У Ватутіному громада попрощалася з Воїном з великої літери

Сьогодні громада попрощалася з Воїном з великої літери, який обравши професію військового, залишився вірним обраній справі до кінця – Валентином Михайловичем Калиною.

На його долю випало брати участь в різних збройних конфліктах, серед яких і горнило афганської війни. Російсько-українська війна для нього була вже сьомою. Під час служби вирізнявся мужністю, відвагою, військовою мудрістю і кмітливістю.

Його земний путь завершився 4 грудня 2023 року у військовому шпиталі Дніпра.

Прощалися з Героєм на площі Соборності, стоячи на колінах та встеляючи дорогу квітами.

Слова глибокого співчуття мамі Валентина Марії Семенівні, дружині Жанні Григорівні, двом донькам, сину, всім його близьким і знайомим на церемонії прощання висловив міський голова Олександр Заборовець.

Багато теплих і щирих слів як про людину і про воїна прозвучало також від бойового побратима померлого Героя.

Валентин Михайлович Калина народився 18 квітня 1959 року і селі Базар Чортківського району Тернопільської області.

По закінченню школи вступив до Полтавського військового командного училища зв’язку, яке закінчив у 1980 році. Після навчання був направлений для проходження подальшої служби в 56 окрему гвардійську десантно – штурмову бригаду.

В подальшому проходив військову службу на офіцерських посадах в 39-й окремій десантно штурмовій бригаді, 417-му окремому ракетному дивізіоні, батареї управління 11-ї ракетної бригади, 812-му окремому гвардійському батальйоні зв’язку.

В 1993 році був звільнений з військової служби, і працював на різних посадах, останнє місце цивільної роботи – охоронник державного підприємства "Укртрансгаз".

Коли на рідну землю прийшла біда, не міг стояти осторонь і у 2015 призваний на військову службу по мобілізації. Після проходження курсів підвищення кваліфікації направлений в 25-ту окрему повітряно-десантну бригаду ЗСУ.

Службу проходив в зоні АТО на території Донецької та Луганської областей, і в 2016 році був звільнений зі Збройних Сил України.

В 2022 році Валентин Михайлович знову був мобілізований. Служив у 67 бригаді Українського добровольчого корпусу.

Він до останнього подиху залишився вірним військовій присязі захищаючи свою рідну землю від московитів. Не одне завдання завершувалось успішно завдяки його знанням військової справи. Він мріяв по перемогу, адже був переконаний, що без перемоги не буде України.

Поховали Валентина Михайловича Калину на Алеї Слави міського кладовища з усіма військовими почестями.

Про це пише Ватутінська міськрада