У Черкасах журналістам України розповідали про ЄС і навчали протистояти російській дезінформації щодо нього

27-28 березня в Черкасах відбувся тренінг „ЄС: просто про складне” для представників медіа з усієї України. Організувало його представництво ЄС в Україні. Захід відбувся в конференц-зоні молодіжного простору імені Сергія Амброса (AMBROS HUB). Дизайн приміщення виконано в модному нині урбаністичному стилі лофт, який характеризується великим відкритим простором та наявністю промислових елементів у декорі. Тобто про Європу й Україну в ній говорили у приміщенні характерному для сучасної Європи.

Про ЄС нині в Україні знають начебто всі. І не дивно: хто не пам’ятає Євромайдану осені-зими 2013 року, який переріс у Революцію Гідності. І я 1 грудня був тоді разом з не менш як мільйоном українців на Майдані Незалежності в Києві. Усіх нас зібрала саме зміна курсу влади з євроінтеграційного на відверто проросійський, відмова від продовження підготовки до підписання угоди про асоціацію з ЄС. А також – кривавий розгін беркутівцями студентів, які напередодні вночі чергували на майдані, протестуючи проти антиукраїнських дій уряду Азарова.

Два дні з журналістами України працював Ніколо Ґаспаріні – пресаташе Представництва ЄС в Україні

З того часу минуло понад десять років. Важких років війни з росією, котра не хоче випускати Україну зі своїх кривавих лабетів. І водночас – поступового втілення в життя того курсу, за який у Києві поклала життя Небесна Сотня. Уже в березні 2014 року було таки підписано політичну Угоду про асоціацію з ЄС, а в червні того ж року економічну частину Угоди підписав новообраний Президент України Петро Порошенко. У 2016 році наша держава приєдналася до поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі з ЄС. Улітку 2017-го українським громадянам було надано безвізовий режим для в’їзду до країн Шенгенської зони. А 2019-го року стратегічний курс на набуття членства в Європейському Союзі було закріплено в Конституції України.

За чотири дні після повномасштабного російського вторгнення вже Президент Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в Євросоюзі, а 23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата у члени ЄС. І лише наприкінці 2023-го Рада Європейського Союзу розпочала переговори щодо вступу України до Європейського Союзу. Тобто виявилося, що шлях до об’єднаної Європи навіть для нас – країни, яку прагне знищити росія, зокрема і через нашу про проєвропейську спрямованість – далеко не простий і тривалий. Тож чому так?

Про це і йшлося на тренінгу, спікерами якого були: Максим Панченко, зовнішній комунікаційний консультант, менеджер проекту " Василь Бабич – керівник напряму імплементації ГО EasyBusiness, експерт із питань європейської інтеграції та публічної політики Центру економічного відновлення; Ніколо Ґаспаріні – пресаташе Представництва ЄС в Україні, виконуючий обов’язків голови відділу преси та інформації; Олександра Усиченко – координаторка європейських проектів, аналітикиня ГО “Інтерньюз-Україна”; Єлизавета Ткаченко – експертка з протидії дезінформації, аналітикиня VoxCheck; Юрій Конкевич – заступник головного редактора видань “Rayon.Zakordon” та “Rakurs” та інші. Вони розповідали про виклики на шляху до ЄС, знайомили з його принципами та цінностями, механізмами прийняття рішень, структурою і проблемами об’єднання.

Присутні на заходи журналісти більш детально дізналися про підтримку, яку ЄС уже надав і надає Україні. А вона величезна: Євросоюз прихистив більше чотирьох мільйонів наших біженців, які шукали порятунку від війни. Шляхи солідарності, засновані в травні 2022 року, дозволили нашій країні експортувати близько 174 мільйонів тонн товарів, разом із приблизно 83 мільйонами тонн зерна, олійними культурами тощо. Сукупна вартість торгівлі через шляхи солідарності складає майже 211 мільярдів євро, зокрема приблизно 149 мільярдів євро імпорту до України. ЄС зупинив до 5 червня 2025 року стягнення ввізного мита та застосування до українського експорту в Європу квот і заходів торговельного захисту.

Європейська комісія створила спеціальний фінансовий інструмент обсягом 50 мільярдів євро для надання Україні передбачуваної та гнучкої підтримки до 2027 року з тим, щоби сприяти відновленню, відбудові та модернізації України, узгоджених з її шляхом до ЄС.

