У Черкасах розкопали стародавню господарську будівлю

Вже місяць тривають археологічні дослідження в Черкасах на території «литовського» замку в районі Дзеленьогори. Це другий сезон досліджень тут після 2020 року. Розкопки проводяться Черкаською експедицією Інституту археології НАН України (керівник – Дмитро Куштан) в співпраці з Черкаським археологічним музеєм Середньої Наддніпрянщини, повідомляють у музеї.

Два роки тому роботи проводилися на ділянці по вул. Байди Вишневецького, 2 (у дворі «Будинку Кринського»), цьогоріч ми розширили розкоп на схід – на сусідню ділянку по узв. Старособорному, 11/3.

Знахідки представлені археологічними матеріалами різних епох. Найдавніші з них відносяться до зарубинецької культури (ІІІ ст. до н. е. – ІІІ ст. н. е.). Більшість знахідок пов’язана з ранньою історією Черкас, бо ж саме тут розташовувався міський замок кін. XIV – поч. XVII ст. Цьогоріч нам пощастило натрапити на цікавий археологічний об’єкт, який безпосередньо пов'язаний із черкаським замком. Це велика за розмірами (5х5 м) споруда напівземлянкового типу. На даний момент розчищено верхню частину заповнення її котловану й виявлено обгорілі рештки дерев’яної конструкції: дощате облицювання стін, стовпи, дошки та балки перекриття, що просіло. На долівці знайдено рештки згорілої дерев’яної діжі.

На превеликий жаль, об’єкт виявився сильно пошкодженим. Причому найбільшу шкоду йому нанесно відносно нещодавно – років 5 тому, коли колишній власник ділянки без погодження з органом охорони культурної спадщини та без відповідної археологічної експертизи збудував житловий будинок. Два роки потому за рішенням суду він змушений був розібрати будівлю й перепродати ділянку. Але це незаконне будівництво залишило «незгладимі шрами» на черкаському замчищі – виявлена нами споруда прохромлена залізо-бетонними палями та перерізана мурованим підвалом... Втім, і в такому «скаліченому» вигляді об'єкт є цікавим і перспективним для дослідження.

Виявлена споруда явно не жилого призначення. Найімовірніше, вона є однією з господарських будівель, які знаходилися на території замку. Не виключено, що це шпихлір – приміщення замкового арсеналу, де зберігали, зброю, порох, компоненти для його виготовлення (сірку та селітру), свинець, ядра тощо. Остаточні висновки можна буде зробити по завершенні дослідження споруди.

З огляду на те, що в заповненні котловану знайдено фрагменти посуду, уламки кахлів, монету 1-ї пол. XVII ст., вірогідним є те, що споруда загинула у 1637 р. разом із «литовським» замком на Дзеленьгорі. Тоді під час козацького повстання під проводом Павла Бута (Павлюка) польські війська піддали вогню фортецю та частину міста. Приводом стало те, що реєстрові козаки Черкаського полку разом із полковником Яковом Гугнивим перейшли на бік повсталих. Після втихомирення бунтівних козаків річпосполита влада не стала відбудовувати замок на старому місці, а облаштувала його на околиці тодішнього міста – на місці сучасного «Пагорба Слави».

«У замку церква святого Миколи на підрубі, хата чорна із сіньми біля воріт, житник на стовпах, шпихлір, де порох та інші потреби для стрільби ховають, глиною обмазаний, пивниці дві, колод очищених соснових дві копи».

(Опис Черкаського замку 1552 року)