5 квітня, на фасаді Сигнаївського ліцею з’явилася ще одна меморіальна дошка. Мешканці села зібралися, аби вшанувати пам’ять гідного сина української землі Олександра Гончарова, який загинув під час виконання бойового завдання, залишившись до кінця вірним військовій присязі. Герой був такележником у такележному взводі батальйону логістики.
Олександр Анатолійович Гончаров народився в Сигнаївці 8 грудня 1980 року. У 1987 році пішов у перший клас. У 1996 році закінчив 9-й клас і вступив до Васильківського професійно-технічного училища на спеціальність «тракторист». Після закінчення ПТУ Олександр працював в рідному селі на комбайні разом з батьком Гончаровим Анатолієм Івановичем. У 1998 році пішов в армію, служив у Білій Церкві. Після закінчення служби продовжив працювати в колгоспі трактористом. На роботі всі його поважали та цінували за золоті руки. Останнім часом Олександр жив в селі Веселий Кут, де й працював.
26 січня 2023 року добровольцем пішов на війну, аби захистити Батьківщину від лютого ворога. Загинув Олександр 28 листопада 2023 року поблизу населеного пункту Підстепне Херсонської області. Похований у рідному селі Сигнаївка 7 грудня, а 8 грудня йому мало б виповнитися 43 роки.
У мужнього воїна залишилися мати, сестри, брати, син Женя та цивільна дружина Юля.
У пам’яті друзів, близьких, побратимів він назавжди залишиться світлою, доброю, роботящою людиною, справжнім чоловіком, найкращим батьком і прикладом для сина й вічним болем для матері, у якої кровожерна війна навіки відібрала дитину...
У церемонії відкриття меморіальної дошки полеглому захисникові взяли участь жителі Сигнаївки — рідні й друзі Олександра, учителі, представники влади.
Право відкрити меморіальну дошку було надано матері загиблого Героя.
Свої щирі співчуття родині, близьким та друзям висловив в.о. міського голови Олег Кошовий. Він наголосив, що Олександр був справжнім патріотом країни, мужнім воїном, який до останнього подиху боровся за свободу та незалежність України. Олександр віддав своє життя за наше майбутнє й назавжди залишиться в серцях вірним сином Батьківщини, прикладом гідності та мужності.
Микола Федоров, офіцер I відділення Звенигородського РТЦК і СП, також висловив глибокі співчуття родині полеглого захисника, подякував матері Олександра, Зої Михайлівні, за виховання сина, зазначивши, що його подвиг в ім’я майбутнього не буде забутий ніколи.
Наступною до присутніх зворушливо звернулася староста Сигнаївського старостинського округу Оксана Авер’янова, яка зазначила, що в її пам’яті Олександр назавжди залишиться Героєм. Добрий, усміхнений і дуже-дуже працьовитий. Крім того, вона зазначила, що кожна звістка про загибель наших хлопців ятрить душу, і неможливо звикнути до цього болю.
Багато українських родин мають власну таку історію про загиблого на війні сина чи доньку, які віддали життя за Україну. Їхні розбиті серця загоїти нелегко.
Важко говорити, важко підібрати слова…
Директор Сигнаївського ліцею Євгеній Бесараб відзначив великий героїзм та самопожертву вихованця школи, який став справжнім символом мужності та патріотизму, а також висловив щирі співчуття всій великій родині Гончарових.
Чин освячення меморіальної дошки провів священник Православної церкви України отець Петро Блонський.
Потім усі присутні вшанували Героя, поклавши квіти до меморіальної дошки.
Відтепер пам’ятний знак на стіні ліцею буде постійним нагадуванням сучасникам і нащадкам про патріотизм і героїчний подвиг захисника рідної Батьківщини, інформує Шполянська міськрада.
Фото міськради
