Черкаси можуть втратити Долину Троянд та набережну Дніпра

Де закінчуються Черкаси і починається село? Питання не таке просте, як може здатися на перший погляд. Дійшло вже до того, що конфлікт між Черкаською міською та Червонослобідською сільською громадами щодо встановлення адміністративних меж набув у регіоні значного резонансу. Суперечка охоплює не лише територіальну приналежність та юридичний статус таких об’єктів, як Долина троянд, набережна Дніпра та прилеглі вулиці в Черкасах.

Йдеться про вектор майбутнього розвитку міської та сусідніх сільських громад. Адже інтереси міста зачіпають й інші села — сусідні з обласним центром, такі як Руська Поляна та Будище.

Редакція ЗМІ.ck.ua спробувала розібратися у конфлікті, який виник між сусідніми громадами.

Історичний контекст

Межі між Черкасами та навколишніми селами неодноразово змінювалися на користь обласного центру. Так, ще 42 роки тому село Дахнівка стало мікрорайоном Черкас, а 2020 року селище Оршанець офіційно стало членом міської громади.

З початком реформи децентралізації та утворення об’єднаних територіальних громад питання адміністративних меж стало ще більш актуальним. Кожна з громад цінує один із найважливіших своїх ресурсів — свої землі. А з січня нинішнього року набрала чинності вимога до громад мати місцеву містобудівну документацію — Комплексний план просторового розвитку. Це означає, що лише з цим документом громада зможе відвести земельну ділянку під садочок, школу чи житло, підприємець — розширити свій бізнес, а звичайний житель — змінити цільове призначення своєї ділянки.

Ініціатори створення такого плану обґрунтовують його необхідність так: мешканці будуть упевнені, що біля їхніх дач раптом не виросте хімічний завод чи хмарочос. Комплексний план просторового розвитку території громади — це одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та документація із землеустрою. Він охоплює всю територію громади й не має терміну дії, проте гнучкий, адже зміни під наглядом громадськості можна вносити щороку. Саме вимоги актуалізувати документацію й розбурхали нове полум’я суперечки щодо меж.

Камінь спотикання

Спірні зі Слободою території, як кажуть міські посадовці, включають Долину троянд, набережну Дніпра та вулиці Сержанта Жужоми, Героїв Дніпра, Князя Ольгерда. Черкаська міська рада наполягає, що ці території є частиною міста й мають стратегічне значення для його розвитку, акцентуючи на необхідності збереження виходу до Дніпра.

Будь-хто з черкаських посадовців відстоював би прибережну зону, адже місто простяглося на 17 кілометрів уздовж берега Кременчуцького водосховища. Черкасці користуються багатьма вигодами такого сусідства, а влада в міру можливостей намагається розвивати ці території. А от чи зможе вкладати в розвиток цих територій сільська громада з бюджетом у рази меншим?

Зі свого боку Червонослобідська громада вважає ці землі своїми. На сторінці громади в соцмережі розміщено карту, відповідно до якої водні володіння слобідчан сягають мосту через Дніпро. За генеральним планом Слободи, який у 1993 році затвердила Черкаська райрада, навіть частина прибережної смуги Черкас належить селу.

Начальниця відділу містобудування та архітектури Слобідської громади Ірина Ільченко у коментарі ЗМІ.ck.ua підкреслила: "Ми маємо всі підстави вважати ці території частиною нашої громади й будемо відстоювати свої права»"

Представники громади наголошують і на історичній приналежності спірних територій до їхньої громади. Раніше ділянка поблизу Черкас належала кільком селам. Поворотним моментом стало формування водосховища — землі були затоплені. Загалом Кременчуцька ГЕС поглинула території 36 населених пунктів Черкащини, людей розселяли на інших землях чи в населених пунктах. Деякі села, як Червону Слободу, було перенесено із зони затоплення зі збереженням назви (торік Верховна Рада перейменувала населений пункт, прибравши з назви слово «Червона»).

Переступили межу?

Законодавство України передбачає чіткі процедури встановлення та погодження меж між громадами.

