У День матері у Черкасах в просторі «ВЕТЕРАНпро» відкрили особливу фотоінсталяцію — «Мамо, я тут!».
«Наша фотоінсталяція — це речі, які принесли матері наших героїв. Героїв, які в полоні. Які на фронті і оберігають наш спокій. Які зникли безвісти. Які нещодавно повернулись з полону. Які загинули. А також — речі, які ветерани передали на згадку про своїх мам — із вдячністю за ту любов, яку вони отримали. Кожна річ — це історія. Кожна — жива памʼять. Тут усе: любов, біль, надія. Те, що не вмирає. Те, що мама зберігає в серці — назавжди», – повідомляють у в просторі «ВЕТЕРАНпро».
Фотоінсталяцію можна побачити в конференц-залі простору «VeteranPro» до кінця травня.
І кожен, хто прийде, зможе доторкнутися до цих історій, про кожного з героїв можна писати книги.
Однією з таких історій любові сина і мами про захисника Віталія Грушовця.
Віталій Грушовець — боєць, Герой сьогодення, який без вагань став на захист України. Під час бойових дій на Запоріжжі отримав важке поранення. Його стан був критичним. І саме в цей період, коли він боровся за життя, пішла з життя його мама — пані Тетяна.
Вона до останнього не знала про поранення сина. Її чоловік і другий син приховали це, щоб не травмувати її і не додавати болю. Віталій не встиг попрощатися з мамою. Не зміг сказати їй, як сильно любить і як вдячний їй за все. Через важкий стан і довгий процес лікування до маминої могили він зміг приїхати лише через сім місяців після поховання.
Віталій передав для інсталяції особисті речі — зі словами памʼяті й любові до мами. Пані Тетяна була вихователькою в дитячому садку. Вона обожнювала свою роботу, ставилась до кожної дитини, як до рідної. Любила квіти — і кімнатні, і ті, що квітнули у дворі. Любила своїх синів і чоловіка, а вони — її.
І сьогодні, крізь біль, Віталій каже: «Мамо, я тут. Я тебе памʼятаю. Я тебе люблю».
рекламаЦікаві новини звідусіль
