Книга від імені малого корсунчанина про очікування тата з фронту вийде після того, як батько загинув

Коли корсунчанка Аліна Отземко писала свою книгу «Чому тато не вдома?» - отримала звістку про те, що її чоловік, боєць 44-ї окремої мехбригади, загинув на фронті.

Книгу Аліна писала від імені їхнього з Василем сина, ілюструвала малюнками з їхніх реальних сімейних фото, пише «Козацький край».

Тепер для малого Юрка вона написала: «Наш тато вже не буде жити вдома. Але обов’язково житиме у цій книзі, бо вона – пам’ять, яка залишиться про нього назавжди…»

Випускник істфаку Черкаського національного університету ім. Хмельницького, вчитель Квітчанської школи не повернувся з поля бою в червні 2024-го. Аліна переповідає описання бою чоловіковими побратимами: «Підійшов надто близько до пі*арів. Його підпустили. Вистрелили в ногу, щоб узяти в полон. Але полон - це не наша історія. Василь відстрілювався. Потягнув за собою п*дара. Взяти у полон його не змогли…» Розповідає, що Василь, який з першого дня «повномасштабки» пішов воювати вже вдруге, був у ворожих списках на ліквідацію як доброволець АТО (з фото, даними і навіть старою адресою) ще з 2015 року. «З усіх можливих варіантів він обрав найкращий. З полону він би просто не повернувся», - говорить жінка.

Василь Отземко був справжнім Учителем – тим, хто закріплює сказане дітям на уроці практикою – власним прикладом. У 2016 році переміг на обласному конкурсі «Учитель року» в номінації «Захист Вітчизни» - вже тоді він був ветераном АТО, тож знав не з чуток, про що розповідає учням…

У серпні 2021 року знову прославив рідну школу у Квітках Корсунь-Шевченківського (тепер – Черкаського) району – цього разу вже на всеукраїнському рівні. Журі найпрестижнішої серед учителів премії Global Teacher Prize Ukraine назвали вчителя всесвітньої історії, громадянської освіти, захисту Вітчизни, історії України і правознавства в числі 50 найкращих вчителів держави.

Учні Василя Отземка вже тоді створювали перші в селі танцклуби, перемагали в обласних олімпіадах і, попри стереотипи про сільську освіту, більшістю вступали в університети. «На уроках півфіналіст як ветеран АТО виховує у дітей патріотизм, проводить археологічні розкопки трипільської культури та режисує знімання мініфільмів. Освітня мрія педагога — створити Центр національно-патріотичного виховання, щоб поєднуватиме історичну, спортивну, мовну та допризовну підготовку молоді. Як педагог, виховує власним прикладом», - говорилося у звіті Global Teacher Prize Ukraine.

Приклад учням вдався, але занадто дорогою ціною…