Навіть творчість цих митців з Черкащини викликає лють у ворогів

Олександра Дубину, фронтмена черкаського музичного гурту «Сонце в кишені», у рідних Черкасах всі знають як філософа, романтика, поета й музиканта. Нині він – зі зброєю в руках і воює проти несамовитого ворога, який априйшов на українську землю. На фронті навіть саме слово «фронтмен» тепер звучить зовсім інакше для нащадка козаків з Бубнової Слобідки черкаського лівобережжя…, пише Козацький край

Та у вільні миті військового життя він знову пише вірші – і перший сніг зустрів посвятою загиблим побратимам:

Моє серце рветься у грудях.

Це від того, що я Люблю…

Усі прекрасні сповнені миті

Усіх, хто був зі мною в бою

Моє серце палає у грудях,

Богом дана звучить струна.

Я завжди пам'ятаю і всюди

Тих, кого вже поруч нема…

І злітаючи високо вгору,

Б'ється в грудях лагідних птах.

Моє серце служить людям,

Моє серце любить життя!

Тим часом, на ще окупованій території Херсонщини російська солдатня і їхні поплічники заповзялися зносити пам’ятники жертвам Голодомору – напередодні відзначення 90-річчя цього геноциду українців. Українські і світові агенції опублікували фото двох бомжуват(н)ого вигляду типів, які з кувалдою зносили пам’ятний знак жертвам Голодомору у херсонському селі Балашеве. На пам’ятнику було знамените зображення матері з дитиною, загиблих від Голоду. Це зображення повторює величний пам’ятник Жертвам Голодомору в Києві, біля Михайлівського Золотоверхого монастиря. Автор зображення – народний художник України Василь Перевальський, уродженець вищезгаданого села Бубнівська Слобідка на Золотоніщині.

Як не крути, а нащадки лівобережних наддніпрянських козаків вдало дістають ворога – і силою мистецтва, і крицею зброї…

***На фото першої шпальти свіжого номера газети "Козацький край" (https://cossackland.org.ua/):

Листопад-2023, десь за сотні кілометрів від Черкас. Боєць ЗСУ Олександр Дубина і «рядовий Умка» - пес, якого бійці приютили від холоду й голоду…