З того раннього ранку, коли Сміла прокинулася від гучних вибухів, половина нашого міста зазнала на собі наслідки ракетного удару з боку росії: мешканці одразу декількох житлових масивів опинилися зневодненими. Бути без питної води, коли надворі панує шалена літня спека, це неабияке лихо і неабияке випробування для всіх комунальних служб, які покликані якомога швидше відновити водопостачання у звичному режимі. Саме тут і стають у нагоді розумні ініціативи, які допомагають зняти напруження і підставити плече комунальникам.
Торік восени у дворі «богданівських» дев’ятиповерхівок, що входять до ОСББ «Крок», була пробурена свердловина питної води. Вже тоді давалося взнаки, що осінь, а особливо зима будуть непростими, з частим відключенням електрики, що вплине й на водопостачання. Так і сталося. Якби не ця свердловина, проблем додалося б, а так за відсутності електрики справно качав воду пересувний генератор, місцеві мешканці мали можливість досхочу набирати кришталево чисту водичку у свої баклажки, каністри, відра і у такий спосіб вирішувати власні побутові проблеми, коли не можна обійтися без води. І хоча ідея облаштування власної свердловини у певної частини мешканців тоді викликала скепсис і навіть незадоволення, незабаром навіть вони пересвідчилися у далекоглядності роботи ОСББ «Крок», яке очолює Юлія Зайченко. Ця ідея знайшла підтримку й в сусідніх ОСББ «Мрія» і «Надія», тож добру справу робили разом.
От і цього разу, після того, як величезний 53-й мікрорайон опинився без води — на цілий тиждень «і не туди, і не сюди», — до єдиної серед місцевих ОСББ свердловини потягнулися юрми людей з усіх навколишніх багатоповерхівок. Щоправда, комунальними службами було налагоджене підвезення технічної води, але на те вона й технічна, що на неї ні борщу не звариш, ні чаю не поп’єш.
— Черга за водою часто сягала до пів сотні людей, — розповідає Юлія Зайченко, — була реальна загроза того, що електромотор не витримає і просто згорить. Але ми розуміли, що лихо чужим не буває, воно випробовує кожного з нас і на людяність, і на єдність. Тому ми надали можливість брати воду всім, хто йшов до нас. Свердловина працювала без перерви з 6 ранку до опівночі, коли починала діяти комендантська година. Один з наших добродіїв запевнив: якщо мотор згорить, то він обіцяв негайно встановити новий.
Жильці ОСББ «Крок» поставилися з розумінням, що кількість бажаючих споживати воду з цієї свердловини суттєво зросла, адже лихо, що трапилося тиждень тому, не може ділити людей на «своїх» і на «чужих»: двері до каплички, де насос качає питну воду, були відчинені для всіх. Хтось із відвідувачів причепив біля дверей клаптик паперу: «Щиро дякуємо за воду!» Одразу видно, що зробив це не за чиєюсь вказівкою, а від душі.
Сьогодні черг немає, хоча вода надходить у багатоповерхівки ще з перебоями.
Олександр Слєпцовський