Ірина Ільченко показала старі документи з планами територій, порівняла їх із сучасними яскравими картами держгеокадастру на моніторі:

Почалося все з рішення Черкаської районної ради народних депутатів від 1993 року. Воно стосувалося меж усіх населених пунктів Черкаського району. В записці до нього зазначено: «…При формуванні території Червонослобідської сільської ради був врахований історичний аспект — використання земель до відведення їх під Кременчуцьке водосховище». Крім того, у 2020 році розпорядженням КМУ були чітко затверджені межі нашої громади", - відзначила Ірина Ільченко.

За її словами, непорозуміння виникло у період 2016-2017 років черкаські посадовці зробили проєкти генпланів обласного центру та включили до них землі Слобідської громади.

"Місто Черкаси без наших погоджень встановило на території нашої громади перспективну межу, розробивши проєкт землеустрою. Про це сільська громада дізналася з медіа. Але ж, щоб затвердити все це, потрібно узгодити документ із сусідньою громадою, пройти містобудівну раду в міністерстві, пройти стратегічну екологічну оцінку… Всього цього не було зроблено, а це — порушення вимог законів. Ми почали писати в усі інстанції — прокуратуру, національну поліцію, Президенту, у Верховну Раду. Після цього нам надали проект землеустрою на погодження, на що ми відповіли відмовою. Далі ми звернулися до суду та виграли справу в першій інстанції", - відзначила Ірина Ільченко.

Згідно з документами та картами Держгеокадастру сільській громаді, окрім водного плеса, також належить близько двох гектарів намитих на березі ріки площ біля черкаської вулиці Сержанта Жужоми. В сільській громаді наголосили: на жодні інші території чи пляжі обласного центру, які б знаходились на  вулицях князя Ольгерда, Героїв Дніпра або Володимира Великого, їм не належать і вони на них не претендують. Також немає й не може бути жодних заборон доступу до води для жителів. Свого часу районна рада планувала на намитій території котеджне містечко, але зараз усі ці плани — не дійсні. Адже Червонослобідська громада провела інвентаризацію й скасувала кадастрові номери ділянок на згаданій площі. Тут сформували ділянку під пляж і передали його в місцеве комунальне підприємство. Це — землі водного фонду, як відомо, там не може буде забудови.

Ірина Ільченко акцентує на питанні екологічної безпеки:

"З’ясувалося, що генплан Черкас передбачає намивання територій. Черкаське регіональне управління водних ресурсів щодо цього пише: «Проведення будь-яких робіт, в тім числі намивних, у межах дамби через річку Дніпро категорично заборонене, бо це може порушити її цілісність». Також йдеться, що на значній території берегової лінії водосховища передбачені намивні роботи, що змінює гідрологічний режим, а це суттєво вплине на екологічний стан та якість води і є недопустимим. Екологічна інспекція теж порадила відмовитися від подібних проектів".

Землю можна придбати… з аукціону

На рішення, що отримала в Черкаському районному суді Червонослобідська громада, юристи міської громади подали апеляцію, намагаючись відстояти актуалізацію генплану. 10 лютого в суді мала розглядатися апеляція щодо генплану Черкас, та представники міста попросили суд про перенесення засідання.

Ірина Ільченко розповіла, що під час недавнього засідання контактної групи з цього питання голова Руськополянської громади запропонував цікавий механізм: якщо місту потрібна територія, громади можуть піти назустріч — відповідно до законодавства, виставити ділянки на аукціон. Тож обласний центр може брати участь у такому аукціоні. Адже ніхто з сусідів Черкас добровільно не погодиться, щоб у нього відбирали ресурси.

Також слобідчани непокояться, щоб чиновники не повирішували все це на користь міста за спинами громад:

- Наша головна ціль — щоб громада не постраждала від таких рішень, — наголосила посадовиця. — Одна з основних загроз тут - екологічна небезпека. Не треба забувати, що поряд — очисні споруди, які обслуговують споживачів Черкас та підприємство «Азот», тож будь-які зміни можуть викликати непередбачувані наслідки.

