Потужний американський комбайн, здатний максимально швидко заготовити з кукурудзи максимально якісний силос, ударно попрацював на полях Золотоніщини і вже вирушив допомагати аграріям Корсунщини. За цією короткою новиною «битви за врожай» – рекордна кількість заготовленого підприємством фуражу для корів, 16100 тонн силосу!
Новий силосозбиральний комбайн "Джон Дір" забезпечив рекордну кількість силосу аграріям Золотоніщини і вже вирушив допомагати селам Корсунщини
І це – лише один з кроків, яким СТОВ “Перемога”достойно реагує на виклики нинішньої воєнної осені, серед яких головні для сільського господарства – висока вірогідність проблем з електропостачанням внаслідок обстрілів і майже гарантовані проблеми з експортом вирощеної агропродукції внаслідок окупації та нищення росією інфраструктури українських портів, пише “Козацький край”.
Директор СТОВ "Перемога" Дмитро Соломаха хоче, щоб якомога швидше настав час для ребрендингу підприємства, яке стане "Перемогою України"...
“Цьогорічна погода дала нам можливість зібрати максимально високі врожаї, – говорить директор СТОВ “Перемога” Дмитро Соломаха. – Це стосується практично усіх культур: кукурудзи, жита, пшениці, гороху, проса, соняшника…» На запитання, чи вірить він у Бога і його допомогу українцям цією погодою і врожаєм, пан Дмитро відповідає: «Скажімо так: я вірю у вищу справедливість і вищі «компенсаторні механізми», які дають українцям отримати продукти, необхідні для виживання… До речі, вперше цього року бачив, щоб на одному стеблі кукурудзи було по 5 качанів водночас – таким порадував ранній сорт «Джоді». Не те, щоб чудо, але приємний “бонус” для тих, хто любить свою землю. До речі, мені дуже подобається фраза: “Земля – це не те, що українці отримали у спадок від батьків, а те, що вони позичили у своїх дітей”. Тому й прагнемо зберігати землю у тому стані, в якому її не соромно буде повертати дітям. Саме з цих переконань сіємо, скажімо, люцерну, а вона не лише стає чудовим кормом для корів, але й зберігає землю від виснаження. А от соняшник у нас на мінімальних площах – бо попри високі ціни на його насіння і наш особистий досвід хороших минулорічних продаж до Канади, ми не забуваємо, що ця культура – поганий попередник для інших і добряче виснажує землю…”
Дмитро Соломаха – відомий і за межами Черкащини як аналітик Асоціації виробників молока. Перспективи цієї осені по продажу продуктів рослинництва оцінює як досить похмурі, – каже, що експортувати залізницею величезні українські врожаї за умов перекриття окупантами морських щляхів – це те саме, що людському організму пробувати пропустити кров широких артерій через вузькі капіляри..
СТОВ вже має відповідний досвід минулого року, – щоправда, тоді ризикнули і без жодних передоплат експортували ешелон зерна до Європи і не прогадали. Але цьогоріч відслідковують черги транспорту зі збіжжям на кордоні, реагування закордонного ринку і ціни – тому як мінімум до грудня “Перемога” не поспішатиме з продажем врожаю – і готова використати його для власних тваринницьких ферм.
По продукції ферм так само прораховують усі можливі ризики, бо навчені гірким минулорічним досвідом, коли початок війни обірвав експорт морем бичків із Золотоніщини (живою вагою) до країн Африки і Близького Сходу, а в самій Україні одночасно закрилися усі заклади мережі “МакДональдс”, які закуповували яловичину для бургерів… Тоді непродані бички швидко виїли заготовлений для корів корм – і його довелося шукати. Тепер же вищезгадані рекордні заготовки силосу перекриють всі можливі ризики. Якщо тоді – доводилося вгадувати години, хвилини і секунди відновлення подачі електроенергії з пошкодженої ворогом енергосистеми для просушування зібраного в дощі збіжжя, то тепер – завдяки погоді і вжитим аграріями заходам воно фактично вже готове до зберігання. До того ж, три потужних генератори забезпечуватимуть безперебійну подачу електроенергії на ферми, щоб забезпечити тваринам комфортні умови, а людям – молоко від цих тварин. До речі, цікава деталь: корови-рекордсменки, які дають найбільші надої (60-68 літрів на день), тут мають суто мирні імена – Мілка, Айка і Лілія, але на фермах “Перемоги” вже підростає нове покоління часів війни і їхні імена – Байрактар, Джавеліна, Хаймарс…
Корови-рекордсменки, які дають найбільші надої (60-68 літрів на день), тут мають суто мирні імена – Мілка, Айка і Лілія, але на фермах "Перемоги" вже підростає нове покоління часів війни і їхні імена – Байрактар, Джавеліна, Хаймарс…
Півтори сотні людей колективу “Перемоги” обробляють три тисячі гектарів землі козацьких сіл Лівобережжя, доглядають 2200 корів, бичків і телят і прагнуть прискорення часу, коли новини з фронту дадуть привід для ребредингу СТОВ і перейменування його на “Перемога України”.
Впевнені – це буде зовсім скоро, а поки – частина працівників СТОВ воює на фронті, інші ж працюють і волонтерять – “Перемога” у різній формі надала допомоги фронту на суму вже близько трьох мільйонів гривень.
У “Перемозі” знають: для Перемоги на фронті мають “переграти” ворога і всі тилові структури…
реклама
