Ветерани, військові, які у відпустці та їхні родини цими вихідними мали змогу побувати біля пантеону Героїв, прогулятися до Гайдамацького ставу, послухати екскурсію та потім долучитися до майстер-класів на локаціях «Крутого замісу».
Більшість кажуть, що такі заходи необхідні, щоб відволіктися від важких думок, розвіятися і просто отримати якісь емоції.
– Тут родини військових. Та, власне, хто у нас зараз в країні не з родин військових. Багато хто воює. І звісно, це складно. У мене служить брат. Переживаємо, хвилюємося. Відповідно, от довідалася про такий захід і коли сказали, що залучають родини військових, вирішила теж поїхати, бо я не була ще тут на Холодноярщині. Цікаво, гарна природа, тут наша історія, – каже звенигородчанка Юлія.
Ветеран Анатолій Васильович Бадрак з Катеринополя. Каже, був командиром бойової машини, тоді водієм. Нині списаний.
– Я своє відвоював. Тут, в цивільному житті ще треба налагодити якось життя, знайти тепер себе. Згадувати те, що було, не хотів би. Краще якось справді відволіктися і тому поїхав на захід, послухати ось концерт, - каже Анатолій Васильович.
Серед тих, хто приїхав на Чигиринщину, – Валерій Чепурний з дружиною. Сам він з Черкас. У 2014 році Валерію вдалося вирватися з Іловайського котла. Далі були бої за Дебальцеве, потім – важке поранення. Лиш нещодавно він демобілізувався.
– Дружина он стежить за мною, щоб не говорив з хлопцями про важке… А як не говорити, якщо були і поранення, контузії, й своє, і чуже. Тому зараз лишити хлопців так не можу. Чим можу, допомагаю побратимам, їжджу, інколи й з дружиною на схід. А що треба хлопцям насамперед? Зараз це дрони. Та й сам розумію, що без вибухів інколи не можу. Треба чути фронт. Але, звісно, треба якось відволікатися, бо ніяка людина не витримує. Тому ось і вирішили поїхати, прогулятися, послухати концерт, - каже Валерій Чепурний.
Сьогодні до Холодного Яру приїхали представники Маньківки, Монастирища, Звенигородки, Черкас, Христинівки тощо. Всього близько сотні осіб.
Координатор ГО Маньківської громади «Чужих бід не буває» Вадим Скорик організував приїзд на захід дружин військовослужбовців, волонтерів.
– Завдяки керівництву нашої громадської організації намагаємося родини військових возити по можливості на такі екскурсії. Крайня така екскурсія була в Софіївку. Їздили і в Київську область в один з зоопарків. Важка зараз ситуація і слід якось допомогти людям відпочити. Ось тут одна є жінка, в неї загинув чоловік. І вона каже мені, ось тут на заході трішки посиділа, відпочила і на якусь мить не концентрувала увагу на тому, що сталася така трагедія. Я розумію, що громадська організація не замінить функцій держави. Але ми можемо покращити психологічний стан членів родин захисників, - каже Вадим Скорик.
Поїздка стала можливою завдяки співпраці громадської організації «Чужих бід не буває» за підтримки програми реінтеграції військових та ветеранів «МХП Поруч», яку розвиває компанія МХП.
– Працюємо з родинами військових, зустрічаємося з матерями, іншими членами родини. Нещодавно робили для таких родин екскурсію в Умань. Цього разу вирішили привезти людей на Холодноярщину. Тут постійно люди боролися за свою свободу. Це особливий край. І хочемо, щоб люди тут набралися сил, відпочили. Поклали квіти до пантеону Героїв, пройшлися до гайдамацького ставу, тоді поїхали на локацію «Крутого замісу», де був концерт, майстер класи, - зазначив керівник громадської організації «Чужих бід не буває » Іван Полудень.
Всього організація налічує тисячу родин, якими опікується, але тісно співпрацює з близько 150 родинами.
– Це наш актив. Це родини-волонтери, які самі активно працюють на перемогу, - каже Іван Полудень.
Програма «МХП Поруч» підтримує військових, ветеранів та їхні родини під час служби та після повернення з війни: від допомоги військовим частинам, юридичної та психологічної підтримки до медобстеження, лікування та реабілітації.
– Зокрема, зараз ми визначили, що слід підтримати 93-тю окрему механізовану бригаду «Холодний Яр». Маємо закупити два квадрокоптери і передати захисникам, – каже Іван Полудень. – Нам слід гуртувати такі родини, об’єднуватися. Більше того, ми знаємо такі об’єднання по районах, що печуть якусь продукцію для захисників, готують пайки, то ми їм намагаємося по можливості допомагати.