7 лютого 1954 року у Черкасах вийшов перший номер обласної щоденної газети "Черкаська правда". Нині друковане видання продовжує своє життя тільки під іншою назвою — "Черкаський край" та святкує свій 70-річний ювілей.
Про те, як втрималися в часи диджиталізації , та про роботу редакції розповіла Суспільному головна редакторка газети "Черкаський край" Тетяна Калиновська.
Тетяна Калиновська очолила колектив газети "Черкаський край" у 2011 році. Нині впевнено додає: читач "Черкаського краю" є в кожному районі, в кожному селі Черкаської області.
"Ми намагаємось охопити читача, як з лівого берега, так і з правого. Навіть створили візуалізацію такого охоплення. Почепили карту, і кожна публікація там відмічалась якоюсь наліпкою, тобто щоб ми бачили, про які райони ми не пишемо, а де в нас нагромадження інформації".
У колективі "Черкаського краю" працюють заслужені журналісти України. Деякі традиції бережуть ще від першого редактора "Черкаської правди" Євгена Вольцева. Утім, нині газета незалежна, як і наша країна, розповіла Тетяна Калиновська:
"Ми іноді жартуємо у себе в редакції, що сьогодні (у 21 сторіччі - ред.) газета — просто якась дивина. "Черкаський край" завжди була газета офіційна. Вона висвітлювала діяльність органів влади, офіційні публікації, звіти, тобто нами фактично керувала обласна влада. Але в незалежній Україні відбулося роздержавлення газет і владу змусили вийти зі співзасновників. Тому зараз засновником газети "Черкаський край" є трудовий колектив, тобто всі кошти на видання цієї газети ми заробляємо самі різними способами. Як і інші видання. Це і передплата, і реклама, і оголошення, й інформаційні послуги".
Попри труднощі газета виходить. На заваді не стала ні пандемія, ні повномасштабна війна:
"Наш місячний тираж — 9600 екземплярів. І це читач і в Черкасах, і в кожному районі, і селі".
За словами керівниці, головне завдання, яке ставлять перед собою працівники редакції, — подавати лише перевірену інформацію. А для того, щоб бути ближче до молоді, редакція створила вебсайт.
"Ми розуміємо, що суспільство йде вперед, і це абсолютно важливо і потрібно. Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми зрозуміли, що ця платформа не така надійна. І звернулися до Національної спілки журналістів України, аби там допомогли створити сайт у безпечній формі. І зараз ми теж власним ресурсом, власними силами наповнюємо його. Також колектив газети вирішив створити й соціальні мережі, аби отримати зв'язок із молодим поколінням людей".
За словами головної редакторки, оскільки читач — здебільшого сільське населення, то "Черкаський край" розповідає про те, як аграрії сіють, як забезпечують продовольчий фронт та як розвивається ситуація на фермах. Редакція газети отримує листи про творчість місцевих жителів, які також висвітлює.
"Наш журналіст Василь Марченко разом із волонтерами їздить на фронт з нашими газетами. Наші земляки, наші захисники хочуть прочитати, що відбуваються в них дома, аби на душі було спокійно, що у батьків і рідних все гаразд. Також Василь Марченко. збирає інформацію про наших земляків, наприклад, як воюють хлопці, про їхній побут, про їхні думки, й пишемо про це в газеті, аби батьки й рідні на цивільній території змогли це прочитати".
На думку пані Тетяни, газети не зникнуть та виходитимуть завжди:
"Вони вже не одне століття виходять. Чи виходитимуть газети, часто запитую у багатьох редакторів, коли буваю за кордоном. Один колега розповів, що вони житимуть ще сто років і переживуть нас. Тому що порівняти газети із чимось іншим дуже важко. Це різні жанри, різні напрямки. Хтось любить дивитися телевізор, хтось любить гортати інформацію в телефоні, а для когось є задоволенням взяти газету, відчути запах фарби й паперу, спокійно перечитати, можливо, зберегти цю газету. Тобто має свою цінність у тому, що та інформація, яка тут надрукована, буде зберігатися не одне століття, тому що газети є й в архівах, бібліотеках і музеях".
Під час війни "Черкаський край" видає газети чорно-білими, таким чином редакція ототожнює це з подіями в країні, пояснила Тетяна Калиновська. Працівники намагаються змінювати дизайн газети, щоб бути цікавішими та привернути увагу читача.
"Постійно думаємо, як використати якісь такі привабливі шрифти. Насправді це ціла наука. Звичайно, над цим працює фаховий колектив. Наші люди працюють десятиліттями, вони вже тут фактично пройшли всі щаблі й знають до найменших деталей, як це робити. Тому меж для вдосконалення немає, і ми думаємо про те, як і що змінити на наступний рік".
реклама
