реклама Делікат

У Черкасах 23 лютого відбулась мирна хода "Боремося, віримо, чекаємо, пам'ятаємо", присвячена 11-тій річниці російсько-української війни.

Мирна ходьба присвячена 11-тій річниці війни в Україні. Суспільне Черкаси/Анна Іщенко


До заходу долучились близько 250 людей, повідомила Суспільному співорганізаторка акцій "Не мовчи — полон вбиває" Оксана Коцуконь.

Мирна ходьба присвячена 11-тій річниці війни в Україні. Суспільне Черкаси/Анна Іщенко


Мирну ходу організували, аби нагадати людям, що війна триває з 2014 року, розповіла співорганізаторка Ганна Дерев'янко.

Мирна ходьба присвячена 11-тій річниці війни в Україні. Суспільне Черкаси/Анна Іщенко


"Ми, як завжди, нагадуємо про полонених, нагадуємо про те, що війна триває і потрібно боротися. Ми пам'ятаємо і хочемо, щоб люди пам'ятали, що війна триває не з 24 лютого 2022 року, що війна триває з 2014 року і ми маємо пам'ятати і згадувати всіх, хто віддав свої життя за нашу незалежність, за нашу свободу. І люди мають пам'ятати, що життя триває, але воно у когось, на жаль, або обірвалося, або триває в катівнях".

Учасники акції. Суспільне Черкаси/Анна Іщенко


Співорганізаторка акцій Оксана Коцуконь вважає, сила українців у єдності:

Учасники акції. Суспільне Черкаси/Анна Іщенко


"Беззаперечно тішить наші душі те, що людей насправді багато, ніби дуже, які пам'ятають про те, що вже одинадцять років ми боремося за нашу волю, незалежність. Сьогодні як ніколи Україна потребує підтримки, сьогодні як ніколи треба показати свою єдність. Потрібно кричати на весь світ, на всю Україну про те, що наші герої в полоні, наші герої не знайдені, наші герої не повернуті додому. Не забувати, що війна триває. Єднатися в боротьбі проти ворога, тому що тільки коли ми об'єднаємося, ми будемо насправді сильними".

Учасники акції. Суспільне Черкаси/Анна Іщенко


До акції доєдналась черкащанка Марія Конотопчик, її син зник безвісти у 2024 році у Роботине Запорізької області:

"Дев'ять місяців, як безвісти зник син. Виходжу кожен раз. Хапаюсь за кожну нитку. Скільки акції є, стільки й ходжу, у Києві ходила на акції, щоб наших Героїв не забували".

Учасники акції. Суспільне Черкаси/Анна Іщенко


Чоловік Валентини у полоні із 2022 року:

"Я вважаю, що мирні акції — це важливо для підтримки родин, і може це допоможе їх звільненню. Сни сняться, сподіваємось, що все буде добре. Тяжко, що діти в нас живуть в такому часі, тяжко, що ми всі це переживаємо, тяжко, що помирають старі люди, молоді, дітки маленькі, дуже тяжко".

Учасники акції. Суспільне Черкаси/Анна Іщенко


Черкащанка Вікторія щотижня приходить на акції. Її чоловік безвісти зник, тож намагається нагадати людям про свій біль:

"Я маю надію, що він живий, я його чекаю, і підтримую родини. Тільки той, хто так само когось шукає, той мене зрозуміє. Живу зараз, працюю в майстерні кікімор, по плетінню маскувальних засобів, як волонтер, це мене тримає. У мене чоловік — командир розвідроти, тому він завжди був у ризикованих ситуаціях, тому хвилювання було завжди. З 2015 року він обороняє Україну як доброволець. Коли розпочалася ця війна, нашій дитині було три роки, а нині, їй 14 років і вона отримала свій паспорт".

реклама

Коментарі  

 
-1 #1 Ортодокс 24.02.2025 13:08
Дуже жаль цих людей. Тільки у мене виникає стійке враження, що їхні проблеми нікого не цікавлять? Неймовірно гірко це усвідомлювати.
Цитувати | Поскаржитись на коментар
 

Додати коментар

Звертаємо Вашу увагу, що "Прочерк" - це майданчик коректних дискусій!

Цікаві новини звідусіль

bigmir)net TOP 100