Черкаси і Червонослобідська громада ділять межі своїх населених пунктів — землі в Долині троянд та набережну міста. Ці всі території, хоч і розташовані в межах обласного центру, але документально належать сусідній громаді.
Набережна Дніпра у Черкасах. Суспільне Черкаси
Як розповів Суспільному секретар міської ради Юрій Тренкін, нині, коли обоє погоджують генеральні плани своїх населених пунктів, місто хоче закріпити за собою право власності за територію, якою користуються й упорядковують ще з 60-х років.
На думку представників Червонослобідської громади, Черкаси не повертають, а "відбирають" цю територію, розповіла очільниця тамтешнього відділу містобудування та архітектури Ірина Ільченко. Саме тому це питання нині вирішують в суді.
"Ми звернулися до суду і в першій інстанції скасували рішення про затвердження актуалізації генерального плану", — прокоментувала Ірина Ільченко.
За словами архітектора, заступника міністра розвитку громад у 2019-2020 роках Юліана Чаплінського, причина суперечки — вартість земель:
"Земля на воді очевидно дорога і вона буде виставлена, продана чи буде здана в оренду".
З 1 січня 2025 року в Україні набуде чинності закон, згідно з яким кожна громада повинна розробити Комплексний план просторового розвитку. За словами Юліана Чаплінського, йдеться про місцеву містобудівну документацію. Без неї громади не зможуть, приміром, відвести землю під садочки чи школи, підприємці — розширити бізнес, а жителі — змінити цільове призначення своєї ділянки. Базується новий документ на чинному генеральному плані населеного пункту. Такий документ мають і Черкаси, і Слобода.
Набережна Дніпра у Черкасах. Суспільне Черкаси
За генеральним планом Слободи, який у 1992 році затвердила райрада, водна частина набережної Черкас належить селу. Про це на засіданні обласної архітектурної ради розповіла начальниця відділу містобудування та архітектури Червонослобідської громади Ірина Ільченко:
"На чуже не ми не зазіхаємо. Хочемо, аби все було по встановлених законодавством документах".
Але, тоді, 32 роки тому, головний архітектор Черкас цей документ не погоджував, розповів директор міського департаменту архітектури та містобудування Артур Савін. До того, Державний комітет України по земельних ресурсах визнав ці всі порушення документально, тож Слобода не може брати генплан 1992 року за основу нового.
"У районі Долини троянд взагалі півтора гектара вигризають в мікрорайону Митниця. Забираються захисні споруди навпроти нашого річкового порту", — зазначив Артур Савін.
З його слів, Черкаси у своєму генеральному плані, не забираючи ні одного квадратного метра у наших сусідів, пропонували просто по 90 градусів йти в бік Золотоніського району:
"Місто Черкаси наполягає, що всі землі водного фонду, які знаходяться напроти міста Черкаси, повинні бути в складі міста до межі із Золотоніським районом".
Набережна Дніпра у Черкасах. Суспільне Черкаси
Про ці розбіжності в генпланах обох населених пунктів обласна архітектурна рада знає, додав начальник відділу містобудівної діяльності та містобудівного кадастру Черкаської обласної адміністрації Михайло Клименко:
"Є дві роздруківки – генеральний план міста Черкаси 2017 року розроблення, Харківпроєкт і генеральний план села Червона Слобода. Є незначні невідповідності вони в них".
Неточності у документах виникли через те, що водна частина навпроти нинішніх Черкас належала селу Червоне. Як розповів Михайло Клименко, у 1958 році, під час будівництва Кременчуцького водосховища, населений пункт затопили і землі відійшли Слободі.
Як так сталося — невідомо, але тепер це питання слід врегулювати, додав Михайло Клименко:
"Я не знаю хто до цього був причетний, яким чином таку графіку донесли до затвердження".
Тепер, коли Черкаси всю цю територію (від дамби до очисних споруд) включили до перспективного плану міста, Слобода бореться за свої права.
"Черкаси без наших погоджень, без нашого відома встановили на нашій території перспективну межу, тобто на розширення. Почали писати у всі інстанції: до прокуратури України, до Національної поліції, президенту, потім писали Верховній Раді про те, що наші землі відходять і щоб вони вжили заходів. Також ми звернулися до суду", — розповіла Ірина Ільченко.
Нині, додала пані Ірина, Слободі вдалося скасувати рішення про затвердження актуалізації генерального плану міста. Але такі дії села можуть заблокувати роботу обласного центру на найближчі кілька років, пояснив депутат обласної ради Вадим Гайович:
"Ви за лохів тут всіх вважаєте? Це хто вам порадив так зробить? Щоб створить проблеми області? Обласному центру створить проблеми? Щоб потім ми в судах з цим вашим генеральним планом ходили і три роки чи на чотири заблокувався повністю розвиток міста".
