Серед членів добровольчого формування черкаської тергромади є жінки. Вони працюють на різних посадах — від діловода до кулеметника.
Роботу виконують на рівні з чоловіками, розповіла Суспільному помічниця командира Анна Сакун. Загальну кількість добровольців не називають з метою безпеки.
До Дня захисників та захисниць, який відзначають 1 жовтня, — історії трьох жінок, які поєднують цивільне життя й службу у воєнізованому підрозділі.
У мобільній вогневій групі, яка захищає небо над Черкащиною з трьох членів команди — дві жінки. Одна з них, на позивний "Мамайониш", у цивільному житті продавчиня, у загоні — стрілець. Долучилася до добровольчого формування тергромади з перших днів повномасштабної війни, аби бути поряд з чоловіком.
"За чоловіком пішла, бо куди він, туди і я. Треба допомагати чоловікам, адже хто як не ми? Усі ми сім’я", — пояснила Мамайониш.
На повітряні цілі "полює" за допомогою стрілецької зброї.
"Спочатку ми маємо побачити ціль в тепловізор, потім отримуємо команду вогонь і стріляємо. Мені хочеться допомогти чимось – мрію збити «шахеда»", — розповіла Мамайониш.
Поруч в команді — Балтика, — спостерігачка, навідниця. ЇЇ шлях до ДФТГ починався з волонтерства. Потім була інструкторкою з тактичної медицини, а місяць тому долучилася до мисливців за "шахедами":
"Як би мені цього не хотілося, але є низка причин за яких я не можу бути в ЗСУ. А тут себе знайшла і тут я поруч з домом".
Своєю мотивацією та натхненням Балтика вважає родину — усі її члени носять піксельну форму, тому й для неї честь продовжувати сімейну справу:
"Мій чоловік проходив службу. А мої тато та два брати нині служить. Усе що я можу зробити — можу зробити це тут, а не сидіти як цивільна вдома і просто спостерігати та читати новини".
Коли рація сповіщає про сигнал повітряної тривоги й наближення російських дронів в бік Черкащини, захисниці вирушають на позиції. Поділилися, що незабаром сподіваються додати на свій борт ще один малюнок збитого "шахеда".
Переселенка з Чернігова Тетяна Светюха теж знайшла своє покликання в добровольчому формуванні територіальних громад — навчає людей користуватися зброєю. Пригадала, що два роки тому сама була ученицею таких тренінгів:
"Спочатку, коли я прийшла на перше навчання, то мені було страшно брати зброю в руки. Тоді це було вперше. Це нині я розумію, що не потрібно боятися зброї. Адже за правильного використання вона може врятувати життя".
Раніше Тетяна працювала вихователькою в дитячому садку та мала власну справу, проте із червня доєдналася до лав добровольців:
"Коли є вільний час, то краще його використати задля нашого мирного майбутнього. Бо якщо ти любиш Україну, то не гроші важливі, а наше майбутнє і нашого покоління", — пояснила Тетяна.
Серед учасників добровольчого формування черкаської тергромади вісім відсотків — жінок, розповіла помічниця командира Анна Сакун. Жінки виконують таку ж саму роботу як і чоловіки.
"Жінки, які до нас приходять — мегамотивовані. Вони «заточені» на те, щоб робити більше користі й загалом працювати більше. Загалом більшість добровольців від нас рано чи пізно переходять в лави Збройних сил України. Також багато залишається на місцях на які немає кому прийти, бо чоловіків усе менше й менше. Тому ми зацікавлені в тому, щоб більше жінок було у формуванні. Тут можна обрати той напрям, який вам цікавий. І ніхто не засудить та не скаже, що ти не зможеш", — деталізувала Анна Сакун.
реклама