок почала займатись група ентузіастів-вчителів. Поступово до них доєднався увесь колектив, батьки і учні школи.
“Продукція” навіть еволюціонувала після переписки з військовими та аналізу їхніх відгуків. Так визначились з оптимальним розміром та вирахували необхідну кількість парафіну. Знайшли місце, де можна придбати відносно якісний матеріал, який при згоранні не дає коптіння та немає запаху. Налагодили процес збирання вживаних жестянок.
Так, учениця 7-А класу Дарина Касяненко, самостійно налагодила збір бляшанок у трьох міських магазинах і разом з мамою регулярно доправляє зібране до школи.
Кошти на парафін або віск донатять вчителі та батьки. А віднедавна почали надходити гроші з різних країн світу. Почалося зі Швейцарії, потім - США. Зокрема, колега однієї з міських шкіл, що нині проживає в Америці, Ніна Семенівна Лужанська-Жигілій, адресно надіслала кошти саме для виробництва окопних свічок. Всі витрати, до речі, фіксуються і відображаються у звітах в одній із соціальних мереж.
“Оскільки більшість школярів навчається онлайн, а в офлайн режимі переважно початкова школа, діти можуть нам допомагати на якихось певних етапах. Наприклад, робити заготовки та пакувати порізаний картон. Роботу безпосередньо з жерстяними баночками виконують вчителі в вільний час, - продовжує розповідь Валерій Іванович. - Починали ми з 500 штук. На той момент ця цифра здавалася нам завеликою. А коли пішов попит і нас почали просити передати на фронт свічки у більшій кількості, ми зрозуміли, що маємо робити в рази більше. За крайній тиждень виготовили 1250 штук. За весь час існування свічкового виробництва майже 7000 тисяч”.
Тетяна Балякіна
реклама
