Сьогодні в черкаській бібліотеці лікарка за фахом Марія Карась презентувала книгу «Жінка в червоному». Зараз вона військовий лікар в ЗСУ, працювала лікарем-кардіологом в Третій міській лікарні.
Це третя книга авторки, але є першою надрукованою, вийшла 2023 року у видавництві «Зелений пес».
– Цю книгу як першу друкувати видавці не хотіли, бо я – невідомий автор. А потім я надіслала рукопис в видавництво «Зелений пес». Звідти відразу зателефонували і погодилися, – розповідає Марія Карась.
Підписана була угода 22 лютого, а 24-го лютого війна розпочалася. Та десь влітку авторка написала редактору видавництва, а там відповіли, що як тільки все владнається, то книга буде. Тож розпочався друк. Обкладинку зробила смілянка.
– Книга вчить слухати звуки долі, - кажуть у бібліотеці ті, хто вже прочитав «Жінку у червоному».
Присвята у книзі батькові Марії, який також був лікарем, має навіть написану книгу про полювання.
– Література – річ індивідуальна, - каже авторка. - Мій рукопис читали брат, батько, рідні. Особливо книгу чекав батько, бо розумів, що таке видати книгу. На жаль, він її не застав надрукованою, помер в лютому, а книга вийшла в квітні, тому присвята йому.
Як пише? Марія Карась каже, що просто має бажання. Хоч за фахом медик, та ходила на деякі курси літератури. Там казали, що має бути принаймні чіткий план, має бути зміст. Та в неї такого не було, історія вела її сама. І десь на середині книги вже розуміла, що буде в кінці.
– Сюжет прийшов сам. Писалася книга декілька місяців. І потім довго йшла робота над редагуванням, і я на відміну від інших авторів, які, редагуючи коротять, навпаки, деякі моменти дописувала. У цілому на редагування десь пішов мало не рік, – говорить Марія Карась.
Книгу можна охарактеризувати як містичний детектив.
– Містика приходить з роботи, бо інколи буває, що вже все, а тоді вдається врятувати пацієнта, – пояснює авторка.
Тож, за її словами, містика або прояви вищих сил інколи відчуваються і в роботі медика. А деякі епізоди навіть їй наснилися.
Марія також надихнулася книгами декого з місцевих авторів Черкас. Читала інших авторів, а відомий письменник Олександр Мехед навіть переглянув рукопис і дав цінні зауваги.
Допомогла в роботі й письменниця Тетяна Брукс. Під час презентації Тетяна Брукс сказала, що ця книга – це проза для всіх, і зауважила, що тепер і сама звертається за порадою до молодої колеги.
– Загалом книга має динамічний сюжет, і її можна подолати за два вечори, - діляться враженнями бібліотекарі. – Там гарна українська мова. Там є філософські відступи, які змушують замислитися. Проте написати подібне може лише лікар.
Наразі вже є угода на попередні книги автора, які були написані, але ще не вийшли друком.
Назарій Вівчарик
Коментарі
Відповідь можуть дати політсили, які використовують таке поєднання кольорів у своїй символіці.
Стрічка RSS коментарів цього запису