Куди дівають 100 тисяч тонн непотребу з Черкас?

Щорічно з Черкас вивозять 100 тисяч тонн сміття на полігон, який відкрили у 2010 році. Проте нині він перевантажений, а до 2030 року в Україні захоронення відходів планують заборонити.

Нині, аби зменшити навантаження та вивозити на полігон лише побутові відходи, у місті облаштували спеціальні контейнери для роздільного сортування, розповів Суспільному директор департаменту дорожньо-транспортної інфраструктури та екології Сергій Отрешко.

Черкащанка Тетяна Кавальчук шість років сортує сміття. За її словами, цю звичку декілька років тому запровадила і на роботі. "Чарівний куточок сортування" — так нині називає це місце:

"Збираємо макулатуру, петпляшки, поліетилен, тетрапаки, алюмінієву банку, скляний посуд, пляшки і консервні бляшанки. До повномасштабного вторгнення ми зазвичай викликали таку організацію, яка все вивозила під ключ і платила нам за це гроші. Після повномасштабного ми частково віддаємо волонтерам. Наприклад, макулатуру вони здають і закуповують потрібне для військових".

Інше сміття вивозять у міські контейнери. Дещо ж, за словами Тетяни, доводиться відправляти на переробку в інші міста:

"Я дуже сподівалась, що в 2022-2023 роках в Черкасах з’явиться пункт приймання тетрапаків на переробку. Якби не повномасштабне вторгнення, він би з’явився, а зараз я змушена збирати це в коробку і відправляти в Київ організації. Я плачу за пересилку кошти, тобто я розумію що це мій внесок в переробку. Я знаю що деякі речі переробляються в Черкасах, наприклад петпляшки, поліетилен, флакони з-під хімії — це вже такий крок вперед. Але мені б дуже хотілось, щоб принаймні на центральний регіон України був завод з глибокою переробкою сировини і щоб в Черкасах була облаштована сортувальна лінія, де люди б могли привезти і досортувати, а фахівці допомогли це все систематизувати".

Знайшли, куди віддати і фантики від цукерок, прокоментувала жінка:

"Є мішечки, які набиваються таким м’якеньким холлофайбером, наприклад, але один із класних наповнювачів — це такі «шуршики» порізані. Вони тримають форму дуже класно і одна наша знайома шиє такі мішки, а ми вже два роки як збираємо цукерочні фантики з різних наших заходів, щоб це набити і зробити такий мішок. Такий «шуршик» не переробляється, він може йти тільки на спалювання, а тут ми знайшли класний спосіб його використати".

Біля багатоповерхівок, де облаштовані місця з контейнерами сортувати набагато легше, ніж в приватних секторах, вважає Тетяна Кавальчук:

"Я живу в Дахнівці і у нас влітку стояли окремі контейнери для збору — це було дуже зручно. А потім кудись вони зникли і я зараз шукаю, куди мені найкраще вивозити сміття. На жаль, у нас немає системи збору на спалювання того, що не переробляється. Це, наприклад, різні пластикові стаканчики, одноразовий посуд і так далі, те, що інколи трапляється в господарстві, але ти розумієш, що воно не переробляється ніде і ти змушений викидати на полігон. Викинути — це завжди легше, ти взагалі жодних зусиль не докладаєш до цього. А коли ти починаєш системно підходити, то тут головне не кидатися зразу на все. Починати поступово".

Пластик, скло, алюміній, тетрапаки — збиранням та вторинною переробкою цих матеріалів у місті займаються приватні фірми, які і встановили свої контейнери, розповів Сергій Отрешко. Але з початком повномасштабного вторгнення їхня кількість зменшилася.

У деяких мікрорайонах міста можна знайти пункти прийому макулатури. В одному з таких три роки працює Анатолій Печериця. Він пояснив, що приймає:

"Приймаю книги, картон, тобто все, окрім лотків яєчних, шпалерів, пакетів з-під кефіру, соків, — тому що вони клеєні і для переробки не підходять. Приїжджає машина, забирає макулатуру на склад на Бакалію, бо там основний склад, а потім макулатуру на переробку везуть".

Назбирати потрібно до двох тонн продукції, тоді її відправляють на переробку і виготовляють туалетний папір та серветки. Нині клієнтів поменшало, зазначив Анатолій. Тому в іншому кутку свого приміщення збирає склотару.

"Збираю пивні пляшки, склобій, банки з-під соку, алюмінієві банки. В мішки складую, теж машина приїжджає і на переробку все забирають".

Для побутового сміття у Черкасах встановили 356 контейнерів. Це відходи, які утворюються в результаті життєдіяльності людей. Щоденно забрати їх на маршрут виїжджає десять сміттєвозів, розповіла начальниця відділу з вивезення побутових відходів комунального підприємства "Черкаська служба чистоти" Тетяна Рудик:

"Ми обслуговуємо як контейнери біля багатоповерхівок, так і садочки, підприємства, школи і приватний сектор. Для квартир вартість складає 36,80 гривень з однієї людини на місяць, для приватного сектору — 46,20 гривень з однієї людини на місяць. Наше комунальне підприємство вивозить побутові відходи з контейнерів. Пластик і скло вивозять інші фірми. Листя і гілля, тобто те, що ми прибираємо біля контейнерних майданчиків, все вивозиться на комунальне підприємство «Екологія». Тобто на загальний полігон побутових відходів органічні відходи не вивозяться".

Сортування допомагає зменшити кількість відходів і потрапляння на полігон сміття, яке роками не розкладається і забруднює природу, пояснила Тетяна Рудик. На деякі види сміття потрібно замовляти окрему послугу.

"Якщо ти робиш ремонт, будь ласка, замов послугу і до тебе приїде машина, це все вивезе. Не бажано це складувати біля контейнерів і створювати антисанітарний стан на контейнерних майданчиках", — додала Тетяна Рудик.

