Радник, а не заступник. Радник, а не спеціаліст (спеціалістка) профільного управління чи департаменту. Навіщо потрібна посада радника голови адміністрації і що в ній такого, що приваблює працювати без фінансової винагороди? Попри те, що імена своїх радників та їх кількість голови ОДА (ОВА) воліють не афішувати, ми зуміли їх порахувати й ідентифікувати.
Радник — дійсно одна з найбільш загадкових посад в Україні, каже голова правління Громадської організації «Антикорупційний штаб», юрист Сергій Миткалик. «Вони відіграють роль так званих «сірих кардиналів» у державних органах, мають доступ до державних органів, але на них зазвичай не поширюється антикорупційне законодавство. Тобто вони навіть не зобов’язані подавати електронні декларації. Фактично впливова посада з мінімальною відповідальністю», - коментує фахівець Радники можуть не отримувати винагороди за свою діяльність. Тож виникає запитання: чому вони займаються цією діяльністю і що може стояти за такими призначеннями.
«Сірі кардинали»: хто стає радниками голів ОДА
Можливість призначення радників на посаду визначена Законом України «Про місцеві державні адміністрації». Зокрема, зазначено, що голови місцевих державних адміністрацій утворюють для сприяння здійсненню повноважень місцевих державних адміністрацій консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, служби та комісії, члени яких виконують свої функції на громадських засадах, а також визначають їх завдання, функції та персональний склад.
Юрист «Антикорупційного штабу» звернув увагу на те, що у кожному відомстві є документи, які визначають статус радників очільника цього відомства. Наприклад, у Міністра внутрішніх справ, Міністра культури тощо. У міських голів і очільників ОДА чи ОВА також є свої внутрішні документи щодо радників. Положення про радників голови обласної державної адміністрації приймається відповідним розпорядженням голови. Такі нормативно-правові акти оприлюднені на сайтах ОДА. Радники можуть працювати як на громадських засадах, так і на оплачуваній основі.
«Радники на громадських засадах – це зазвичай фахівці у певній галузі, які дійсно радять очільнику у вільний від основної роботи час у цій галузі, – продовжує Миткалик. – Просто вони мають окремий вид зайнятості, який не дозволяє їм обіймати чиновницьку посаду».
Тобто це свого роду вид експертної громадської активності. Інша справа, коли радник – на оплачуваній посаді. І в цьому випадку можуть виникати питання, чи доцільно фінансувати радників коштом бюджету, чи ні.
«В такому випадку варто слідкувати, хто стає радниками у голови відомства, — каже Сергій Миткалик. — Іноді перед призначенням на посаду голова бажає придивитись до кандидата. Після цього призначає на відповідну посаду в облдержадміністрацію. Інколи він дає шанс другу або бізнес партнеру: це можуть бути люди, які нещодавно звільнились зі скандалом з посади або політичні соратники. Нерідко посада радника – це спосіб перечекати певний час для політика перед більш значущим призначенням».
Також призначення радником замість іншої штатної посади може відбуватись через відсутність відповідного рівня освіти або досвіду, чого вимагають певні посади. Відтак, міському голові або голові ОДА (ОВА) простіше призначити радником і покласти певні обов’язки на людину, яка не відповідає посаді.
Кількість радників на громадських засадах та на оплачуваній роботі в кожній з обласних адміністрацій України станом на лютий — березень 2024 року відрізняється. В Черкаській ОДА в голови є 11 радників позаштатних. Штатні на оплачуваній роботі не вказуються.
Отже, список радників такий:
Євгенія Вірлич, заступниця Голови правління ГО «Антикорупційний штаб»
реклама
Коментарі
Не тільки. В моїй свиті є ще безліч тих, корабельних панночок.
Стрічка RSS коментарів цього запису