Зони ризику для Черкас

За словами директора департаменту архітектури та містобудування Черкаської міськради Артура Савіна, наприклад, Держкомзем визнав порушення в документації, якою оперує сусідня громада. Таку думку він висловив під час засідання обласної архітектурної ради.

За його словами, старий генплан, який тоді навіть не узгоджувався з головним архітектором Черкас, не може лягти в основу нового генплану Червонослобідської громади.

Секретар міськради Юрій Тренкін у коментарі ЗМІ.ck.ua зазначив, що межі Черкас – це не просто лінії, а подальший розвиток Черкас.

“Відповідно до адміністративної реформи нові межі громад та районів мають бути затверджені. Сусіди мають погодити ці межі. Черкаси межують з трьома громадами. На мою суб’єктивну думку, Червонослобідська хоче «відтяпати» в міста найбільше — всю берегову лінію разом із виходом до води та інші території, що були закріплені за містом Черкаси”.

Він нагадав, що згадані прибережні зони поліпшувалися коштом громади міста — створювалися парки та сквери. У кращий бік змінилася вулиця Героїв Дніпра, окрасою стали пляжі.

«У разі затвердження генплану меж території Червонослобідської громади, в нас забирають близько двох гектарів землі в районі вулиці Сержанта Жужоми, у зоні ризику опиняється Долина Троянд, — повідомив посадовець. — Не лише водне плесо планують забрати — частина пляжів також може відійти в іншу громаду. За дорученням міського голови підготовлене звернення до Президента України, Кабінету Міністрів, Верховної Ради щодо цього кричущого питання. Ми щиро віримо, що будуть прийняті необхідні рішення щодо збереження територій міста… Сильна правова позиція на боці обласного центру, кілька судів ми вже виграли, Феміда має все розставити на місця».

За ініціативи Міністерства розвитку громад та територій України 4 лютого під головуванням заступника міністра провели онлайн-зустріч та обговорення цього питання з усіма учасниками процесу.

Не лише Слобода

Рік тому на позачерговій сесії Черкаської міської ради теж обговорювалися питання впорядкування меж. Тоді йшлося про землі Руськополянської громади. Зокрема, міські депутати відмовили в погодженні проєкту землеустрою щодо встановлення меж території Руськополянської об’єднаної територіальної громади.

Причина в тому, що руськополянці прагнуть, аби межі були такими, як уже затверджені для трьох сіл, що входять до цієї територіальної громади: Руської Поляни, Геронимівки та Дубіївки.

Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко на сесії пояснював:

— У нас, як у влади Черкас, інша думка — так складається, що певні території Руськополянської тергромади потрібні для подальшого розвитку обласного центру. Зокрема, для розбудови аеропорту та розв’язання деяких інших господарських питань. Наприклад, таунхауси, незаконно збудовані гаражі та магазини по вул.Руставі поблизу кладовища — це руськополянські землі.  Ці об’єкти перебувають у зоні відповідальності Руськополянської ТГ, але, де-факто, вони вже давно на території Черкас. Настав уже час впорядкувати межі наших громад.

Якщо двоє сваряться…

Визначення адміністративних меж безпосередньо вплине на бюджети та інвестиційну привабливість кожної громади. Справ щодо конфліктів довкола меж громад в Україні — достатньо. Є такі й на Черкащині: у Канівської громади — зі своїми сусідами, Паланської — з Уманською та інші. Є й рішення на ту чи іншу користь. Законодавчого механізму, як це просто вирішити, доки немає. Різні відомства та держоргани по-різному бачать статус спірних земель. Як арбітри в цій справі, своє вагоме слово мають сказати суд та фахівці міністерства.

Для Черкас це питання розвитку інфраструктури та залучення інвестицій. Важливо не допустити ситуації, як у народі кажуть: де двоє сваряться — третій користається. Слід знайти компроміс, який урахує інтереси кожної зі сторін. А для цього необхідний відкритий діалог між громадами.