Послуги із вивезення великогабаритних та ремонтних відходів у Черкасах надає і управлінська компанія "Нова якість". Як повідомили у пресслужбі компанії, для цього визначили 240 майданчиків, з яких на міський полігон згідно із встановлених договором норм вивозять чотири тисячі кубометрів щомісяця. Та найпоширеніша проблема — на таких майданчиках знаходять і тверді побутові відходи та сміття підвищеного класу небезпеки, яке потрібно утилізовувати окремо.

У Геронимівці біля багатоповерхівок облаштований майданчик з контейнерами для всіх видів сміття, розповідає директор комунального підприємства "Геронимівка" Олександр Тимарський:

"Вивезення сміття відбувається три рази в тиждень службою чистоти. На даному майданчику працює людина, яка підтримує порядок".

Із сортуванням тут ситуація складніша, ніж у місті. Бо навіть наявність відеокамери не зупиняє людей викидати сміття поза спеціальними майданчиками, додав чоловік:

"Допомагає поліція, по номеру машини ми з’ясовуємо хто власник транспортного засобу, потім з’ясовуємо, де він проживає і як правило він сплачує кошти у комунальне підприємство за той об’єм сміття, який він вивіз".

Окремо встановили і контейнери для сортування скла та пластику. Таких місць у селі вісім. Та не всі дотримуються правил користування ними, прокоментував Олександр Тимарський:

"Людина набрала вдома мішок пластику, несла, але сил не вистачило, щоб це все помістити у майданчик. Тобто повинні приїжджати працівники комунального і наводити лад, щоб біля відповідних майданчиків не було смітників".

Умови для сортування є, тому від людей потрібна лише свідомість у цій справі, вважає пан Олександр:

"До початку війни у Верховній раді хотіли прийняти закон про введення екологічного інспектора у громади, який би мав право складати адміністративні протоколи, щоб надалі людину можна було притягнути до адміністративної відповідальності. Але в зв’язку з тим, що почалось повномасштабне вторгнення, законопроєкт зараз знаходиться без руху. Я вважаю, що це була б не зайвим. Тому що проблема не тільки нашого села, не тільки нашої громади. Це проблема загальнодержавного рівня".

За вивіз сміття у Геронимівці одна людина щомісяця сплачує 25 гривень. Тракторист Олександр Руденко розповів, що у громаді придбали сміттєвоз, який окремо надає послуги вивезення з приватних домоволодінь у трьох селах. Тут збирають сміття щоп’ятниці.

"Побутові відходи не дуже люди сортують. В основному складають все підряд. Рідко хто нормально сортує", — зазначив чоловік.

Жителька Геронимівки пані Катерина біля двору виклала і свій мішок:

"Сміття в мішки складаю та й все. Щось сортуємо, щось ні".

Папір, скло, пластик комунальне підприємство вивозить окремо в ті організації, які займаються перероблюванням, пояснив Олександр Тимарський. А от все, що збирають біля приватних секторів, вивозять на полігон:

"Те сміття ніхто не сортує. Якщо люди, які проявляють свідомість і проживають в приватному секторі, вони до найближчого контейнера можуть виносити. Ті, хто свідомий, і пластик, і скло складають у контейнери, де їм зручно. Все інше, що в мішках вантажитися в трактор, по графіку вивозиться на утилізацію".

Познімати стан сміттєвого полігону кореспондентам Суспільного не дозволили у зв’язку із воєнним станом. Та за 14 років експлуатації нині він перевантажений, розповів Сергій Отрешко. Тому міськрада готує проєкт на облаштування нового полігону, який буде поруч із нинішнім:

"Але розміри земельної ділянки, які там є, дозволяють зробити полігон приблизно вдвічі менше, ніж той, який почав роботу у 2010 році. Тобто ми цю проблему років на пʼять можемо відстрочити".

У планах на 2025 рік створення міського пункту приймання негабариту, додав Сергій Отрешко:

"Це буде безкоштовно. Нам простіше зробити безкоштовно, але щоб везли саме в контрольоване місце, а не висипали будь-де".

Зі слів Сергія Отрешка, одним із варіантів вирішення проблеми утилізації та переробки сміття в місті є будівництво сміттєспалювального заводу:

"Ми працюємо з Європейським банком реконструкції та розвитку щодо можливого фінансування будівництва такого заводу на європейському обладнанні. Чому спалювання, а не перероблювання, — це трошки неправильний підхід. Тому що все сміття переробити неможливо в принципі, тому фраза «сміттєпереробний завод» не правильна. Сміттєпереробний цех в складі заводу з утилізації. А утилізація може бути теж шляхом спалювання, шляхом компостування. Будівництво полігону коштує 80 мільйонів гривень і це в цінах 2022 року. Тобто зараз це буде ще дорожче. Це досить великі кошти, тому ми працюємо зараз з Європейським банком, тому що бюджету Черкас не вистачить на те, щоб влаштувати такого роду об’єкт".

Після будівництва такого заводу можна буде змінити підхід і до розташування сортувальних контейнерів, додав Сергій Отрешко:

"Наразі це не зовсім упорядкована штука, тобто новий закон про управління відходами вимальовує інші вимоги до облаштування. В перспективі ми дійдемо до того, що баки і майданчики будуть виключно обслуговуватися одним оператором, який буде збирати і вивозити відходи. Ми йдемо до того, що забезпечення чистоти і санітарного стану в місті — це все ж наші повноваження і того ми його забезпечимо".

Тож, доки це питання не вирішене, Сергій Отрешко рекомендує містянам дотримуватися правил сортування на сміттєвих майданчиках, аби не погіршувати екологічну ситуацію.