Проблеми дійсно будуть в обох рад, розповів архітектор, заступник міністра розвитку громад у 2019-2020 роках Юліан Чаплінський. Якщо з 1 січня новий закон набуде чинності, а міська й сільська ради не матимуть затверджених генпланів, вони не зможуть провадити будь-які земельні дії:
"Хтось хоче переоформити земельну ділянку, хочуть збільшити чи зменшити межі, змінити їх форму, щось збудувати. Будь-які операції, яка вимагатимуть і потребуватимуть «залазити» в кадастри і змінення показників, будуть зупинені. Черга охочих буде накопичуватися. Я думаю, що в тому плані Черкасам буде більш боляче, бо там більше відбувається якихось операцій і їх тисне набагато більше".
Чому за дії керівників мають відповідати звичайні люди, вони не розуміють, розповів житель Слободи Віталій Бортнік. Але вважає, що віддавати свою територію його громада не повинна:
"Це ласий шматок — прибережна смуга. І всім хочеться ближче до води, ближче до лісу. Скоріше всього хочуть там щось побудувати: чи це ресторанно-розважальний комплекс, чи це будівництво якогось чергового хмарочоса. Боротись селу з містом буде важко, оскільки якась корупційна частина може бути. Але це потрібно".
Черкасець Олександр проживає на Митниці. З його слів, пляж має належати місту, а Слобода — не претендувати на чуже:
"Я думаю, що й Руська поляна може так казати, а також Хацьки, Худяки. Це марнотратство і люди гають час не на те".
Зараз на проєкти і суди обидві громади витрачають бюджетні кошти, забувши, що землю можна один в одного орендувати, додає житель Слободи, депутат сільської ради у 2010-2015 роках Віталій Гузь:
"Тут я вбачаю так, що місто хоче безплатно просто ласий кусок, який знаходиться поблизу міста. Це просто бюджетні кошти тратяться — судові збори, тяганини. Якщо можна було б домовиться, або в оренду, або за зміну адмінтериторій, було б добре".
Нині єдиний вихід — анулювати обидва генплани і вже потім у межах закону разом визначати, де чия територія, додав Юліан Чаплінський:
"Або рухатися в міру того, хто має кадастровий номер і хто немає. Якщо, наприклад, Черкаси мають кадастровий номер, то для мене, напевне, існували б вони, як перші, хто має право. А у випадку, якщо вони зараз борються винятково за містобудівну документацію, де наклалися ці землі, тоді насправді це треба вирішувати полюбовно і обґрунтовувати не тільки від того, хто перший добіг, а від того, які економічні, географічні умови мають".
Так, цього разу генплан Слободи обласна артхітектурно-містобудівна рада не погодила. І дала тиждень для обох громад, аби ті розібралися з межами, пояснив один з її спеціалістів Валерій Борець. Лише після цього зможуть братися за розроблення комплексних планів:
"На основі меж буде уже розроблятися і коригуватися село Слобода. Це перші кроки, які необхідні для проєкту села. Це з цього починається".
За словами секретаря Черкаської міськради Юрія Тренкіна, Черкаси до діалогу готові, але залишаються на своїх позиціях:
"Не може ОТГ, яка має 11 тисяч жителів, претендувати на межі міста Черкас, де є, як ви знаєте, дуже перспективний розвиток набережної, перспективний розвиток всіх територій. Більшість територіальних громад навколо Черкас рано чи пізно об’єднаються з успішною Черкаською міською територіальною громадою, тому що вони її фінансово не можуть забезпечувати зі своїх податків".
Такої ж думки депутати Черкаської міської ради, додав Сергій Рубан:
"Вони, не межуючи з Черкасами, в частині нашої набережної, парку Європейський і взагалі всієї вулиці Героїв Дніпра і Князя Ольгерда, ці землі намагаються забрати собі. Це вже в стилі росіян, які про якісь споконвічні землі починають розповідати".
Зв’язатися з головою Червонослобідської громади Олександром Литвиненком, аби дізнатися його позицію, Суспільному не вдалося. На телефонні дзвінки він не відповідає.
реклама
Коментарі
Чому актуалізацію розробляє якийсь харківський проектувальник ,а не генеральний розробник генплану міста київський проектний інститут?
Зато з преміями і з/п в мерії все ок
Стрічка RSS коментарів цього запису