З початку війни вже більше тисячі повітряних тривог було зареєстровано. А загальна тривалість тривог – більше тисячі годин, зазначив очільник Черкаської ОВА Ігор Табурець, говорячи про безпекову ситуацію. Питання безпеки розглядали в Каневі на Черкаському обласному засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.
Ігор Табурець повідомив, що на Черкащині маємо 26 загиблих, шестеро дітей. Шкода об'єктам на 400 мільйонів гривень завдана. Найбільше втрат зазнали жителі міста Умань. Тому розвиток захисних споруд - це пріоритетне питання в області. У цілому Черкащина ефективно використовує укриття, і громади багато зробили для відновлення укриттів. При цьому, каже очільник Черкащини, "в громадах приукрашають це питання", тож, наголосив, більш уважно все перевіримо.
Начальник ОВА звернув увагу, що якщо не буде доступу до укриттів, то будуть рішення і реакції від правоохоронних органів. Також просить лідерів громад вивчити досвід кейсів у інших областях, бо є позитивні приклади.
– Дякую тим, хто має можливість залучати інших гравців, - сказав Ігор Табурець, маючи на увазі бізнес, благодійників, інвесторів.
Заступник керівника Офісу Президента України Олексій Кулеба, який виступав на початку заходу, зазначив:
– Захід проводимо, бо наша мета – це максимальна комунікація влади, створення умов комунікації центральної влади з місцевою. Нещодавно мав можливість бути на Черкащині, це справжній тил. Це мужні люди, що допомагають боротися зараз проти країни-терориста. Сьогодні ми обговоримо ряд питань на обласному рівні, а після цього на більш розширеному рівні обговорюватимемо проблеми.
Голова Черкаської облради Анатолій Підгорний зауважив, що ця зустріч –це платформа для напрацювання рішень в Україні. Він говорив про важливість місцевого самоврядування, які дають ефективні відповіді на ті виклики, які принесла війна.
Директор Департаменту цивільного захисту, оборонної роботи, взаємодії з правоохоронними органами Черкаської ОВА Сергій Озеран, говорячи про захисні споруди, зазначив, що захисних споруд в 2022 році в області було 356, де могли лише більше 10 відсотків населення укритися. З них –143 сховищ і 213 протирадіаційних укриттів. Фонд захисних споруд збільшується, і в 2023 році захисних споруд стало 1672. Відсоток охоплення населення зріс на 36.6 відсотка.
– По освітніх закладах очним та змішаним навчанням охоплено 97 відсотків закладів. До кінця року заплановано здійснити будівництво або реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт на 59 спорудах на суму 98 млн. Вирішенням питання також може бути встановлення укриттів модульного типу. Зокрема, такі є в Черкасах за кошти бюджету зі співфінансування. Катеринопільська та Ліплявська громада встановили теж такого типу укриття, за сприяння фонду «МХП громаді», – говорить Сергій Озеран.
За його словами, Уманський район на 57 відсотків забезпечення укриттями, а найменше, 26 відсотків покриття, – це Золотоніський район. Є і проблема покриття укриттями, це в районі паломництва хасидів в Умані, там цьогоріч приїздило 30 тисяч паломників, а укриттів менше, тож планується будівництво захисних споруд модульного типу.
Для прикладу наводили й досвід інших країн – Фінляндії, Швеції, Швейцарії, Ізраїлю. В деяких країнах укриття використовуються як музеї, галереї, складські приміщення, паркінги тощо. Проте протягом 72 годин вони мають бути підготовлені для своєї основної функції. Радять такий досвід залучати і нам.
Насамкінець Ігор Табурець сказав громадам взяти під особливу увагу питання безпеки і захисту об'єктів критичної інфраструктури.
– В медичних закладах дуже мало захисних споруд, – зауважила головний лікар КНП „Черкаський обласний кардіологічний центр Черкаської обласної ради“ Світлана Журба. – Вимоги для захисних споруд дуже значні, тому вартість чимала.
Світлана Журба наголосила на необхідності пошуку інвестицій, але зазначила, що є ще проблема в відведенні ділянок, бо є дотичні ділянки, які належать до природоохоронного фонду. Тож очільниця кардіоцентру попросила спростити виділення таких ділянок медзакладам.
Позитивним досвідом з облаштування укриттів поділився Руськополянський сільський голова Олег Гриценко:
– Станом на 1 вересня відкрили 4 приміщення школи і вчора ще одну. Вклалися від 750 грн до 1,5млн грн.
Сам голова громади вийшов в ефір з приміщення тиру, яке колись було занедбаним. Він показав фото до та після, пояснивши, що і підвали в освітніх закладах розкопували й укріплювали бетонними блоками. Нині все вдалося завдяки співпраці влади бізнесу та батькам дітей, які також активно допомагали.
Насамкінець представники ДСНС говорили про необхідність відпрацювання фонду захисних споруд, зауважуючи, що підвальні приміщення, де є внутрішні, а не транзитні мережі, теж підходять для захисту. Мовляв, якщо мережі транзитні, їх перекрити неможливо, а якщо це внутрішні комунікації і їх можна перекрити, якщо треба унеможливити підтоплення, то чому б такі підвальні приміщення і не використати також. Відповідно, як було сказано, це може збільшити фонд захисних споруд.