Євросоюз та його держави-члени мобілізували для України 49,3 мільярда євро військової допомоги, підготували майже 73 тисячі українських військових, мобілізують ресурси на підтримку розслідувань і збору доказів злочинів росії, фінансують Міжнародний кримінальний суд. На базі Агенства Європейського Союзу з питань співпраці у сфері кримінального правосуддя створено Міжнародний центр судового переслідування злочину агресії проти України. В лютому 2025 року закладено правові основи створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Відтоді як почалася війна, ЄС надав 100 мільйонів євро на підтримку безпечного доступу дітей до освіти, 380 шкільних автобусів і 1,5 мільйона підручників. Виділено майже 1,1 мільярда євро на програми гуманітарної допомоги в Україні, 154 тисячі тонн матеріальної допомоги, понад 10 тисяч електрогенераторів, 35 мільйонів світлодіодних ламп. Було посилено кіберстійкість України. Навіть перелічене вражає, а це ж далеко не вся допомога.

ЄС спроможний її надати, бо наразі цей економічний і політичний союз, який об’єднує 27 держав-членів і налічує 445 мільйонів людей, займає друге місце в світі за загальним валовим внутрішнім продуктом і купівельною спроможністю громадян. Тобто, нам є куди прагнути.

Але, країна, яка хоче стати членом євросоюзу, повинна мати стабільні інститути, які гарантують демократію. Головні засадничі критерії, яких повинна дотримуватися країна кандидат, такі: вільні вибори, верховенство права, наявність опозиції, функціонуюча ринкова економіка, здатність відповідати цілям ЄС. Тож у першу чергу від нас залежить, коли ми вповні досягнемо відповідних критеріїв. А отже, швидкість переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу залежить від швидкості впровадження реформ і узгодження нашого законодавства з законодавством ЄС.

Делегація ЄС відвідала черкаську школу

Звісно, росія не хоче нас бачити не лише в НАТО, а й у євросоюзі. Загалом, росія взагалі не хоче, щоби наша держава існувала. Але поки триває війна на знищення, вона провадить і війну інформаційну. В інформаційний простір вкидаються наративи буцімто ЄС використовує Україну і заробляє на ній гроші, євроінтеграція призвела до краху економіки України і призведе до розвалу з ЄС, вступу до організації хоче влада, а не українці. І навіть такий: у росії, на відміну від ЄС, цінують життя та добробут українців… Важко знайти щось більш лицемірне і цинічне, але там вважають, що таке працює. А мета завжди одна: розколоти суспільство, підірвати міжнародну підтримку нашої держави, виправдати війну, представляючи її як наслідок курсу України на Захід.

Але хоча б у брехні росія таки еволюціонує. Наприклад, з травня 2022 року нею було запущено в ЄС та Україні операцію „Двійник”. Її ідея полягає в тому, щоби замаскувати пропаганду, подати її під виглядом публікацій у західних джерелах. Простіше кажучи, росіяни дублюють європейські джерела та створюють підроблені фото, відео, сайти.

Допомагати протидіяти дезінформації про вступ України в ЄС просто зобов’язані українські журналісти, виявляючи мережі ботів, спростовуючи фейки, даючи читачам не лише спростування наративів або окремих фейків, а й пояснюючи для чого ворог поширює такі повідомлення. Однак тут є проблема: по-перше, журналісти мають бути допитливими, досвідченими і професійними. А по-друге, я зіткнувся на тренінгу з проблемою, про яку і не думав: з’ясувалося, що деякі журналісти сходу України досі мислять лекалами минулого. Вони ділять Україну і звинувачують у тому, що колаборанти не стали українцями, владу, яку самі й обирали… І дуже вороже налаштовані до опонентів. Якщо чесно, це мене на четвертому році повномасштабного вторгнення росії засмутило і навіть налякало.

Але то наші проблеми. Та є ще Угорщина, котра цілеспрямовано протидіє нашому вступу в ЄС, об’єктивно працюючи на росію. До речі,  пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова теж зустрілася з журналістами на тренінгу. Це сталося після того, як вона навідалася до Черкаської загальноосвітньої школи №26 імені І. Ф. Момота. Її відновили і відремонтували, зокрема й укриття для школярів, завдяки фінансовій підтримці Європейського Союзу в межах програми „Ukraine Facility”. Так от, пані Катаріна констатувала, що Угорщина часто вдається до блокувань дуже важливих, серйозних питань. ЄС шукає шляхи, як цьому запобігати, але проблема є дуже непростою. Тому досить важко уявити, як цей союз буде працювати в майбутньому, якщо рішення не знайдуть. Але принаймні на даному етапі „коаліція охочих” для підтримки України – то один з можливих варіантів таких дій. Тобто механізм їх прийняття перейшов від 27 членів євросоюзу у дещо інший формат – 20 плюс інші країни.

Олександр Вівчарик,

Фото автора