Росія з 2014 року послідовно знищує українську інфраструктуру, об’єкти культури і пам’ятки. У 2022 року із масштабним вторгненням це стало набагато більш інтенсивно і яскравіше помітно. Втім, знищення тривало саме з 2014-го, коли зазнали перших обстрілів українські громади.

Бібліотеки – важливі елементи культурної інфраструктури будь-якої громади. А з настанням широкомасштабного вторгнення саме книгозбірні стали місцем розміщення гуманітарних пунктів, ЦНАПів та інших важливих для громад інституцій та структур. Паралельно вони продовжують здійснювати і свою основну діяльність. Навіть на деокупованих територіях бібліотеки одразу відкрили двері для відвідувачів і надають можливість читати свіжу пресу, вцілілі та подаровані після деокупації книжки.

ГО “Антикорупційний штаб” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” реалізує дорожню карту відновлення України. Не останнє місце у відновленні мають відігравати і об’єкти культури, адже саме вони є носіями матеріальної спадщини, історичних артефактів та знань про історію та автентичність українського народу. Власне, вони часто є основним об’єктом для обстрілів росіян.

В рамках цього проєкту ми порахували, якої шкоди нанесли росіяни саме бібліотекам України. Йдеться про знищення та потребу в ремонтах – ми не аналізували втрати майна безпосередньо бібліотек.

Отже, за інформацією Міністерства культури та інформаційної політики України, до початку повномасштабного вторгнення в Україні фактично функціонував 14 351 бібліотечний заклад (сільські, селищні, міські, обласні). Станом на кінець червня 2023 р. їхня кількість зменшилася на 2 560 закладів і наразі становить 11 791.

Примітно, що «тимчасове призупинення» або припинення діяльності бібліотек відбувається не лише на територіях, що були деокуповані або нині перебувають під щоденними ворожими обстрілами (в наслідок чого значна частина бібліотек зруйнована або суттєво пошкоджена), а й на територіях, які не відносяться до зони бойових дій. Порівняно з попереднім етапом дослідження, відчутне скорочення кількості функціонуючих бібліотек відбулось у Чернігівській (↓199), Харківській (↓24), Житомирській (↓22), Львівській (↓21), Дніпропетровській (↓11), Закарпатській (↓9), Хмельницькій (↓7), Кіровоградській (↓4), Вінницькій (↓4), Тернопільській (↓3) областях, вочевидь, внаслідок браку бюджетних коштів на утримання бібліотек у громадах.

Натомість у м. Києві та у Волинській, Івано-Франківській, Київській, Миколаївській, Одеській, Черкаській та Чернівецькій областях кількість фактично функціонуючих публічних бібліотек, порівняно з попереднім етапом дослідження, залишилась незмінною, а в окремих областях збільшилась (хоча і не повернувся до довоєнних значень): Рівненська (↑57), Херсонська (↑36), Полтавська (↑11), Донецька (↑1), Сумська  (↑1) області.

Жодна публічна бібліотека не працює наразі в 13 ТГ Донеччини, 9 ТГ Херсонщини, 11 ТГ Харківщини, 6 ТГ Чернівецької області та по 1 у ТГ Дніпропетровської, Закарпатської, Одеської та Сумської областей.

Якщо ж говорити про знищення бібліотек через обстріли, то за інформацією Міністерства, станом на 30 червня 2023 року 617 бібліотек в Україні зазнали тих чи інших пошкоджень. З них:

  •  98 не підлягають відновленню;
  • 259 потребують капітального ремонту та/або реконструкції;
  • 260 потребують ремонту.

Аналізуючи регіональний розподіл бібліотек, які постраждали, ми виявили, що найбільше повністю зруйнованих бібліотек станом на кінець червня 2023 року — у Донецькій області: 38. Однакова кількість знищених бібліотек у Харківській та Херсонській областях — по 22. Іще 6 знищили у Миколаївській, 4 у Чернігівській, 3 у Запорізькій, 2 у Київській та 1 у Житомирській.

5

Бібліотек, які потребують капітального ремонту та реконструкції, також найбільше у Донецькій області: 130. У Хакрівській – 58, іще 48 у Херсонській. У Київській області таких книгозбірень 11, у Миколаївській 8, у Сумській 3 та 1 в Одеській області.

Наразі ремонти у книгозбірнях майже не відбуваються. Одна з причин – можливі додаткові обстріли, але також є і інші: брак коштів, та пріоритетність інших об’єктів, визначена місцевою владою.

«Під час воєнного стану та активних воєнних дій, на жаль, розвиток бібліотек не є пріоритетом державної політики. У 2024 році з огляду на формування бюджету ми не зможемо розраховувати про розвиток цього напрямку. Але ми точно повинні зосередити свої зусилля на цифровізації та документування усіх злочинів, які здійснює Росія. Це шанс отримати репарації у майбутньому за завдану шкоду і спробувати довести культурний геноцид вчинений росіянами», — коментує Голова Правління ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик.

За інформацією ГО “Антикорупційний штаб”

реклама

Коментарі  

 
+2 #1 Альона 28.09.2023 14:32
Фонд бібліотек потрібно поповнювати українською періодикою. До початку війни не надходили до бібліотек українські книги.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100